Постанова № 70670983, 27.11.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року Справа № 803/1542/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання - Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Самчука А.М.,

представника відповідача Березної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнеспромстиль» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнеспромстиль» (далі - ТзОВ «Бізнеспромстиль») звернулося в суд із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2017 року за №0007431402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту від 02 серпня 2017 року №7402/14-02/40239257 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Бізнеспромстиль», з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, згідно інформації публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» від 05 квітня 2017 року 102.15-10-236/1634 по контракту №09/16-ЕХ від 21 листопада 2016 року за період з 21 листопада 2016 року по 27 липня 2017 року». Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями. Імпортний товар надійшов в сумі 12 950, 00 євро з порушенням термінів, в тому числі 11 квітня 2017 року - 4 590, 00 євро, 19 квітня 2017 року - 8 360, 00 євро. Граничний термін надходження 12 950, 00 євро закінчився 25 березня 2017 року.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що починаючи з дати набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 25 травня 2017 року №41, розрахунки за експортно-імпортними операціями, передбаченими статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 22 листопада 2017 року пред'явленні позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що в ході проведення перевірки встановлено, що на виконання умов імпортованого контракту №09/16-ЕХ від 21 листопада 2016 року позивачем отримано автомобілі: напівпричіп бортовий тентовий, навантажувач одноківшовий фронтальний, сідельний тягач всього на суму 16 340, 00 євро, в тому числі з порушенням термінів розрахунків в сумі 12 950, 00 євро. Висновок на продовження встановлених законодавством термінів розрахунків по контракту №09/16-ЕХ від 21 листопада 2016 року центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики ТзОВ «Бізнеспромстиль» не видавався.

Крім того, зазначає, що якщо на момент набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 25 травня 2017 року №41, 120-денний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не закінчився, то на такі розрахунки поширюватимуться норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо 180-денного строку розрахунків. Однак, в даному випадку, станом на дату набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 25 травня 2017 року №41 - 26 травня 2017 року, 120-денний термін розрахунків по контракту №09/16-ЕХ від 21 листопада 2016 року закінчився 25 березня 2017 року.

Враховуючи викладене, вважає, що правова норма, на яку посилається контролюючий орган при визначенні граничного терміну розрахунку при здійсненні імпортної операції платником, а саме, пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», згідно із яким розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів, є правомірною. Просила в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача підтримала доводи, наведені у запереченнях та просила в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що в період 21 липня 2017 року по 27 липня 2017 року ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Бізнеспромстиль», з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, згідно інформації публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» від 05 квітня 2017 року 102.15-10-236/1634 по контракту №09/16-ЕХ від 21 листопада 2016 року за період з 21 листопада 2016 року по 27 липня 2017 року, за результатами якої складено акт від 02 серпня 2017 року №7402/14-02/40239257.

Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями. Імпортний товар надійшов в сумі 12 950, 00 євро з порушенням термінів, в тому числі 11 квітня 2017 року - 4 590, 00 євро, 19 квітня 2017 року - 8 360, 00 євро. Граничний термін надходження 12 950, 00 євро закінчився 25 березня 2017 року.

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2017 року за №0007431402, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, в розмірі 25 130 грн 39 коп.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Проте, рішенням ДФС України від 19 жовтня 2017 року за №23509/16/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2017 року за №0007431402, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2016 року між компанією «EXPORT EURO CAR SP. Z.O.O.» (Продавець) та ТзОВ «Бізнеспромстиль» (Покупець) укладено контракт №09/16-ЕХ.

Згідно із контрактом №09/16-ЕХ від 21 листопада 2016 року та додатковою угодою №1 до контракту №09/16-ЕХ від 21 листопада 2016 року, за умовами даного контракту Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець оплатити за автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні, човни, яхти та інші плавзасоби нові та бувші у використанні, кузови нові та бувші у використанні (далі - товар). Асортимент, кількість та ціни товару вказуються в інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід'ємними частинами цього контракту. Загальна вартість контракту складає 21 500, 00 євро. Контракт набирає чинності 21 листопада 2016 року та діє строком до 31 грудня 2017 року.

На виконання умов імпортованого контракту №09/16-ЕХ від 21 листопада 2016 року отримано автомобілі: напівпричіп бортовий тентовий, навантажувач одноківшовий фронтальний, сідельний тягач, всього на суму 16 340, 00 євро, в тому числі: згідно із митною декларацією №87 від 16 березня 2017 року на суму 3 050, 00 євро; згідно із митною декларацією №435 від 11 квітня 2017 року на суму 4 590, 00 євро; згідно із митною декларацією №525 від 19 квітня 2017 року на суму 8 7000, 00 євро.

Водночас, товар на суму 12 950, 00 євро надійшов з порушенням термінів розрахунків. Так, граничний терміні погашення 12 950, 00 євро закінчився 25 березня 2017 року, однак, фактично товар надійшов в сумі 4 590, 00 євро - 11 квітня 2017 року, згідно із митною декларацією №435, та в сумі 8 360, 00 євро - 19 квітня 2017 року, митною декларацією №525.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої, другої статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав

Згідно із статтею 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною п'ятою статті 1 та частиною четвертою статті 2 Закону №185/94-ВР втзначено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частинами першими статей 1, 2 Закону №185/94-ВР.

Так, пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі - Постанова №410), чинної на момент вчинення спірних правовідносин, було визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 25 травня 2017 року №41 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі - Постанова №41), яка набрала чинності 26 травня 2017 року, пункт 1 Постанови №410 скасовано.

Враховуючи викладене, починаючи з 26 травня 2017 року, розрахунки за експортними операціями, крім експорту послуг, прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, та імпортними операціями, передбаченими статтями 1, 2 Закону №185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Якщо станом на 26 травня 2017 року не закінчився 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Водночас, судом встановлено, що граничний термін погашення 12 950, 00 євро закінчився 25 березня 2017 року, однак, фактично товар надійшов в сумі 4 590, 00 євро - 11 квітня 2017 року, згідно із митною декларацією №435, та в сумі 8 360, 00 євро - 19 квітня 2017 року, митною декларацією №525.

Таким чином, станом на 26 травня 2017 року 120-денний термін розрахунків за операціями з імпорту по контракту №09/16-ЕХ від 21 листопада 2016 року закінчився.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 02 серпня 2017 року №7402/14-02/40239257, про порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняте на підставі матеріалів перевірки податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2017 року за №0007431402 є правомірним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Бізнеспромстиль» слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 01 грудня 2017 року.