Постанова № 70672088, 30.11.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2017 рокуР і в н е 817/1377/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Жуковської Л.А. (головуючий), суддів Друзенко Н.В. , Дорошенко Н.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" доДержавної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання неправомірними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.09.2017 №139201/40455969, від 06.09.2017 №141333/40455969, №141334/40455969, зобов'язання зареєструвати податкові накладні від 14.07.2017 №1, від 14.08.2017 №3, від 29.06.2017 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом було порушено вимоги пп. 201.16.1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки не вказано чіткі критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для відмови у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а здійснено лише загальне посилання на їх існування. Також, позивач зазначає, що контролюючим органом не запропоновано надати конкретні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач вважає, що оспорювані рішення суперечать критеріям обґрунтованості, тому підлягають скасуванню, просить позов задовольнити повністю.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідачем подані письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що прийняттю оспорюваних рішень передувало вчинення контролюючими органами заходів, передбачених пп. 201.16.1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Зокрема, вказує, що подані на реєстрацію податкові накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567, оскільки за результатами опрацювання СМКОР було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8474. За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач прийшов до висновку про надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання відповідач не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини свого неприбуття суд не повідомив.

Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі частини 6 статті 128 КАС України, за відсутності осіб та на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що адміністративним позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що 23.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-З Терміналс" (Покупець), укладено договір №74, предметом якого стала поставка товару, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту і викладена в додатку №1 до нього, на умовах, що викладені в цьому Контракті.

У пунктах 1.2, 4.2, 6.1 даного договору сторони обумовили, що товаром є ПРБУ-200 в комплекті 1 шт., загальна сума Контракту на момент його підписання складає 2,2 млн. грн., розрахунки між Покупцем і Продавцем здійснюються таким чином: 1 платіж - 60%, 2 платіж - 30%, 3 платіж - 10 % (а.с. 34-40).

На виконання договору від 23.05.2017 №74 позивачем здійснено оплату вартості товару, а саме: на суму 400000,00 грн. згідно платіжного доручення від 29.06.2017 №665; на суму 385000,00 грн. згідно платіжного доручення від 14.08.2017 №697 (а.с. 44, 48).

У зв'язку з цим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" виписано Товариству з обмеженою відповідальністю "А-З Терміналс" податкові накладні від 29.06.2017 №4 на суму 400000,00 грн., в тому числі ПДВ 66666,67 грн., від 14.08.2017 №3 на 385000,00 грн., в тому числі ПДВ 320833,33 грн., які подані позивачем для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 10-11, 45-46).

Згідно квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2017 №9135081659, від 31.08.2017 №9175563775, за результатами обробки документи доставлено до ДФС України, документи прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПК/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8474. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.1 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу." (а.с. 14, 16).

30.08.2017 позивачем подано контролюючому органу документи на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній від 29.06.2017 №4, що підтверджується повідомленням від 30.08.2017 №1 (а.с. 47).

31.08.2017 позивачем подано контролюючому органу документи на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній від 14.08.2017 №3, що підтверджується повідомленням від 31.08.2017 №3 (а.с. 43).

Оспорюваним рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.09.2017 №139201/40455969 відмовлено у реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" податкової накладної від 29.06.2017 №4 на суму 400000,00 грн., в тому числі ПДВ 66666,67 грн., відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 17).

Оспорюваним рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.09.2017 №14133/40455969 відмовлено у реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" податкової накладної від 14.08.2017 №3 на 385000,00 грн., в тому числі ПДВ 320833,33 грн., відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 16).

Також, 01.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненський Бетонний Завод" (Покупець), укладено договір №71, предметом якого стала поставка товару, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту і викладена в додатку №1 до нього, на умовах, що викладені в цьому Контракті.

У пунктах 1.2, 4.2, 6.1 даного договору сторони обумовили, що товаром є ПРБУ-160 б/в в комплекті 1 шт., загальна сума Контракту на момент його підписання складає 450 тис. грн., розрахунки між Покупцем і Продавцем здійснюються таким чином: протягом 4 міс. з моменту підписання договору, але не пізніше 01.09.2017 (а.с. 52-56).

На виконання договору від 01.05.2017 №71 позивачем здійснено оплату вартості товару, на суму 50000,00 грн. згідно платіжного доручення від 13.07.2017 №30 (а.с. 58).

У зв'язку з цим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" виписано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненський Бетонний Завод" податкову накладну від 14.07.2017 №1 на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., яку подано позивачем для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 9).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2017 №9148769383, за результатами обробки документи доставлено до ДФС України, документи прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПК/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8474. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.1 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу." (а.с. 12).

31.08.2017 позивачем подано контролюючому органу документи на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній від 14.07.2017 №1, що підтверджується повідомленням від 31.08.2017 №3 (а.с. 57).

Оспорюваним рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.09.2017 №141334/40455969 відмовлено у реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" податкової накладної від 14.07.2017 №1 на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 15).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

В силу абзаців 9-10, 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

У свою чергу, відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу (абзац 10).

Згідно з п. 17 даного Порядку, в разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Так, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування зазначаються:

а)порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування;

б)визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зокрема, пунктом 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік) затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 №753/30621.

Відповідно до пп. 1 п. 6 Критеріїв оцінки (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за критерієм обсягу постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

При цьому, пунктами 1, 2, 4 Критеріїв оцінки передбачено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг). Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС). Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Згідно з п. 1 Переліку, до вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв оцінки віднесено: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 2 Переліку (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) встановлено, що письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" і нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Як зазначено ДФС у наявних в матеріалах справи квитанціях про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, підставою для зупинення позивачу реєстрації податкових накладних слугували те, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки, а саме "за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8474.". У зв'язку з цим, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних згідно з пп. "в" пп. 201.16.1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено Переліком та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 Критеріїв оцінки.

Отже, визначений у цих квитанціях критерій оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідав тому, що наведений у пп. 1 п. 6 Критеріїв оцінки (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Разом з тим, ДФС не було конкретно і чітко визначено критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. У квитанціях міститься лише загальне посилання на відповідність податкових накладних Критеріям оцінки, що полягало у невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8474. В той же час, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України вимагає від ДФС зазначення конкретного виду критерію, що також прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів відповідно до Переліку.

Позивачем надано докази подання ним до ДФС документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним у формі повідомлень з доданими до них документами у відповідності до Переліку та пояснень, в яких зазначено, що "Основним видом діяльності ТОВ "Національний завод бетонного устаткування" згідно КВЕД-2010 є 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва. Підприємство використовує приміщення загальною площею 997,7 кв.м. згідно договору №1/2017 від 03.02.2017 р. Середньооблікова чисельність штатних працівників станом на 01.08.2017 р. 6 чоловік".

Крім того, судом досліджено, що, фактично, товари, які поставлялись в межах виконання договорів 01.05.2017 №71, від 23.05.2017 №74 і на які позивачем виписувались податкові накладні, від 29.06.2017 №4, від 14.07.2017 №1, від 14.08.2017 №3, були самостійно виготовлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування", а не придбавались (ввозились на митну територію України), що підтверджується актами списання деталей з складу, паспортами і інструкціями з експлуатації ПРБУ-160, ПРБУ-200.

Відтак, твердження ДФС щодо відповідності податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв оцінки внаслідок невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8474 не знаходять свого підтвердження належними і допустимими доказами.

При цьому, відповідачем жодних доказів на підтвердження існування цих обставин станом на час зупинення позивачу реєстрації податкових накладних для суду не надано.

Як наслідок, висновки про наявність підстав для зупинення реєстрації цих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими і безпідставними.

Відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (абзац 1). Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац 2). Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України (абзац 5). Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (абзац 7). Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (абзац 9).

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 №190 передбачено, що Комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Абзацом 2 цієї Постанови визначено, що підставами для прийняття Комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Тобто у даному конкретному випадку повинно було б зазначатися одне з двох варіантів рішення:

-або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування

-або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Всупереч цьому, оскаржувані рішення відповідача позбавлені чіткості у визначенні підстав для відмови в реєстрації податкових накладних та включають обидва альтернативні варіанти.

Окрім того, оспорювані рішення не містять конкретної інформації про причини та підстави для їх прийняття. В рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Проте, суд зазначає, що сам по собі факт зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту настання однієї з подій - постачання товарів/послуг, або отримання коштів, які, в свою чергу, підтверджені первинними документами, на підставі яких і складені податкові накладні.

Тому, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, такі документи були надані контролюючому органу, відтак, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи ту обставину, що оскаржувані рішення є правовими актами індивідуальної дії, суд також констатує, що такі рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

За сукупністю наведеного, рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.09.2017 №139201/40455969, від 06.09.2017 №141334/40455969, від 06.09.2017 №141333/40455969 не відповідають встановленим у частині 3 статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості. Оскаржувані рішення порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають захисту шляхом визнання таких рішень протиправними та їх скасування в судовому порядку.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини": "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 у справі "Чуйкіна проти Україна" (заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачем будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправними оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, так і шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

А тому, вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов'язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Судові витрати присуджуються позивачу, як передбачено ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.09.2017 №139201/40455969, від 06.09.2017 №141333/40455969, №141334/40455969.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 14.07.2017 №1, від 14.08.2017 №3, від 29.06.2017 №4, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Присудити на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний завод бетонного устаткування" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України судовий збір у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий cуддя Жуковська Л.А.

Судді Друзенко Н.В.

Дорошенко Н.О.