Ухвала суду № 70662185, 30.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі – Кругман А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на ? частку незавершеного будівництвом будинку та на 1/2 частку земельної ділянки, стягнення грошової компенсації, визнання права власності на 1/2 частину незакінченого будівництва та на ? частину земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на 1/2 частку незавершеного будівництвом будинку та на 1/2 частку земельної ділянки, стягнення грошової компенсації, визнання права власності на 1/2 частину незакінченого будівництва та на 1/2 частину земельної ділянки.

18 квітня 2017 року позивач подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року зазначену заяву про забезпечення позову було задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, шляхом заборони здійснювати будь-які дії по відчуженню даного майна.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року скасувати, зазначаючи, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу скасувати з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.151 ЦПК України – суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Частина 2 ст.151 ЦПК України передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.

В силу ч.3 ст.151 ЦПК України – забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч.5 ст.153 ЦПК України – про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до ст.ст.151,153 ЦПК України та роз’яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, – єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі. Така заява, зокрема, повинна відповідати вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України – види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову ОСОБА_3 просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які дії по відчудженню майна належного відповідачці.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу на те, що квартира, на яку було накладено арешт, не є предметом даного спору.

Із ухвала суду вбачається, що вона фактично не має обґрунтування.

З заяви про забезпечення позову та з оскаржуваної ухвали не вбачається як саме накладення арешту на квартиру та заборона здійснювати дії по відчуженню даного майна може забезпечити належне виконання рішення про припинення права власності на 1/2 частку незавершеного будівництвом будинку та на 1/2 частку земельної ділянки (по вул.Тюменській,25 у м.Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області), стягнення грошової компенсації, визнання права власності на 1/2 частину незакінченого будівництва та на 1/2 частину земельної ділянки.

У позовній заяві визначено ціну позову 8.964 грн.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.317 ЦК України).

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з подальшою відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.304,307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_4