Постанова № 70672528, 30.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2017 року у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" до ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент" (далі - відповідач) з позовом про стягнення боргу за кредитним договором № DNHL0000000487 від 17 січня 2006 року, який виник станом на 14 червня 2017 року, у розмірі 1468339036 гривень 44 коп., в тому числі борг за тілом кредиту - 702501228 гривень 42 коп., борг за відсотками - 730711746 гривень 60 коп., штраф (фіксована частина) - 1000 гривень 00 коп., штраф (відсоток від суми ліміту) - 35125061 гривня 42 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року зустрічну позовну заяву ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент" та додані до неї документи повернуто без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент" залишено без розгляду. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2017 року, прийняти рішення, якою справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Вказує на порушення судами норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи зустрічну позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент" не додано доказів сплати судового збору, що, відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для повернення заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право, зокрема, подати зустрічний позов до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Згідно із ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Перелік документів, що додаються до позовної заяви, визначено ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, за п. 3 якої до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до зустрічної позовної заяви ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент" не було додано доказів сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено нормами Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 6 якого, зокрема, за подання зустрічних позовних заяв судовий збір справляється на загальних підставах.

Водночас, встановлено, що у зустрічній позовній заяві позивач просив винести ухвалу про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір".

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях визначено ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Разом з тим, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору у вигляді поновлювальної кредитної лінії, укладеного між сторонами, а не договору споживчого кредиту. Законом України "Про судовий збір" не встановлено пільги щодо сплати судового збору для осіб, які звертаються до суду на підставі Закону України "Про захист прав споживачів".

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарський суди дійшли правильного висновку про те, що під час звернення із зустрічною позовною заявою ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент" не звільняється від сплати судового збору.

Водночас, статтею 8 Законом України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом вимог наведеної норми відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом суду, наявність якого закон пов'язує з встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища особи, яка звертається до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання зустрічного позову, складає 1600 гривень, на даний час кошти на рахунках підприємства відсутні. Також посилається на неврахування судами попередніх інстанцій положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Втім, враховуючи обов'язковість дотримання встановлених процесуальним Законом вимог щодо форми та змісту апеляційної скарги, зокрема, обов'язковості сплати судового збору та подання відповідних доказів суду, встановлене ст. 8 Закону України "Про судовий збір" право суду звільнити заявника від сплати судового збору може бути реалізовано, виходячи з наявності виняткових обставин, які свідчать про неможливість сплатити суму судового збору, та які мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, доводи заявника касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновків, покладених в основу рішень судів попередніх інстанцій.

За таких обставин ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій законні та обґрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2017 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Т. Барицька

Л. Гольцова