Постанова № 70657467, 02.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК ЛТД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛІК ЛТД” з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить:

визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 13 березня 2017 року про сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 42323,85 грн.;

визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_2 від 13 березня 2017 року про сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 287099,54 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЛІК ЛТД» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи по митній декларації від 25.04.2014 №100250001/2014/011335, за результатами якої складено акт №640/04-36-14-12/24425201 від 14.02.2017 року. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13 березня 2017 року про сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 42323,85 грн. та № НОМЕР_2 від 13 березня 2017 року про сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 287099,54 грн.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що за результатами перевірки контролюючий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем митного законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЛІК ЛТД» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи по митній декларації від 25.04.2014 №100250001/2014/011335.

Перевіркою встановлено порушення:

п.1 ч.1 ст.279, ст.295 Митного кодексу України від 13 березня 2012р. №4495-VІ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита за митною декларацією від 25.04.2014 №100250001/2014/011335, на загальну суму 33859,08 грн.;

п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VІ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 25.04.2014 №100250001/2014/011335, на загальну суму 229679,63 грн.

За результатами перевірки складено Акт №640/04-36-14-12/24425201 від 14.02.2017 року на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13 березня 2017 року про сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 42323,85 грн. та №0002671412 від 13 березня 2017 року про сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 287099,54 грн.

Згідно акту перевірки, 06.01.2014 між ТОВ «Лік ЛТД» та компанією «Marino Business LLP» (Великобританія) було укладено контракт №03Y-57/2014 відповідно до якого продавець продав, а покупець купив товари народного споживання.

Перевіркою встановлено, що 25.04.2014р. в зоні діяльності Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, на виконання вищевказаного Контракту ТОВ фірма «ЛІК ЛТД» здійснено митне оформлення товарів за митною декларацією від 25.04.2014р. №100250001/2014/011335.

Згідно вказаної митної декларації відправником товарів виступала компанія "Integral Col Servis S.r.o" (Michalovce, Словакія), а отримувачем ТОВ фірма «Лік ЛТД».

До митного оформлення ТОВ фірма «ЛІК ЛТД» надані: товарно-транспортна накладна (CMR), книжка МДП (Carnet TIR), інвойс, пакувальний лист, контракт, додаткову угоду до контракту та інші документи необхідні для митного оформлення.

Декларування товарів здійснено за цінами, встановленими в інвойсі від 15.04.2014р. №MA14-L0289 до вищевказаного контракту.

Загальна фактурна вартість товарів за вказаним митним оформленням становить 8961,15 дол.США (102 019,44 грн. за курсом валют на момент митного оформлення), загальна митна вартість становить 102531,76 грн., вага нетто 2827 кг.).

ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано лист Київської міської митниці ДФС від 16.01.2016 №106/7/26-70-26-05 з відповіддю митних органів Словацької Республіки щодо митного оформлення ТОВ фірма «Лік ЛТД» товарів за митною декларацією від 25 04 2014р. №100250001 /2014/011335.

Словацька компанія "Integral Col Servis S.r.o" (відправник) при наданні послуг митного декларування не перевіряє автентичність документів, які надають її клієнти з попередніми документами за якими слідував товар.

Водночас, відповідно до листа митних органів Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії від 02.10.2015 №МА 1403/2014 компанія "MARINO BUSINESS LLP" (продавець) записана як компанія, розташована ;за кордоном, і яка з часу заснування у 2009 році по теперішній час є "сплячою". Вказане свідчить, що компанія не здійснює законної торгівлі.

В матеріалах, наданих Словацькою Республікою, додані експортні декларації Німеччини №14DE395694643192E2, №14DE395694839700E9 та рахунки-фактури (інвойси) компанії "Domicil Mobel GmbH". На вказані інвойси є посилання в експортних деклараціях Німеччини.

Аналізом вказаних експортних декларацій Німеччини встановлено, що зазначені товари фактично експортувались від компанії "Domicil Mobel GmbH" (Німеччина) на адресу української компанії "Преміум Колекшн".

Відповідно до АСМО "Інспектор", компанією "Преміум Колекшн" митного оформлення товарів зазначених у митній декларації від 25.04.2014 №100250001/2014/011335 не здійснювалось.

В графі "К" експортних декларацій Німеччини зазначено транзитний супровідний документ Словацької Республіки MRN №14SK5361TR00003623, відповідно до якого товар переміщувався в адресу ТОВ фірма «ЛІК ЛТД».

Зазначені експортні декларації Німеччини вказані у транзитному супровідному документі Словацької Республіки MRN №14SK5361TR00003623 як попередній документ. Також транзитний супровідний документ Словацької Республіки MRN №14SK5361TR00003623 вказано в графі 21 аркуша №2 книжки МДП (Carnet TIR) №ХВ74722113. Зазначене свідчить, що товар, який слідував з Німеччини за експортними деклараціями №14DE395694643192E2 та №14DE395694839700E9, митними органами Словацької Республіки оформлено в митний режим транзиту книжки МДП (Carnet TIR) №ХВ74722113 (закриваються експортні декларації Німеччини), та відповідним транзитним супровідним документом MRN №14SK5361TR00003623.

В ході співставлення даних експортних декларацій Німеччини та цінових характеристик, зазначених в рахунки-фактури (інвойси) компанії "Domicil Mobel GmbH" встановлено, що товар експортовано за цінами значно-вищими, ніж зазначено ТОВ фірма «ЛІК ЛТД» у митній декларації, оформленій Київською міжрегіональною митницею Міндоходів. Вага та асортимент товару відповідають заявленим.

Всього згідно документів, отриманих від митних органів Словацької Республіки, експортовано в Україну товарів фактурною вартістю на суму 77276,76 євро (1217070,88 грн. за курсом валют на момент оформлення), вагою брутто 2972,00 кг.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Як встановлено п.54.4 ст.54 Податкового кодексу України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

При цьому, у п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, серед іншого, направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 351 МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Як вбачається з інвойсу, товар постачався на умовах СРТ-Київ, що відповідно до правил Інкотермс-2010 означає, що саме продавець доставляє товар визначеному ним перевізнику та саме продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до вказаного у контракті пункту призначення, в даному випадку - пункт призначення місто ОСОБА_2. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган посилається на ту обставину, що компанія продавець товару за контрактом є «сплячою компанією».

Так, 08 травня 2015 року було направлено запит до митних органів Словацької Республіки (вих. № 11387/5/99-99-26-03-03- 16), однак не зазначено, яким саме митним органом було направлено цей запит, яких питань він стосувався, та чому цей запит було подано до митного органу іноземної держави більше ніж через рік після того, як товар було випущено у вільний обіг.

Крім того, матеріали справи не містять офіційного запиту митного органу України до митних органів іноземної держави щодо встановлення статусу компанії-нерезидента продавця за контрактом.

Також, в матеріалах справи міститься копія неофіційного перекладу листа Словацької Республіки від 09.09.2025 р. № 1392116/2015-1100606 на лист ДФС від 08.05.2015 р.

Цей лист, як у ньому зазначено, є відповіддю щодо адміністративної допомоги, який надано на підставі Протоколу про взаємну допомогу між органами виконавчої влади в митних справах до Угоди про партнерство і співробітництво між СЕС та їх країнами-членами і Україною.

Як вбачається з останньої сторінки копії перекладу, неофіційний переклад відповіді зі Словаччини, здійснив ОСОБА_2, при цьому ні посади цієї особи, ні здійснення перекладу як перекладачем чи у зв'язку з виконанням посадових обов'язків працівника митниці, ні документа, що підтверджує володіння знаннями іноземної мови та рівень такого знання, ні відомостей про її відношення до митного органу України (ДФС, Київська митниця тощо) матеріали справи не містять.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0015/10000/16 від 13 січня 2016 року, 21 жовтня 2015 року до Київської міської митниці ДФС надійшла відповідь від митних органів Словацької Республіки (лист Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ДФС від 16.10.2015 р. № 38357/7/99-99-26-03-03-17) на запит про надання адміністративної допомоги.

Таким чином, судом не встановлено заниження позивачем митної вартості товару, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 13 березня 2017 року про сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 42323,85 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_2 від 13 березня 2017 року про сплату суми грошового зобов'язання в розмірі 287099,54 грн.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 4941,36 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.