Ухвала суду № 70647575, 30.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________

Справа № 754/1732-16ц

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/12639/2017

У Х В А Л А

30 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Кулікова С.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про захист прав споживача,

встановив:

рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у позові відмовлено.

21 листопада 2017 року на вказане рішення суду ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, в якій серед іншого просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що копію повного тексту рішення суду нею було отримано 13 листопада 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні при проголошенні рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно журналу судового засідання від 7 листопада 2017 року позивач та її представник були присутніми при проголошенні вступної та резолютивної частин рішення суду, позивач отримала їх копію (а.с. 129-131, 133) тому строк на апеляційне оскарження рішення суду для позивача з урахуванням вихідного дня закінчився 13 листопада 2017 року.

З наявної в матеріалах справи розписки не вбачається можливим встановити, коли позивач отримала копію повного тексту рішення (а.с. 134).

Згідно ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі на обґрунтування клопотання про поновлення строку, підтверджені матеріалами справи, тому визнаю поважними причинами та достатніми підставами для поновлення позивачу строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року.

Однак, до апеляційної скарги не додано документу про оплату судового збору, а в апеляційній скарзі позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Посилання позивача про звільнення від сплати судового збору, як споживача, який звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, вважаю безпідставним, виходячи з наступного.

Подача апеляційної скарги є процесуальною дією, сплата судового збору за подачу апеляційної скарги передбачена Законом України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, положення якого не тільки передбачають необхідність сплати судового збору, а також встановлюють порядок та способи оплати судового збору, його розмір, визначають платників судового збору та об'єкти справлення судового збору, а також встановлюють звільнення від сплати судового збору.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3 та 5 Закону України «Про судовий збір».

У пункті 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» було передбачено, що споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», та викладено статтю 5 в новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку

За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.

Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Закон № 484-VIII є спеціальним законом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п'ята цього закону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів, але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно із Законом № 484-VIII споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

При цьому частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом саме в цій сфері захисту прав споживачів звільняє споживачів від сплати судового збору за подання позову на захист своїх порушених прав.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1-6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, зокрема статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року, справа № 6-185цс17.

Таким чином, позивач не звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, а подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», так як до неї не доданий документ про оплату судового збору.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п.10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, у позовах, які складаються з кількох позовних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем подано позовну заяву, яка містила вимогу немайнового характеру (зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та стягнення моральної шкоди) та вимоги майнового характеру (стягнення переплати, пені за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію та пені за неповідомлення про дату передачі), тому судовий збір підлягав оплаті у сумі 1 102 грн. 40 коп. за дві вимоги немайнового характеру, за три вимоги майнового характеру за загальною сумою всіх вимог, сума судового збору підлягала оплаті у розмірі 2 052 грн. 63 коп., тому при поданні позовної заяви судовий збір підлягав оплаті у розмірі 3 155 грн. 03 коп., а відтак судовий збір за подання даної апеляційної скарги становить 3 470 грн. 53 коп.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 3 470 грн. 53 коп. та направити на адресу апеляційного суду оригінал документу, що підтверджує оплату.

Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:

- розрахунковий рахунок № 31210206780010

- отримувач УДКС у Солом'янському районі міста Києва

- банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві

- ЄДРПОУ 38050812

- код банку отримувача 820019.

Відповідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу згідно якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху з визначенням строку для надання документів про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 121, 297 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити, поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про захист прав споживача.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року залишити без руху, надавши позивачу строк в п'ять днів з дня отримання копії ухвали для надання документів про сплату судового збору.

У разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню касаційному порядку не підлягає.

Суддя