Рішення № 70645668, 29.11.2017, Зміївський районний суд Харківської області

621/185/17

2/621/421/17

РІШЕННЯ

іменем України

29 листопада 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого Бібіка О.В.

з участю секретаря Кошевої А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк «України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Зміївська міська рада Зміївського району Харківської області про виселення без надання іншого житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

24.01.2017 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся з вищевказаним позовом, в якому просить виселити та зняти з рєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з житлового будинку за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. пров. Піддубного, буд. 11, без надання іншого житлового приміщення.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 27.05.2008 року, між ВАТ "Державний ощадний банк України" (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство) та ОСОБА_3 (до шлюбу Малишко) О.Є. укладений договір про іпотечний кредит №38, за яким остання отримала кредит у сумі 131 000 грн., на 20 років, з терміном остаточного погашення кредиту 27.05.2028 року, із сплатою 17 % річних за користування кредитом, на придбання житлового будинку. В забезпечення виконання зобов’язань за договором про іпотечний кредит №12 від 27.05.2008 року, ОСОБА_1 передано в іпотеку позивачу житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: Харківська область, м. Зміїв, пров. Піддубного, буд. 11.

У зв’язку з порушенням позичальником ОСОБА_1 грошових зобов’язань за кредитним договором та договором про іпотечний кредит, що полягає в несвоєчасній та в еповному обсязі поврненню креиту, сплати нарахованих процентів, позивач був змушений звернутися до суду з метою примусового стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

23.05.2011 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області в справі за позовом АТ "Ощадбанк" про стягнення аборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 201157 грн. 61 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №12 від 27.05.2008 року а саме: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: Харківська область, м. Зміїв, пров. Піддубного, буд. 11.

На теперішній час рішення суду не виконане, за озичальником ОСОБА_1 обліковується прострочена заборгованість за кредитним договором, яка станом на теперішній час не погашена.

Під час примусового виконання рішення суду, органом Державної вконавчої служби позивачу стало відомо, що за адресою: Харківська область, м. Зміїв, пров. Піддубного, буд. 11 проживають та зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згоди на реєстрцію чи користування жиловим будинком іншими особами з аресо місцезнаходження прдмета іпотки відповідно до умов п.п. 3.3.1, 3.3.6, 3.3.10, 3.3.11 іпотечного договору, позивач не надавав, ОСОБА_5 за ним не зверталась.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання. в судове засідання не зявився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні позову просив відмовити (а .с. 134)

Представник третьої осби Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання. в судове засідання не зявився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність. (а. с. 49).

Представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності від 02.02.2017 року (а. с. 37), в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позовну заяву задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у ній. Крім того, вважала, що підлягає застосуванню на правовий висновок №6-3057цс16, викладений у Постанові Верховного Суду України від 19.04.2017 року, який регулює правовідносини щодо виселення мешканців в судовому порядку без направлення письмового попередження із житлового приміщення, переданого в іпотеку будинку.

Представник відповідача ОСОБА_1, яка є законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_7 проти позову заперечував з тих підстав, що виселити відповідачів без надання іншого жилого приміщення, а саме жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання, відповідно до ст. 132-2 ЖК України. Також позивачем не доведено факт отримання особисто відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 письмових повідомлень про доброавільне звільнення житлового приіщення, буд.11 по вул. Піддубного в м. Змієві Харківської області, яке є предметом іпотеки.

Представник третьої особи, служби у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову заперечував через те, що виселення стосується інтересів неповнолітньої дитини та може призвести до її безпритульності.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідачів, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.05.2011 року в справі за позовом АТ "Ощадбанк" про стягнення аборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 201157 грн. 61 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №12 від 27.05.2008 року а саме: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: Харківська область, м. Зміїв, пров. Дубового Івана (тепер Піддубного), буд. 11 (а.с.10-11).

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку». Так, згідно із частинами першою, другою цієї статті в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є жилий будинок або жиле приміщення.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст. 109 ЖК України, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Частина 3 статті 109 ЖК України регулює порядок виселення громадян.

За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК України після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Пунктом 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» передбачено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно із ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно до ч. 4 ст.109 ЖК України виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якої забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживанняабо відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Отже, вказана спеціальна норма відсилає до положень ч.3 ст. 109 ЖК України, якою встановлено процедуру виселення мешканців із житлового приміщення, що є предметом іпотеки та придбано за кредитні кошти.

Законодавча процедура виселення встановлена ч.3 ст.109 ЖК України визначає обов"язковою умовою наявність письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, адресованої мешканцям іпотечного житла, добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

І тільки після цього, у разі якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

За юридичною конструкцією вказаної норми санкція норми, тобто примусове виселення на підставі рішення суду є наслідком невиконання приписів гіпотези даної норми - добровільного звільнення житлового будинук чи житлового приміщення протягом одного місяця з дня отримання мешканцями цієї вимоги.

Як вбачається із рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23.05.2011 року в справі за позовом АТ "Ощадбанк" про стягнення аборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 201157 грн. 61 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №12 від 27.05.2008 року а саме: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: Харківська область, м. Зміїв, пров. Дубового Івана (тепер Піддубного), буд. 11 (а.с.10-11).

Дане рішення набрало законної сили, та обставини, встановлені ним, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Вказаним рішенням одночасно із зверненням стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №12 від 27.05.2008 року а саме: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: Харківська область, м. Зміїв, пров. Дубового Івана ( Піддубного), буд. 11.- не прийнято рішення про виселення мешканців із предмету іпотеки .

Із копії довідки виконавчого комітету Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області від 30.09.2016 року вбачається, що у будинку № 11 по пров. Піддубного (колишня назва ОСОБА_9) зареєстровані: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15)

Таким чином, до виниклих правовідносин, як спеціальні норми слід застосувати ч.1 статті 40 Закону України «Про іпотеку» , якою передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом, та ч.ч.3,4 ст. 109 ЖК України.

Виселення громадян з іпотечного майна, придбаного за рахунок кредитних коштів, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання (частина четверта статті 109 ЖК Української РСР).

Саме до цього зводяться правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 03.02.2016 року у справі № 6-2947цс15, де зазначено, що за змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). У такому випадку виселення здійснюється відповідно до частини четвертої статті 109 та статті 1322 ЖК УРСР.

Судом встановлено, що позивачем рекомендований лист з повідомленням про вручення №6100313188643 на імя ОСОБА_2 був вручений 15.10.2016 року під розпис у книзі ф.8. повідомленню про вручення рекомендованого листа №6100313188643 був наданий номер 6340100448006 та 18.10.2016 року було відправлено згідно зазначеної адреси.

Рекомендований лист з повідомленням про вручення №6100313188651 на імя ОСОБА_2 був вручений 15.10.2016 року під розпис у книзі ф.8. повідомленню про вручення рекомендованого листа №6100313188651 був наданий номер 6340100448022 та 18.10.2016 року було відправлено згідно зазначеної адреси.

Рекомендований лист з повідомленням про вручення №6100313188660 на імя ОСОБА_2 був вручений 15.10.2016 року під розпис у книзі ф.8. повідомленню про вручення рекомендованого листа №6100313188660 був наданий номер 6340100448030 та 18.10.2016 року було відправлено згідно зазначеної адреси (а.с. 144)

Представник позивача в судовому засіданні стверджувала, що вказані рекомендовані листи від 05.10.2016 року, відправлені на імя ОСОБА_2 11.10.2016 р. та містили вимогу про звільнення житлового приміщення буд. 11 по провлку Піддубного в м. Змієві відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ( а. с. 16,17,18,19)

Однак, як вбачається із вимог про звільнення житлового приміщення № 11/2-07-361 від 05.10.2016 року, №11/02-07-360 від 05.10.2016 року, № 11/2-07-359 від 05.10.2016 року, вони направлялись на ім"я боржника ОСОБА_10 за адресою буд. 11 по провлку Піддубного в м. Змієв Харківської області Дві вимоги мають звернення до п. Владислава Юрійовича та п. Оксани Євгеніївни (а.с.16-18)

Копія списку № 1020 від 11.10.2016 року згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів відправника "Ощадбанк" в графі кому (назва підприємства або ПІБ одержувача) містить три рази повторене прізвище ОСОБА_10 без зазначення ініціалів ( а.с.19).

Згідно з 42. Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається: найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також посада, ім'я та прізвище адресата. На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім'я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім'я та по батькові адресата зазначаються повністю;

Згідно п.91 Правил поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку.

Відповідно до п. 99 Правил рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Так, відповідно до п. 3 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M"), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з п. 114 Правил надання послуг поштового зв'язку адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а у разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

Таким чином, доказів на підтвердження особистого отримання відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_3 та законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 вимоги про звільнення житлового приміщення від 05.10.2016 року матеріали справи не містять, а сам факт вручення такого повідомлення представником відповідачів заперечується.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Із копій відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.06.2017 року на ім"я ОСОБА_1 вбачається, що за нею зареєстровано право власності тільки на спірний іпотечний будинок за адресою: Харківська область, м. Зміїв, пров. Дубового Івана ( Піддубного), буд. 11. (а. с. 124,125)

Звернення ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування про надання жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживанняабо відповідно до статті 132-2 ЖК України від 14.08.2017 року відповіді не має. (а.с. 123)

Посилання представника позивача на правовий висновок №6-3057цс16, викладений у Постанові Верховного Суду України від 19.04.2017 року регулює правовідносини щодо виселення мешканців без направлення письмового попередження із житлового приміщення, переданого в іпотеку будинку в судовому порядку з одночасним прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правовідносини, які є предметом цього судового розгляду унормовані ч.4 ст.109 ЖК України та правова позиція щодо них викладнена у Постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 року у справі № 6-2947цс15.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк «України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Зміївська міська рада Зміївського району Харківської області, служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, про виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстраційного обліку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Головуючий: