Ухвала суду № 70673708, 28.11.2017, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28 листопада 2017 рокуСправа №17/Б-1160

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкі Фінансові Рішення", м.Київ, №17/б-1160/3 від 01.11.2017 (вх.№19931 від 07.11.2017)

про заміну кредитора

у справі

за заявою кредитора: Козівської міжрайонної державної податкової інспекції (Зборівське відділення), м.Зборів Тернопільської області

до боржника: приватного агропромислового підприємства "Енергія", с.Чорний ліс Зборівського району Тернопільської області

про визнання банкрутом,

за участю представників:

заявника: не з'явився;

ініціюючого кредитора: не з'явився;

кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія": Баранець О.А., довіреність №463 від 06.12.2016;

ліквідатора боржника: не з'явився.

Заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Швидкі Фінансові Рішення", м.Київ, звернувся 02.11.2017 (згідно відтиску календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) до Господарського суду Тернопільської області із заявою №17/б-1160/3 від 01.11.2017 (вх.№19931 від 07.11.2017) про заміну кредитора у даній справі, мотивуючи її фактом укладення між товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Довіра та гарантія" (кредитором по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Швидкі фінансові рішення" (заявником) договору про відступлення права вимоги №12.10.17-ДГ від 12.10.2017, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №68/15-05 від 10.06.2005 та договором овердрафту у гривні №96/112-05 від 19.08.2005 перейшло до ТОВ "Швидкі фінансові рішення". Посилаючись на норми ст.25 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заявник просить суд провести заміну кредитора з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на правонаступника - ТОВ "Швидкі фінансові рішення".

Ухвалю суду від 10.11.2017 заяву товариства прийнято до розгляду; судове засідання по розгляду заяви призначено на 28.11.2017 та одночасно витребувано в учасників судового процесу додаткові документи.

Представник ініціюючого кредитора та ліквідатор банкрута в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили. Будь-яких клопотань, в порядку господарського процесуального законодавства, не заявили. Про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені у відповідності до правил ст.64 ГПК України (повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень долучено до матеріалів справи).

Представник кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія" в судовому засіданні підтримав напередодні подані письмові пояснення №34111 від 22.11.2017 (вх.№20974 від 27.11.2017), наголосивши на тому, що в силу приписів ст.ст.512, 513 ЦК України укладений 12.10.217 між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" та ТОВ "Швидкі фінансові рішення" договір №12.10.17-ДГ є договором про відступлення права вимоги, а договір №18 від 20.04.2015, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", є договором факторингу, відтак, на його переконання договір №12.10.17-ДГ від 12.10.2017 про відступлення права вимоги не суперечить нормам ст.1078 ЦК України. Водночас, представник не надав пояснень щодо того, чи умовами договору факторингу №18 від 20.04.2015 допускалось подальше відступлення права вимоги до боржника.

Представник заявника в судове засідання не з'явився. Водночас, на адресу суду від нього поступили письмові пояснення №17/б-1160/4 від 21.11.2017 (вх.№20970 від 27.11.2017) з долученням копій: кредитного договору №68/13-05 від 10.06.2005, постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 03.07.2009 у справі №4-12/09 про надання дозволу працівникам слідчого управління УМВС України в Тернопільській області по кримінальній справі №157399 на проведення виїмки з Тернопільського управління ЗРД АКІБ "УкрСиббанк" кредитної справи стосовно надання кредиту ПАП "Енергія" по кредитному договору №68/15-05 від 10.06.2005. протоколу виїмки від 14.08.2009, договору овердрафту в гривні №96/112-05 від 19.08.2005. Також у поясненнях заявником наведено висновки щодо правової природи договору №12.10.17-ДГ від 12.10.2017 про відступлення права грошової вимоги, а також вказано на причини неподання доказів на підтвердження права здійснення товариством факторингових операцій.

Після закінчення судового засідання від ТОВ "Швидкі Фінансові Рішення" на адресу суду надійшло клопотання №17/б-1160/5 від 23.11.2017 (вх.№21001 від 28.11.2017, 11:00год.) про розгляд заяви без участі уповноваженого представника товариства.

Розглянувши подану заяву, дослідивши долучені до неї та додатково представлені документи в сукупності, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника кредитора, господарський суд встановив таке.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №17/Б-1160 про банкрутство приватного агропромислового підприємства "Енергія", порушена в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції 1992 року, чинної до 18.01.2013).

26.05.2009 постановою Господарського суду Тернопільської області у даній справі боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог статей 22-24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та призначено ліквідатором Микитіва Олега Ігоровича, ліцензія серії АВ №347374, видана Державним департаментом з питань банкрутства 15.02.2008.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура

Судом з'ясовано, що за боржником - ПАП "Енергія" зареєстровано транспортний засіб ВАЗ 21099 (2005р.), зелений колір, кузов №Y6D21099050014868, двигун №21114113837, державний номер BЛ1661АВ, свідоцтво ІХС 308512 від 10.06.2005, який перебував в заставі АКІБ "УкрСиббанк" в рахунок забезпечення грошового зобов'язання за кредитним договором.

Разом з тим, встановлено, що 20.04.2015 між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" та публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" укладено договір факторингу №17 (далі - договір факторингу), відповідно до умов якого 20.04.2015 право грошової вимоги за кредитним договором №68/15-05 в сумі 40677,40грн (без права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені кредитним договором), в тому числі за договором забезпечення до ПАП "Енергія", перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", тобто в день підписання Акту приймання - передачі (п.п.1, 2.1, 2.2, 2.5, 4.1, 4.2 договору факторингу, п.87 Реєстру боржників).

Як вбачається з п.4.5 умов договору факторингу фактор (ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія") може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим договором третім особам, які згідно законодавства мають на це право.

Договір факторингу набув чинності з дати його укладення та діяв до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором (п.12.3 договору факторингу).

Ухвалою суду від 20.04.2017 судом здійснено заміну кредитора у даній справі відносно банкрута згідно умов договору факторингу №17 від 20.04.2015, з публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків, ідентифікаційний код 09807750, на нового кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія", м.Київ, ідентифікаційний код 38750239.

12.10.2017 внаслідок укладення угоди №12.10.17-ДГ (далі - договір відступлення) між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", як Первісним кредитором та ТОВ "Швидкі фінансові рішення", як Новим кредитором, відповідно до якої Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор прийняв право вимоги до Боржника - ПАП "Енергія" (без права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами первісних договорів) в загальній сумі 50691,04грн, з яких: 10013,64грн грошового зобов'язання, яке виникло за договором овердрафту у гривні №96/112-05 від 19.08.2005 та 40677,40грн - за кредитним договором №68/15-05 від 10.06.2005, а також право вимоги за усіма договорами забезпечення виконання зобов'язань Боржника з сплатою Новим кредитором Первісному кредитору коштів в сумі 20000грн (п.п.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 6.1, 6.2, 6.3 умов договору відступлення, п.п.7.8 Реєстру Боржників, Акт приймання-передачі права вимоги від 13.10.2017, Акт приймання-передачі документації від 13.10.2017, платіжне доручення №1 від 13.10.2017).

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору право власності на право вимоги, яке відступається за цим договором, перейшло від Первісного кредитора до Нового кредитора 13.10.2017, тобто в день підписання Акту приймання-передачі права вимоги та внесення Новим кредитором коштів в сумі 20000грн. Після підписання Акту прийому-передачі права вимоги та здійснення Новим кредитором оплати таких вимог Первісний кредитор втратив права на будь-які платежі Боржника в оплату його заборгованості за первинними договорами, за якими право вимоги перейшло до Нового кредитора; в разі звернення Боржника до Первісного кредитора з приводу виконання зобов'язань за відступленим правом вимоги за цим договором, Первісний кредитор зобов'язався повідомити про необхідність виконання зобов'язань на користь Нового кредитора, а у разі, якщо після переходу права вимоги до Нового кредитора, Первісний кредитор отримає від Боржника, або будь-яких третіх осіб, будь-яку суму коштів в погашення заборгованості за кредитними договорами, Первісний кредитор повинен спрямувати ці кошти за банківськими реквізитами Нового кредитора (п.4.3 договору відступлення).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що повідомлення (текст узгоджено у додатку 4 до договору відступлення) Боржника, а також поручителів та заставодавців (в разі їх наявності) про відступлення права вимоги здійснює Новий кредитор за власний рахунок за однією з адрес, вказаних в Реєстрі Боржників, протягом 20-ти календарних днів від дати підписання Реєстру Боржників та сплати 20000грн за відступлення права вимоги та протягом 5-ти робочих днів від дати останнього повідомлення зобов'язаний надати Первісному кредитору копії документів, що засвідчують відправку таких повідомлень.

Додатки до договору та інші документи, зазначені у ньому, є невід'ємними частинами договору відступлення та відображають домовленість сторін про відступлення права вимоги (п.12.1 договору відступлення).

В силу п.12.3 договору відступлення такий набуває чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за ним.

Таким чином, зважаючи на укладення між товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Довіра та гарантія" (кредитором по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Швидкі фінансові рішення" договору про відступлення права вимоги №12.10.17-ДГ від 12.10.2017 останнє звернулося до суду із заявою про заміну кредитора у справі про банкрутство боржника - ПАП "Енергія".

Оцінивши наявні та додатково подані у справі документи, враховуючи встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви з мотивів, які викладені у ній, виходячи з таких міркувань.

Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, ст.180 ГК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)(ст.512 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права Новому кредитору, а Новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору певну суму коштів замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу, оскільки ст. 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норми цивільного права не встановлюють суб'єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги, адже ці договори за своєю правовою суттю є цивільно-правовими зобов'язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Як встановлено судом, вперше відступлення права вимоги щодо виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором №68/15-05 від 10.06.2005 та договором овердрафту у гривні №96/112-05 від 19.08.2005 відбулося шляхом укладення 20.04.2015 договору факторингу №17 між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" та публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк".

За змістом договору факторингу №17 його сторони керувались нормами ст.ст.1077-1086 Цивільного кодексу України, якими регламентовано правовідносини факторингу.

Так, відповідно до частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч.3 ст.1079 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1084 Цивільного кодексу України здійснення фінансування клієнта можливо шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги.

Як слідує з п.2.3 договору факторингу №17 платою Клієнта Фактору за фінансування під відступлення права вимоги згідно з цим договором є сума в розмірі 1000грн, яку клієнт сплачує на користь Фактора протягом 20 робочих днів з виконання Фактором свого обов'язку щодо сплати першого платежу відповідно до умов п.3.1.1 цього договору (п.2.4 договору факторингу №17).

Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Сфера дії цього закону за суб'єктним складом обмежується: фінансовими установами, особами, які здійснюють діяльність з посередницьких послуг на ринках фінансових послуг, об'єднаннями фінансових установ, включених до реєстру саморегулівних організацій.

Зокрема, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

За пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг є фінансовою послугою.

У частині першій статті 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

З наведених норм закону випливає, що за договором факторингу сторонами є фактор (банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції) та клієнт (фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності). Клієнт - це особа, яка відступає або зобов'язується відступити право грошової вимоги, що їй належить. Фактором, в свою чергу, слід вважати юридичну особу (виключно банк або фінансова установа), яка сплачує кошти (фінансує) за отримання права грошової вимоги.

ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" згідно свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК №435 від 19.11.2013, виданого на підставі рішення №4149 від 19.11.2013 (дані Державного реєстру фінансових установ - http://www.kis.nfp.gov.ua/), зареєстровано як фінансова установа, відтак, в силу закону має право здійснювати факторингові операції.

Таким чином, правонаступництво за договором №17 від 20.04.2015 щодо виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором №68/15-05 від 10.06.2005 та договором овердрафту у гривні №96/112-05 від 19.08.2005 відбулося за факторинговою операцією, в якій ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" виступило як фінансова установа (фактор), а Первісний кредитор (ПАТ "УкрСиббанк") - Клієнтом.

Суд звертає увагу, що приписами цивільного законодавства України визначено особливість наступного відступлення права вимоги у випадку, якщо вперше відступлення права вимоги відбулося за факторинговою операцією.

Так, частиною 2 статті 1083 Цивільного кодексу України встановлено, у разі, якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави, тобто, відповідно до спеціальних норм, котрі регулюють правовідносини стосовно фінансування під відступлення права вимоги.

Отже, за наведеною нормою закону слідує, якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно має бути здійснене відповідно до вимог, які закон висуває до договору факторингу, тобто із участю фінансової установи (фактора), із метою здійснення фінансування клієнта фактором та за умови реального здійснення такого фінансування.

Як зазначалося вище, умовами п.4.5 договору факторингу №17 передбачено право ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" в подальшому відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за договором факторингу третім особам, які згідно законодавства мають на це право.

Утім, договір відступлення права вимоги від 12.10.2017, за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" передало товариству з обмеженою відповідальністю "Швидкі фінансові рішення" право грошової вимоги за кредитним договором №68/15-05 від 10.06.2005 та договором овердрафту у гривні №96/112-05 від 19.08.2005, не відповідає нормам частини 3 статті 1079 Цивільного кодексу України в частині вимог щодо суб'єктного складу сторін, а саме вимогам до фактора (фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції).

На вимогу суду (ухвала від 10.11.2017) ТОВ "Швидкі фінансові рішення" не надало доказів на підтвердження права здійснення товариством фінансових операцій, посилаючись на те, що договір відступлення права вимоги від 12.10.2017 не є договором факторингу і, тому товариство не потребує набуття у встановленому законом порядку права на надання фінпослуг (пояснення №17/б-1160/4 від 21.11.2017 за вх.№20970 від 27.11.2017).

Також, суд встановив, що в Державний реєстр фінансових установ (http://www.kis.nfp.gov.ua/), та в Перелік фінансових установ, унесених до Державного реєстру фінансових установ ТОВ "Швидкі фінансові рішення" (https://nfp.gov.ua/content/derzhavniy-reestr.html) не включено, відтак, матеріали справи свідчать, що заявник не набув статусу фінансової установи.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, суд вважає, що заявником не підтверджено належними доказами правомірності передачі йому права грошової вимоги за кредитним договором №68/15-05 від 10.06.2005 та договором овердрафту у гривні №96/112-05 від 19.08.2005, оскільки суб'єктний склад сторін договору від 12.10.2017 не відповідає вимогам закону (ст.ст.1079, 1083 ЦК України, Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"), з огляду на встановлення відсутності у ТОВ "Швидкі фінансові рішення" статусу фінансової установи з правом надання такої фінансової послуги як факторинг, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну кредитора у справі про банкрутство ПАП "Енергія". Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.07.2007 у справі №26/347-06-6531, постанові від 19.08.2014 у справі №3-343гс14 та постановах Вищого господарського суду України від 30.11.2010 у справі №36/8/ПД, від 16.02.2016 у справі №910/17428/15.

Керуючись ст.ст.512-519, 1077-1083 Цивільного кодексу України, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.ст.1, 41-47, 20, 21, 25, 32, 33, 34, 36, 86, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкі фінансові рішення", м.Київ, №17/б-1160/3 від 01.11.2017 (вх.№19931 від 07.11.2017) про заміну кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", його правонаступником у справі №17/Б-1160 про банкрутство ПАП "Енергія", - відмовити.

2. Копію ухвали направити: кредитору, боржнику, ліквідатору банкрута Микитіву О.І., АДРЕСА_1; Сектору з питань банкрутства у Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. М.Грушевського, 8; Козівському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Тернопільської області, смт.Козова Тернопільської області, вул.Грушевського, 26; Зборівському районному центру зайнятості, м.Зборів, Тернопільська область, вул. Хмельницького, 60; Відділеню Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зборівському та Козівському районі м.Козова, Тернопільська область, вул.Грушевського, 25; ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" , м.Київ, вул.Сікорського, 8, корп.А, оф.32; ТОВ "Швидкі фінансові рішення", вул.Січових Стрільців, 52-А, офіс 154, м.Київ, 04053.

Суддя Н.О. Андрусик