
Справа № 524/8768/16-ц
Провадження №2/524/522/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді Кривич Ж.О.,
при секретарі Коваль Т.М.,
з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року до суду звернувся ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № б/н від 16.03.2007 року в сумі 79 253 грн. 92 коп.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначила, що Банком в односторонньому порядку неодноразово збільшувалася відсоткова ставка за даним кредитним договором, без належного повідомлення про це позичальника, внаслідок чого відбулося незаконне завищення заборгованості ОСОБА_3 по процентам. Також, просила застосувати до правовідносин строк позовної давності та у звязку з цим відмовити у задоволенні позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:
16 березня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 укладено договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 21 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.10.2016 року, 01.01.2013 року банком було змінено в односторонньому порядку відсоткову ставку з 22,8 % до 30%, з 01.09.2014 року з 30% до 34,8%, з 01.04.2015 року з 34,8 % до 43,2 %.
За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 3 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.
Виходячи з аналізу ст. ст. 5, 627, 629, 653 ЦК України слід дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що про рішення банку позичальника було повідомлено протягом 7 днів з дати його прийняття та якщо від позичальника не надійшло жодних заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
У відповідності до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Всупереч цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення банком відповідача про зміну процентної ставки в той час як відповідно до положення ст.60 ЦПК України саме на сторін покладено обов'язок щодо доведення обставин, на які вони посилаються.
З урахуванням того, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності можливості підвищення процентної ставки та дотримання процедури такого підвищення, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості, виходячи з процентної ставки встановленої на рівні 22,8% річних. Відповідно заборгованість по процентам за користування кредитом з відсотковою ставкою 22,8% складає 32 666,42 грн. (61 894,26 грн.* 22,8% /43,2%).
Одночасно з цим, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 здійснив останнє погашення заборгованості по кредиту в сумі 700 грн. - 24.02.2014 року, а 19.06.2014 року було здійснено останній платіж з картки відповідача в сумі 190,01 грн.
Позивач звернувся до суду в листопаді 2016 року, тобто в межах трирічного строку з останніх активних дій відповідача по кредитній картці, отже строк позовної давності позивачем не пропущено.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.
Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
ОСОБА_3 зобовязався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені Кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором; щомісячних платежів не здійснює, чим порушує права позивача.
Одночасно, суд звертає увагу на вимоги позивача щодо стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової). Як зазначено в правовій позиції у справі N 6-2003цс15 (Постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 р.), цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф (фіксована частина) та штраф (процентна складова) є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених уст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
За вказаних обставин суд вважає, що стягнення штрафу в розмірі 3750,19 грн. (процентна складова) призведе до подвійної відповідальності, що унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині.
Таким чином, суд вважає, що позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження заявлених позовних вимог в частині стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 9 959,47 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 32 666, 42 грн. (за процентною ставкою 22,8 %), заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3 150,00 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., а в загальному розмірі 46 275,89 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею всі документально підтвердженні судові витрати.
Судові витрати розподілити згідно ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 215 218 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.03.2007 року, яка станом на 31.10.2016 року становить 46 275 грн. 89 коп., з яких:
-9 959 грн. 47 коп. заборгованість за кредитом;
-32666 грн. 42 коп. нараховані відсотки за користування кредитом за період з 16.03.2007 року по 31.10.2016 року у розмірі - 22,8 % ;
-3 150 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та комісією,
а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
-500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина);
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя
Судове рішення № 70651710, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 20.11.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 524/8768/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: