Постанова № 70671820, 01.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2017 року справа № 813/3576/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Харів М.Ю.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФО-П ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0138671310 від 25 вересня 2017 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. При поданні до податкового органу податкової декларації позивачем було допущено технічну помилку, а саме, зазначено в рядку 13 суму 38 510,05 грн., яка в подальшому була виявлена та усунута шляхом подання уточнюючої декларації. При цьому, подання уточнюючої декларації не є фактом сплати узгодженого податкового зобов'язання. Враховуючи відсутність податкового зобов'язання нарахування штрафу за несвоєчасну сплату такого зобов'язання є безпідставним. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0138671310 від 25.09.2017 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Платником податку самостійно нараховано суму податкового зобов'язання з єдиного податку. Уточнююча декларація подана платником після спливу граничного терміну сплати податку. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

25.09.2017 р. Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку.

За результатами перевірки складено акт №006527/13-01-13-10/НОМЕР_2 від 25.09.2017 р.

Перевіркою встановлено наступне порушення, допущене ФОП ОСОБА_1:

- п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України несвоєчасне погашення узгоджених сум податкових зобов'язань з єдиного податку за перше півріччя 2016 р.

В акті перевірки вказано, що позивачем подана податкова декларація № 9140722080 від 09.08.2016 р., граничний термін сплати 20.08.2016 р., сума погашеного податкового боргу 38 510,05 грн., кількість днів затримки 35, відсоток штрафу 20.

На підставі акту перевірки №006527/13-01-13-10/НОМЕР_2 від 25.09.2017 р. ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0138671310 від 25.09.2017 р., яким до ФОП ОСОБА_1 за несплату (неперерахування) єдиного податку в сумі 38 510,05 грн. застосовано штраф в сумі 7702,01 грн.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексунезалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку( п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Для платників єдиного податку третьої групи податковим (звітним) періодом згідно абз. 2 п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України є календарний квартал.

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до пп. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачем було подано уточнюючу декларацію 23 вересня 2016 року №99270210982 за перше півріччя 2016 р. Зазначеною податковою декларацією було виправлену допущену у попередній звітній декларації (за перше півріччя 2016 р) методологічну помилку щодо завищення податкового зобов'язання на суму 38510,05 грн, а саме було зменшено податкове зобов'язання на суму 38510,05 грн шляхом вказання нарахованого та сплаченого податку у першому кварталі 2016 року.

З аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що відповідальність за виправлення (уточнення) інформації податкових декларацій в частині зміни розміру податкових зобов'язань наступає тільки в разі подання уточнюючої податкової декларації в зв'язку з виявленням факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. Крім того, така відповідальність для платника податку передбачена саме ст. 50, а не ст. 126 Податкового кодексу України.

Специфіка нарахування штрафної санкції, встановленої ст. 126 Податкового кодексу України, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов'язання з певного податку, відсутній об'єкт застосування штрафної санкції, передбаченої ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов'язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0138671310 від 21.08.2017 р. не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем не у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судоверішення ухвалене на користьсторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, абоякщо стороною у справі виступала його посадова чи лужбова особа, тому судові витрати в розмірі 640,00 грн. підлягають стягненню на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0138671310 від 25 вересня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 640 (шістсот сорок гривень) сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 04 грудня 2017 року.

Суддя Гулкевич І.З.