Ухвала суду № 70669801, 27.11.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17907/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"27" листопада 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

24 листопада 2017 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом. 27 листопада 2017 року вказану позову заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до п. п. 1-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подачу позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до позовної заяви було додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 640,00 гривень.

В той же час, матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо реальної вартості об'єкта майна, за яким позивач просить визнати його право власності, на дату подання позовної заяви, з урахуванням якої позивачем і мав би сплачуватися судовий збір за заявлену вимогу про визнання права власності. Крім того, в разі неможливості визначити вартість майна, позивачем має бути сплачено максимальний розмір судового збору за подання позову майнового характеру в частині визнання права власності, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір», враховуючи вже сплачену суму судового збору з боку позивача.

Крім того, матеріали позовної заяви також не містять відомостей про сплату позивачем судового збору за заявлену позовну вимогу про зобов'язання відповідача надати свідоцтво про право власності на житло, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, видане Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 29 травня 2000 року.

Відповідно до ч.1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає тому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 80, 119, 121, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж три дні з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: