Ухвала суду № 70660921, 30.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2017 рокусправа № 804/1367/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року по справі №804/1367/17 за позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року задоволено адміністративний позов Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.03.2016р. №0000201502, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 8251,30грн. (штрафні санкції).

Постанова суду фактично мотивована тим, що контролюючим органом застосовано до платника податків штрафні санкції не на підставі та не у спосіб, що визначені Податковим кодексом України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Нікопольська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обгрунтована обставинами, які стали підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення. Заявник апеляційної скарги посилається на повноваження контролюючого органу застосовувати до платника податків штрафні санкції у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Нікопольською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради з питань

дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам у липні 2013 року та вересні 2013 року з ТОВ Аульська хлоропереливна станція (код ЄДРПОУ 33075701) в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість у фактичних періодах їх здійснення, за результатами якої складено акт від 08.09.2014 року № 2580/22-03/03341339.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог:

1) підпунктів 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 134.1 статті 134, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 70 110,18 грн. за рахунок:

- зниження доходів за ІІІ квартал 2013 року на суму 201 273,12 грн. (вартість товару, безоплатно отриманого від невстановленої особи);

- завищення витрат на загальну суму 167 727,60 грн. за ІІІ квартал 2013 року;

2) пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 33 545,52 грн., у тому числі: за липень 2013 року 20 894,50 грн., вересень 2013 року 12 651,02 грн., за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість.

За результатами перевірки Нікопольською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року:

№0003991502, про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 41 931,91 грн. (основний платіж 33 545,52 грн., штрафна санкція 8 386,39грн.);

№0003981502 про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток 87 637,73грн. (основний платіж 70 110,18 грн., штрафна санкція 17 527,55 грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені підприємством в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.12.2014 р. № 880/10/04-36-10-08-09 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 23.09.2014 року №0003981502 про збільшення КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток у розмірі 87 637,73 грн., а скаргу платника податків на зазначене податкове повідомлення-рішення без задоволення та скасоване податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 23.09.2014 року № НОМЕР_1 в частині визначення грошового зобовязання з ПДВ у загальному розмірі 675,38 грн. (540,3 грн. основний платіж, 135,08 грн. штрафна санкція), в іншій частині залишає скаргу платника податків на зазначене податкове повідомлення-рішення без задоволення.

На виконання рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.12.2014 р. № 880/10/04-36-10-08-09 та на підставі акту перевірки від 08.09.2014 року № 2580/22-03/03341339 Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2015 року № НОМЕР_1 про нарахування КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ у загальному розмірі 41256,53грн. (33 005, 22 грн. основний платіж, 8 251, 31грн. штрафна санкція у розмірі 25%).

Вказані податкові повідомлення-рішення не скасовані в установленому законом порядку.

02.03.2016р. Нікопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000201502, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 8251,30грн. (штрафні санкції).

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стало те, що Нікопольською ОДПІ не було враховане податкове повідомлення-рішення від 08.01.2013 року №00000062210 та помилково була нарахована підприємству штрафна санкція у розмірі 25 %, замість 50% (повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом податкового зобовязання з цього податку). У звязку з чим контролюючим органом, з посиланням на акт перевірки від 08.09.2014 року № 2580/22-03/03341339, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2016 року № НОМЕР_2 про донарахування позивачу штрафної санкції у розмірі 25 %.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 02.03.2016р. №0000201502 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом застосовано до платника податків штрафні санкції не на підставі та не у спосіб, що визначені Податковим кодексом України. Такі висновки суд обґрунтував тим, що законодавством не передбачено можливості прийняття контролюючим органом ще одного податкового повідомлення-рішення про донарахування грошових зобовязань на підставі висновків одного акту перевірки поза межами адміністративного оскарження.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно із пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, підставою для визначення контролюючим органом платнику податків грошових зобовязань є результати проведеної перевірки, які свідчать про заниження платником податків грошового зобовязання.

У спірному випадку, результати перевірки контролюючим органом реалізовані шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень від 23.09.2014 року №0003991502 та №0003981502.

Згідно із п. 54.5 ст. 54 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Враховуючи зазначені норми права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, законодавством не передбачено можливості прийняття ще одного податкового повідомлення-рішення про донарахування грошових зобовязань на підставі висновків одного акту перевірки поза межами адміністративного оскарження.

Як зазначено вище, на підставі висновків акту перевірки від 08.09.2014 року №2580/22-03/03341339 Нікопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0003991502, яке було частково скасоване під час його оскарження в адміністративному порядку. У зв'язку з чим контролюючим органом було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 18.03.2015 року № НОМЕР_1.

При цьому, як правильно вказав суд першої інстанції, під час адміністративного оскарження не було встановлено, що Нікопольською ОДПІ не вірно розраховано розмір штрафної санкції.

Крім цього, у податковому повідомленні-рішенні від 02.03.2016 року № НОМЕР_2, як підставу для його прийняття, зазначено акт перевірки від 08.09.2014 року № 2580/22-03/03341339 та рішення про результати розгляду скарги від 04.12.2014 р. № 880/10/04-36-10-08-09.

Проте, як свідчать встановлені обставини справи, що на підставі акту перевірки від 08.09.2014 року № 2580/22-03/03341339 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 року № НОМЕР_1, а не податкове повідомлення-рішення від 02.03.2016 року №0000201502. На підставі рішення про результати розгляду скарги від 04.12.2014 р. № 880/10/04-36-10-08-09 прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2015 року № НОМЕР_1, а не податкове повідомлення-рішення від 02.03.2016 року № НОМЕР_2.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірному випадку контролюючий орган не мав повноваження приймати податкове повідомлення-рішення від 02.03.2016 року № НОМЕР_2.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року по справі №804/1367/17 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 01.12.2017р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк