Ухвала суду № 70643346, 30.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.

при секретарі – Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет», треті особи Міністерство освіти і науки України, Кабінет Міністрів України про стягнення заборгованості по виплаті стипендії

за апеляційною скаргою Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет»

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет», треті особи Міністерство освіти і науки України, Кабінет Міністрів України про стягнення заборгованості по виплаті стипендії (а.с.3-4).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет», треті особи Міністерство освіти і науки України, Кабінет Міністрів України про стягнення заборгованості по виплаті стипендії – задоволено.

Стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Національній гірничий університет» на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті стипендії за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2016 року в розмірі 13 935 (тринадцять тисяч дев’ятсот тридцять п’ять) гривень 00 копійок; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. (а.с.34-36)

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог (а.с.38-40).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є студенткою денної форми навчання ДВНЗ «Національний гірничий Університет» з 01 вересня 2013 року, а її батько – ОСОБА_3 має стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем в шахті 23 роки 3 місяці 1 день.

Відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» і «Правил прийому до Національної гірничого університету у 2013 році» ОСОБА_2 була зарахована до університету поза конкурсом.

Згідно довідки про розмір стипендії №263 від 19.05.2017 року, ОСОБА_2, як студенці безоплатної форми навчання, нараховувалась стипендія в наступних розмірах: з вересня 2013 року по травень 2015 року включно 730,00 грн. на місяць, та з липня 2016 року по грудень 2016 року включно - 825,00 грн. на місяць (а.с. 6-7).

Колегія приймає до увагу вказану вище довідку відповідача, оскільки вона оформлена та завірена належним чином, має відповідний реєстраційний номер та дату (а.с. 6-7).

Представлений позивачем розрахунок заборгованості є арифметично правильним, здійснений з використанням даних, що містяться у довідці №263 від 19.05.2017 року. Отже, розмір заборгованості перед позивачем за період з 01 вересня 2013 року по грудень 2016 року включно дорівнює 13 935,00 грн., який відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Натомість, представлений відповідачем розрахунок заборгованості (а. с. 26) суперечить вищевказаній довідці №263 від 19.05.2017 року, тому не може бути прийнятий до уваги судом.

Батько позивача – ОСОБА_3 працює на ТОВ «Краснолиманське» має стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем в шахті 23 роки 3 місяці 1 день, що підтверджується довідкою зазначеного товариства №194/к631 від 26.06.2013 року та копією трудової книжки ОСОБА_3 (а.с. 11, 14-15).

22 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до навчального закладу з письмовою заявою про перерахування їй недоплаченої стипендії з врахуванням ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та виплати в подальшому стипендії із урахуванням зазначеного Закону (а.с. 12).

Листом №18-13/97 від 07.06.2017 року Державний вищий навчальний заклад «Національній гірничий університет» повідомив позивача про неможливість проведення виплат відповідно до ст. 5 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», в зв’язку з тим, що такі виплати не передбачені кошторисом закладу, який затверджується МОН України (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-V1, шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки встановлювався прожитковий мінімум для працездатних осіб в наступних розмірах: з 01.01.2013 по 30.11.2013 року – 1147,00 грн., з 01.12.2013 по 31.12.2013 року – 1218,00 грн., з 01.01.2014 по 31.12.2014 року – 1218,00 грн., з 01.01.2015 по 31.08.2015 року – 1218,00 грн., з 01.09.2015 по 31.12.2015 року – 1378,00 грн., з 01.01.2016 по 30.04.2016 року – 1378,00 грн. та з 01.05.2016 по 30.11.2016 – 1450,00 грн.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши наявність у позивача права на нарахування йому стипендії згідно ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» на користь позивача невиплаченої стипендії за період з 01 вересня 2013 року по грудень 2016 року включно в загальному розмірі 13935 грн.

Твердження апелянта про те, що право позивача не було порушене, в зв’язку з тим, що він не звертався до навчального закладу із заявою про нарахування йому підвищеної стипендії спростовується копією висновку юридичної служби університету про наявність пільг при вступі до НГУ від 08.07.2013 року (а.с. 10), яким підтверджено наявність у ОСОБА_2 пільг відповідно до ЗУ«Про підвищення престижності шахтарської праці» (особи, батьки яких є шахтарями, та які мають стаж підземної роботи не менше як 15 років). Таким чином, університет мав усі необхідні документи та підстави для виплати підвищеної стипендії позивачу з 01.09.2013 року, тобто з моменту вступу до ВНЗ.

Колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у позові в зв’язку з пропуском строку позовної давності, виходячи з наступного.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Виходячи з викладеного, встановивши, що даний позов пред’явлено до суду 20 червня 2017 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду першої інстанції (а.с. 3), враховуючи досягнення позивачем повноліття 17 вересня 2014 року, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності. Так, на час початку періоду формування заборгованості позивач був неповнолітньою особою, а з часу досягнення повноліття (17.09.2014 року), строк позовної давності не пропущено. Крім того, 22.05.2017 року позивач письмово звертався до відповідача з проханням провести перерахунок стипендії.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: