Рішення № 7063199, 07.12.2009, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 2 159,

2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2009 року Диканський районний суд Полтавської області у складі :

головуючої - судді Щабельської І.В.

при секретарі Іванченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Диканька цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агенство «Фактор» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Вказуючи на те, що 25 травня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» /далі ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»/ та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1712 на суму 5705 грн. із строком дії до 24 травня 2008 року, також 25 травня 2006 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 1712, згідно якого відповідач ОСОБА_2 зобовязалася перед позивачем за повне та своєчасне виконання зобовязань відповідачем ОСОБА_1,однак відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання за вказаним вище договором кредиту не виконує, в результаті чого станом на 08 липня 2008 року у неї виникла заборгованість по кредиту, заборгованість по відсотках, заборгованість за комісійною винагородою та була нарахована пеня, і загальна сума боргу складає 23879 грн. 37 коп., ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» 16 липня 2008 року звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів загальної суми заборгованості та судових витрат по справі.

24 грудня 2008 року Диканським районним судом у даній справі було винесене рішення.

25 грудня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор» /далі ТОВ «Колекторське агентство «Фактор»/ був укладений договір про відступлення прав вимоги, згідно якого всі зобовязання кредитора перейшли від ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ТОВ «Колекторське агентство «Фактор».

Ухвалою Диканського районного суду від 05 травня 2009 року вказане вище рішення було скасоване у звязку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України у разі заміни кредитора у зобовязанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії цивільного процесу. Тому позивачем в даному позові стало ТОВ «Колекторське агентство «Фактор».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і позов просив задовольнити, виходячи з вимог, викладених у позовній заяві та у судовому засіданні. Після оголошення перерви представник позивача подав суду заяву про зміну позову, у якій просив стягти залишок по основному боргу станом на 04 грудня 2009 року в сумі 1861 грн. 40 коп, у зв'язку із частковою оплатою відповідачами заборгованості за вказаним кредитним договором, та пеню в розмірі 17267 грн. 95 коп., яка була нарахована станом на 08.07.2008 року при зверненні до суду. Просив розгляд справи продовжити без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала проти стягнення з неї 1861 грн. 40 коп. основного боргу, однак просила застосувати строк позовної давності при вирішенні питання про стягнення пені, а також просила суд зменшити суму пені з врахуванням того, що вона в даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі. Просила стягнути з позивача на її користь судові витрати в сумі 2179 грн. 90 коп., понесені нею за оплату вартості проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову категорично заперечувала, вказавши, що договір поруки вона не підписувала і нічого не знала про укладений між Банком «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 кредитний договір. Факт її непричетності до вищевказаних договорів, на думку позивача, доводиться проведеною почеркознавчою експертизою, згідно висновку якої підписи на договорі поруки здійснені не нею.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з кредитного договору № 1712 від 25 травня 2006 року, позивач дійсно надав відповідачу ОСОБА_1 кредит на суму 5705 грн. із строком погашення до 24 травня 2008 року.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати відсотки.

Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобовязання за вказаним кредитним договором, суд вважає за необхідне стягти із неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 1861 грн. 40 коп.

Вирішуючи питання про стягнення пені за прострочення виконання зобовязань за вказаним вище кредитним договором в сумі 17267 грн. 95 коп., суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.. 258 ч. 2 п. 1 ЦК України до вимог про стягнення неустойки /штрафу, пені/ застосовується спеціальна позовна давність строком в 1 рік. Враховуючи звернення банком до суду з позовом 16 липня 2008 року /згідно штампу на поштовому конверті а.с. 21/ і початок нарахування банком пені з 26 січня 2007 року /а.с. 212-219/, суд вважає, що застосованим може бути лише період нарахування пені з 16 липня 2007 року до дня звернення до суду 16 липня 2008 року. Сума пені за вказаний період складає 15353 грн. 26 коп.

В той же час, згідно ст. 551 ч. 3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення.

З матеріалів справи вбачається, що на день звернення до суду основна заборгованість /збитки/ відповідача ОСОБА_1 перед банком складала 6611 грн. 42 коп. Тобто сума неустойки /пені/ в розмірі 15353 грн. 26 коп. значно перевищує розмір збитків. Крім того, судом встановлено, що банк протягом 1,5 року до дня звернення до суду жодного разу не ставив перед відповідачем ОСОБА_1 вимогу про виконання зобовязань сплату боргу, відсотків та пені, що свідчить про неналежне виконання банком п. 2.4 умов кредитного договору щодо реалізації свого права вимагати дострокового повернення кредитних коштів у випадку несвоєчасного чи неповного здійснення позичальником розрахунків по договору з метою збільшення нарахування неустойки /пені/.

Судом також встановлено, що в даний час відповідач ОСОБА_1 сплатила більшу частину основної суми заборгованості, не працює, перебуваючи на пенсії, та має не утриманні дитину-інваліда.

З врахуванням вказаних обставин суд вважає необхідним зменшити розмір неустойки і визначає її в розмірі 4500 грн.

Судові витрати на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню пропорційно до суми задоволених вимог. В той же час на користь відповідача ОСОБА_1 з позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати в сумі 2179 грн. 90 коп. за оплату судово-почеркознавчої експертизи.

З врахуванням викладеного суд вважає необхідним стягти з ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок відшкодування основного боргу залишок заборгованості в сумі 1861 грн. 40 коп., в рахунок відшкодування неустойки /пені/ 4500 грн., в рахунок відшкодування судових витрат 126 грн. 33 коп., а всього разом, з зарахуванням понесених нею судових витрат на оплату судово-почеркознавчої експертизи в сумі 2179 грн. 90 коп., стягти 4307 грн. 83 коп.

Згідно договору поруки № 1712 від 25 травня 2006 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зобовязалася перед Банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобовязань за вищевказаним кредитним договором. Але, як було встановлено під час розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 жодного відношення до укладення вказаного договору поруки не має. Цей факт протягом всього розгляду справи заперечувала відповідач і його достовірно було підтверджено проведеною судово-почеркознавчою експертизою.

Це свідчить про те, що заявлені до неї позовні вимоги є безпідставними і в цій частині позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 215 ч.3, 216 ч.1, 236, 258 ч. 2 п. 1, 526, 530, 536, 551 ч. 3 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 79, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор» кор/р 26001003465301 у АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 3001314, код ЄДРПОУ 36282034 в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 4307 /чотири тисячі триста сім/ грн. 83 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити за їх безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом 20 днів подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча: