Рішення № 70643259, 23.11.2017, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

справа № 216/1036/17

2/216/1310/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого судді - Биканова І.Р.

за участю секретаря - Крейса О.О.

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника позивача - ОСОБА_5

відповідача - ОСОБА_6

представника відповідача - ОСОБА_7

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог – Виконавчий комітет Криворізької міської ради, до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

06.03.2017 р. та уточнено 20.03.2017 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог – Виконавчий комітет Криворізької міської ради, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.В обґрунтування позову вказують, що їм на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Відповідач, колишня дружина ОСОБА_3, зареєстрована в квартирі, однак шлюб з нею розірваний. Відповідач є колишнім членом сім’ї одного із співвласників квартири, з яким припинені шлюбні відносини, вони не пов’язазані спільним побутом, не ведуть спільне господарство, відсутні будь-які взаємні права та обов’язки. Договір оренди після припинення шлюбних відносин відповідача із співвласниками квартири не укладався. Реєстрація відповідача порушує їх права як власників, оскільки при нарахуванні комунальних платежів за користування комунальними послугами розрахунок здійснюється з кількості осіб, які зареєстровані у квартирі, що обтяжує матеріально, та потребує додаткових витрат по сплаті платежів. Крім того, вони мають намір продати квартиру, однак реєстрація відповідача перешкоджає їм вільно розпоряджатися житлом.

Позивачі в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Відповідач позов не визнала, пояснила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який був розірваний за рішенням суду 30.05.2016 р. В квартирі АДРЕСА_2 вона зареєстрована та проживає разом з сином ОСОБА_8, та в період з жовтня 2015 року по березень 2017 року сплачує усі комунальні послуги, субсидія в квартирі оформлена на її ім’я та нараховується на дві особи. Вона володіє 1/4 частиною будинку купленого її батьками. Просить суд відмовити позивачам в силу вимог ст.64 ЖК України.

Представник третьої особи – Виконавчий комітет Криворізької міської ради ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, вказує що цивільне законодавство не передбачає збереження права користування житлом за громадянином, який хоча і правомірно вселився у спірну квартиру власника, але на час розгляду справи не є членом його сім’ї. Відповідач не являється членом сім’ї власника житла, договору найму жилого приміщення з позивачами не укладала. Просить суд прийняти законне рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 06.07.2006 р., як видане УЖКГ виконкому Криворізької міської ради згідно розпорядження за № 121 від 04.07.2006 р., та зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке БТІ» - а.с.5,6, згідно довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 04.05.2017 р. № 2968, за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Староярмаркова (колишня назва вул.Сиволапа)АДРЕСА_4, зареєстровані: ОСОБА_6 та ОСОБА_8 – а.с.29.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 30.05.2016 р., яке набрало законної сили 10.06.2016 р. розірвано шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 – а.с.28.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 пояснили, що ОСОБА_1 являється одним із співвласників квартири АДРЕСА_5. В квартирі проживає її колишня невістка, та внук. Хто сплачує за комунальні послуги їм невідомо, відомо лише те, що відповідач не надає ОСОБА_1 доступу до квартири.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім’ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме: подружжя, їх діти і батьки. Членами сім’ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Судом встановлено, та визнано сторонами, що між позивачами та відповідачем договір (угода) про порядок користуванням спірною квартирою не укладався.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення, квартири або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Таким чином сукупністю досліджених судом доказів встановлено, що відповідач не являється членом сім’ї позивачів, посилання відповідача на сплату комунальних послуг не може розцінюватися судом як право на збереження за нею житла, тому ОСОБА_12, як колишнього члена сім’ї власника житла слід визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 10, 27, 31, 60, 169, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог – Виконавчий комітет Криворізької міської ради, до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, права користування та розпорядження квартирою за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Староярмаркова (колишя назва вул.Сиволапа)АДРЕСА_4, шляхом визнання ОСОБА_6 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: