Ухвала суду № 70657205, 29.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 листопада 2017 рокуСправа №804/7758/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О.

при секретарі судового засіданняШелгуновій І.А.

за участю представників:

позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №804/7758/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафудз» звернулось до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітафудз» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №6481-п від 14.11.2017 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вітафудз».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року позовну заяву було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків до 15 грудня 2017 року.

27 листопада 2017 року на виконання вимог суду надано платіжне доручення №284 від 22 листопада 2017 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3200 грн. та платіжне доручення №285 від 22 листопада 2017 року про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 480 грн., у зв'язку із чим 27 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Одночасно із позовною заявою подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 6481-п від 14.11.2017 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вітафудз» (код ЄДРПОУ 40838296) з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за період з 16.09.2016 року по 30.07.2017 року;

- заборонити керівникам (їх заступникам або уповноваженим особам) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області накладати адміністративний арешт на будь-яке майно (в т.ч. коштів на рахунках) платника податків - ТОВ «Вітафудз» (код ЄДРПОУ 40838296);

- заборонити посадовим особам Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проводити документальні позапланові невиїзні перевірки ТОВ «Вітафудз» на підставі наказу № 6481-п від 14.11.2017 року з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за період з 16.09.2016 року по 30.07.2017 року;

- заборонити посадовим особам Головного управління ДФС у Дніпропетровській області складати акти перевірок та приймати податкові повідомлення-рішення за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вітафудз» на підставі наказу № 6481-п від 14.11.2017 року з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за період з 16.09.2016 року по 30.07.2017 року.

В обґрунтування клопотання зазначено наступне:

- 22.11.2017 року ТОВ «Вітафудз» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов про скасування наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 6481-п від 14.11.2017 року з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за період з 16.09.2016 року по 30.07.2017 року;

- подання вищезазначеного позову було обумовлено тими обставинами, що підставою для видання наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки став підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва, за клопотанням прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ в сфері економіки Генеральної прокуратури України щодо призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Вітафудз» за період з 16.09.2016 року по 30.07.2017 року;

- проте, зазначеним рішенням суду не було призначено перевірку платника податків, як це передбачено нормами Податкового кодексу України, а було лише надано дозвіл на її проведення відповідним податковим органом;

- оскільки поняття «надати дозвіл на призначення перевірки» податковим органом, про що й клопотав прокурор перед судом і, що було судом задоволено, не є тотожним поняттю «призначити перевірку» судом;

- серед виключних обставин, передбачених статтею 78 Податкового кодексу України, за яких передбачено здійснення документальних позапланових перевірок, така обставина, як судове рішення про надання дозволу суду на проведення перевірки відсутня;

- таким чином, за відсутності рішення суду (слідчого судді) саме про призначення перевірки, призначення її наказом керівника контролюючого органу відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України є безпідставним, оскільки його норма однозначно регламентує обставини, за яких може бути здійснена перевірка, а саме таку перевірку перш за все повинен призначити суд, постановивши відповідне рішення про призначення перевірки;

- такої ж правової позиції дотримується й Виший адміністративний суд України в ухвалі від 19.04.2017 року у справі №813/1007/16 (К/800/29416/16), Харківський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 12.10.2017 року у справі №820/2775/17, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 20.12.2016 року у справі №804/4378/16;

- у відповідності до частин 1-4 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії;

- аналогічної думки щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову при очевидності ознак протиправності наказу про призначенні позапланової перевірки додержується Вищий адміністративний суд України, в своєму листі №1844/11/13-10 від 24.12.2010 року;

- окрім того, у випадку проведення ГУ ДФС у Дніпропетровській області перевірки на підставі оскаржуваного наказу буде складено акт перевірки та винесене податкове повідомлення-рішення, винесення якого буде завідомо протиправним й зумовить необхідність його оскарження до суду;

- одночасно з цим, результати такої перевірки зможуть бути використанні як доказ у кримінальній справі №22014040000000026 від 07.03.2014 року, відносно посадових осіб ТОВ «Вітафудз» за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, що може спричинити незаконне притягнення посадових осіб позивача до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні представники позивача заявлене клопотання підтримали, зазначили про очевидну протиправність оскаржуваного рішення, настання невідворотних наслідків для товариства, задля усунення яких позивачу необхідно буде докладати зусиль щодо їх судового оскарження.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечив повністю, зазначивши, що заявлені заходи забезпечення позову є неспіврозмірними із заявленим позовом, оскільки заборона накладати адміністративний арешт виходить за межі спірних правовідносин, забезпеченням позову фактично буде задоволено позов, що не відповідає меті інституту забезпечення позову, крім того, вжиття заходів забезпечення позову є неактуальним, оскільки 28 листопада 2017 року контролюючим органом складено акт перевірки та направлено поштовим звязком платнику податків.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Згідно частини третьої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

- необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є хоча б одна з названих обставин, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обовязок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що за загальним правилом платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Однак, порядок проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не передбачає для платника податків реалізації процедури недопуску контролюючого органу до проведення перевірки, що унеможливлює на цьому етапі реалізацію прав та законних інтересів платника податків, у тому числі висловлення незгоди із правомірністю призначення такої перевірки.

Таким чином, є обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, оскільки в розглянутому випадку іншого способу забезпечення права платника податків, до винесення судом рішення по суті спору, законодавством не передбачено.

З огляду на викладене, є правомірним застосування частини 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд в порядку забезпечення позову може відповідною ухвалою зупинити дії рішення суб'єкта владних повноважень, що оскаржується, і в такому випадку судом не порушується інститут забезпечення адміністративного позову та не вирішується спір по суті, оскільки метою адміністративного судочинства є контроль легальності рішень суб'єктів владних повноважень та це повністю кореспондується із завданням адміністративного судочинства.

Не є такими, що підлягають задоволенню вимоги клопотання в частині заборони посадовим особам проводити документальні позапланові невиїзні перевірки, складати акти перевірок та приймати податкові повідомлення-рішення на підставі наказу №6481-п від 14.11.2017 року, оскільки такі дії випливають із застосуванням оскаржуваного наказу, дію якого суд вважає обґрунтованим зупинити у якості забезпечення позову.

Пояснення представника відповідача щодо складення акту перевірки та направлення його платнику податків у судовому засіданні не підтверджено належними та допустимими доказами.

Поряд із цим, клопотання в частині заборони керівникам (їх заступникам або уповноваженим особам) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області накладати адміністративний арешт на будь-яке майно (в т.ч. коштів на рахунках) платника податків ТОВ «Вітафудз» виходить за межі заявленого позову, оскільки адміністративний арешт майна платника податків, який є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом та застосовується у випадках, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України.

Однак, побоювання позивача щодо адміністративного арешту майна не вбачаються із заявленого позову, матеріалів справи та не підтверджені у судовому засіданні поясненнями представників сторін.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки позивачем підтверджено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі №804/7758/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафудз» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити частково.

Зупинити дію наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №6481-п від 14.11.2017 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вітафудз»».

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 30 листопада 2017 року.

СуддяІ.О. Верба