Рішення № 70670041, 16.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53997/16-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

16 листопада 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Москаленко К.О.,

при секретарі - Березовській К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.02.2016 між ним та відповідачем було укладено Договір комісії №03/02/2016 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язалася придбати та надати послуги з організації доставки та зборки товарів, вказаних у специфікації на загальну суму 28 704,00 євро. У відповідності до п. 2.3.1. Договору, позивачем було сплачено відповідачу завдаток у розмірі 20 000,00 євро. Згідно укладеного Договору відповідач зобов'язалася передати позивачу товар у строк до 14.05.2016. Водночас, ні у передбачений Договором строк, ні пізніше товар не було передано позивачу, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було направлено ФОП ОСОБА_2 пропозицію щодо повернення завдатку та розірвання договору. Відповідач погодилась, що має боргові зобов'язання перед позивачем, склала розписку, відповідно до якої зобов'язалася повернути грошові кошти у строк до 21.09.2016, однак, ні у вказаний строк, ні до звернення позивача до суду, боргові зобов'язання так і не виконала. З урахуванням викладеного, позивач просить розірвати Договір, стягнути з відповідача на свою користь завдаток у розмірі 20 000,00 євро та пеню у розмірі 499,45 євро.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача. Також, зазначено, що проти ухвалення заочного рішення представник позивача не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином шляхом розміщення оголошення у газеті «Урядовий кур'єр», причини неявки суду не повідомила.

За цих обставин, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність позивача і відповідача, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів.

Судом встановлено, що 03.02.2016 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір, відповідно до умов якого відповідач зобов'язалася придбати та надати послуги з організації доставки та зборки товарів, вказаних у специфікації на загальну суму 28 704,00 євро. (а.с. 6-9)

У п. 2.5. Договору зазначено, що факт отримання грошових коштів від покупця підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру.

У відповідності до п. 2.3.1. Договору, позивачем було сплачено відповідачу завдаток у розмірі 20 000,00 євро, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №03/02/2016 від 03.02.2016. (а.с. 12)

Згідно укладеного Договору, відповідач зобов'язалася передати позивачу товар у строк до 14.05.2016 (п. 4.1. Договору).

Крім того, в матеріалах справи наявна розписка відповідача, відповідно до якої вбачається, що остання визнає про те, що має невиконані боргові зобов'язання перед позивачем за укладеним Договором, та зобов'язується повернути позивачу грошову суму до 21.09.2016. (а.с. 11)

Водночас, в процесі розгляду справи встановлено, що боргові зобов'язання за укладеним Договором відповідачем не виконано ні у визначений строк, ні у процесі розгляду справи у суді, доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У ст.ст. 570, 571 ЦК України зазначено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Враховуючи те, що позивач на виконання умов Договору сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 20 000,00 євро в якості завдатку за товар, разом з тим, остання зі своєї сторони умови Договору не виконала, не надала товар у встановлений сторонами строк та не повернула грошові кошти, сплачені за нього (сплачений завдаток у розмірі 20 000,00 євро), тобто, уникає від виконання зобов'язань за Договором, то суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову про розірвання договору та стягнення завдатку.

При цьому, також обґрунтованими є вимоги позову про стягнення з відповідача на користь позивача пені, як наслідок порушення договірних зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 550, 624 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається зі змісту п. 7.4. Договору, за несвоєчасну передачу товару з вини відповідача, останній має сплатити пеню в розмірі 0,01% від ціни товару за кожен день прострочки, але не більше 25% від ціни товару.

Згідно наданого позивачем розрахунку пені, розмір пені за 174 дні прострочення становить 499,45 євро.

Частиною 2 ст. 192 ЦК України визначено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення в цивільній справі", у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на 16.11.2017 Національним банком України встановлений офіційний курс гривні до іноземної валюти - євро, 100,00 євро - 3 135,49 грн.

Таким чином, грошова сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 20 000,00 євро (завдаток), що відповідно до курсу НБУ станом на 16.11.2017 становить 627 000,00 грн. (20 000,00*31,35), та 499,45 євро (пеня), що відповідно до курсу НБУ станом на 16.11.2017 становить 15 658 грн. 00 коп. (499,45*31,35).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд також присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5 811 грн. 59 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 570, 571, 610,611, ст.ст. 4, 10, 11, 57-60, 74, 76, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів - задовольнити.

Розірвати Договір комісії №03/02/2016 від 03.02.2016, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код МФО: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 суму завдатку у розмірі 20 000,00 євро, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на 16.11.2017 складає 627 000 (шістсот двадцять сім тисяч) грн.00 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код МФО: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 499,45 євро, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на 16.11.2017 становить 15 658 ( п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн.00коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код МФО: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 811 (п'ять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 59 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Печерського

районного суду м. Києва К.О. Москаленко