Постанова № 70657416, 12.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 р. Справа № 804/4892/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», в якому просить:

- стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю Амстор (код ЄДРПОУ 32123041) податковий борг у розмірі: 3345450,99 грн., а саме:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 83911,71 грн.;

- з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 8256,38 грн.

- з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 3253282,85 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 83911,71 грн., з земельного податку з юридичних осіб в сумі 8256,38 грн. та орендної плати з юридичних осіб в сумі 3253282,85 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобовязань та податкових зобовязань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями та пені. Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 83911,71 грн. утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань відповідно до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 11.03.2015 року № НОМЕР_1 на загальну суму 27349,93 грн. по терміну сплати 30.01.2016 року та податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2016 року № НОМЕР_2 на за загальну суму 56559,18 грн. по терміну сплати 29.04.2016 року та нарахованої пені в сумі 2,60 грн. Заборгованість з земельного податку в розмірі 8256,38 грн. утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 22.02.2016 року № НОМЕР_3 по термінах сплати: 01.03.2016 року, 30.03.2016 року, 30.04.2016 року та 30.05.2016 року. Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 3253282,85 грн. утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань відповідно до податкового розрахунку земельного податку від 20.02.2015 року № НОМЕР_4 по термінах сплати: 30.03.2015 року (188160,87 грн.), 30.04.2015 року (188160,87 грн.), 30.05.2015 року (188160,87 грн.), 30.06.2015 року (188160,87 грн.), 30.07.2015 року (188160,87 грн.), 30.08.2015 року (188160,87 грн.), 30.09.2015 року (188160,87 грн.), 30.10.2015 року (188160,87 грн.), 30.11.2015 року (188160,87 грн.), 30.12.2015 року (188160,87 грн.), 30.01.2016 року (188160,8 грн.), податкового розрахунку земельного податку від 22.02.2016 року № НОМЕР_5 по термінах сплати: 01.03.2016 року (269634,45 грн.), 30.03.2016 року (269634,45 грн.), 30.04.2016 року (269634,45 грн.), 30.05.2016 року (269634,45 грн.) та прийнятих за результатом проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень форми «Ш»: № НОМЕР_6 від 28.10.2015 року на суму 89746,85 грн., № НОМЕР_7 від 28.10.2015 року на суму 15385,06 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Заявлене клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не зявися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не зявися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що представник позивача просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Амстор є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку як платник податків за неосновним місцем обліку у Маріупольській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 83911,71 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань відповідно до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 11.03.2015 року № НОМЕР_1 на загальну суму 27349,93 грн. по терміну сплати 30.01.2016 року та податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2016 року № НОМЕР_2 на за загальну суму 56559,18 грн. по терміну сплати 29.04.2016 року та нарахованої пені в сумі 2,60 грн.

Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням обєкта/обєктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України Податкове зобовязання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Також, відповідач має заборгованість перед бюджетом з земельного податку в загальному розмірі 8256,38 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 22.02.2016 року № НОМЕР_3 по термінах сплати: 01.03.2016 року, 30.03.2016 року, 30.04.2016 року та 30.05.2016 року.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім того, відповідач має заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 3253282,85 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань відповідно до податкового розрахунку земельного податку від 20.02.2015 року № НОМЕР_4 по термінах сплати: 30.03.2015 року (188160,87 грн.), 30.04.2015 року (188160,87 грн.), 30.05.2015 року (188160,87 грн.), 30.06.2015 року (188160,87 грн.), 30.07.2015 року (188160,87 грн.), 30.08.2015 року (188160,87 грн.), 30.09.2015 року (188160,87 грн.), 30.10.2015 року (188160,87 грн.), 30.11.2015 року (188160,87 грн.), 30.12.2015 року (188160,87 грн.), 30.01.2016 року (188160,8 грн.), податкового розрахунку земельного податку від 22.02.2016 року № НОМЕР_5 по термінах сплати: 01.03.2016 року (269634,45 грн.), 30.03.2016 року (269634,45 грн.), 30.04.2016 року (269634,45 грн.), 30.05.2016 року (269634,45 грн.) та прийнятих за результатом проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень форми «Ш»: № НОМЕР_6 від 28.10.2015 року на суму 89746,85 грн., № НОМЕР_7 від 28.10.2015 року на суму 15385,06 грн.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу 16.03.2016 року було вручено податкову вимогу № 2314-23 від 03.03.2016 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 112, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю Амстор (код ЄДРПОУ 32123041) на користь бюджету податковий борг у розмірі 3345450,99 грн. (три мільйони триста сорок пять тисяч чотириста пятдесят грн. 99 коп.), а саме:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 83911,71 грн. (вісімдесят три тисячі девятсот одинадцять грн. 71 коп);

- з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 8256,38 грн. (вісім тисяч двісті пятдесят шість грн. 38 коп.);

- з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 3253282,85 грн. (три мільйони двісті пятдесят три тисячі двісті вісімдесят дві грн. 85 коп.).

Судові витрати у справі не стягуються.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1