Постанова № 70630840, 30.11.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8961/17

2-а/357/848/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий – суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі – Солом'яна Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року до суду надійшов зазначений позов.

Позов обґрунтований тим, що в період з 18.01.2003 року по 06.11.2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме в ГУ МВС України в Київській області, а з 07.11.2015 року по 04.02.2016 року в Національній поліції.

Свідоцтвом про хворобу від 21.01.2016 року № 49/Зв військово-лікарська комісія ДУ «ТМО МВС України по Київській області» підтвердила наявність у позивача захворювань, що пов’язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У зв’язку з наявністю вказаних захворювань позивачу встановлена ІІ група інвалідності.

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0007403 від 20.04.2016 року позивач має ступінь втрати професійної працездатності 70%.

17.02.2017 року позивач подав до ГУ НП в Київській області заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Листом від 06.03.2017 року № 29/К-152 ГУ НП в Київській області повідомило позивача, що за результатом розгляду заяви (рапорту) для проведення виплати одноразової грошової допомоги згідно із поданою заявою немає правових підстав.

В зв’язку з тим, що позивач вважає відмову такою, що суперечить законодавству, просив визнати її протиправною та зобов’язати ОСОБА_2 управління Національної поліції в Київської області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням другої групи інвалідності в розмірі – 200 розмірів прожиткового мінімуму установленого законом для працездатних осіб.

07.08.2017 року ухвалою суду відкрите провадження по справі та призначено судовий розгляд.

02.10.2017 року до суду надійшли заперечення відповідача проти позову, в яких він просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі та справу слухати без участі його представника.

Заперечення мотивовані тим, що станом на час виникнення спірних правовідносин, у позивача відсутні правові підстави для звернення до ГУ НП в Київській області із заявою про отримання одноразової грошової допомоги на умовах і розмірах визначених порядком № 850, оскільки дія цього порядку не поширюється на Національну поліцію України, яка при вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги керується порядком № 4 та Законом України «Про Національну поліцію».

На даний час, спірні правовідносини врегульовані прийнятим законопроектом № 5650, яким внесено зміни до ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Вимога щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги є передчасною, оскільки управління заяву позивача ще не розглядало, а в разі її задоволення суд втрутиться у дискрецію (вільний розсуд) діяльності суб’єкта владних повноважень.

Інвалідність позивачу встановлена до 01.05.2017 року, тобто на даний час необхідно надати додаткові документи, що підтвердили її наявність.

03.11.2017 року представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи у відсутність позивача, в якій позовні вимоги підтримав повністю.

30.11.2017 року в судове засідання сторони не з’явились, тому фіксування технічними засобами не здійснювалось. Враховуючи наявність клопотань від сторін про розгляд справи без їх участі, суд розглядав справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 18.01.2003 року по 06.11.2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

В період з 07.11.2015 року по 04.02.2016 року позивач проходив службу в Національній поліції.

16.03.2016 року медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлена друга група інвалідності, причиною якої є захворювання пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, строком до 01.05.2017 року.

17.02.2017 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою з проханням проведення йому виплати вихідної одноразової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму у зв’язку з встановленням другої групи інвалідності.

06.03.2017 року листом № 29/К-152 відповідач повідомив позивачу, що оскільки на даний час не внесені зміни щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, вирішити питання про призначення цієї допомоги, на жаль, немає правових підстав.

Зазначені вище обставини справи підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно до п. 15 Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Зазначене свідчить, що оскільки позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, де отримав захворювання, яке призвело до інвалідності, він має право звернутися із заявою про виплату одноразової грошової допомоги встановленої Законом України «Про міліцію».

Також, як встановлено судом в період з 07.11.2015 року по 04.02.2016 року позивач проходив службу в Національній поліції, звідки був звільнений.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4.

Згідно п. 5 розділу І Наказу одноразова грошова допомога призначається у разі інвалідності поліцейського пов’язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Наказу днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Наказу для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно п. 3 розділу ІІІ Наказу заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається ОСОБА_2 Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що працівник поліції, який під час проходження служби в органах внутрішніх справ, отримав травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків, внаслідок чого йому встановлено інвалідність та відповідний відсоток втрати професійної працездатності, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку № 4, яка призначається на підставі його заяви і визначеного законодавством пакету документів, поданих за останнім місцем служби.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 р. № К/800/11393/17 та від 11.05.2017 р. № К/800/8678/17.

Відповідно до п. 1 розділу ІV Наказу фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

Згідно до п. 2 розділу ІV Наказу керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п’ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що доданих до заяви документів не достатньо для прийняття рішення, а саме інвалідність позивачу встановлена до 01.05.2017 року, тобто на даний час необхідно надати додаткові документи, що підтверджують її наявність.

Однак в листі від 06.03.2017 року № 29/К-152, наданому позивачу за його заявою, зазначені підстави відмови відсутні, а відповідач вказує лише на те, що на час звернення немає правових підстав для розгляду питання про виплату йому одноразової грошової допомоги.

Крім того, в письмових запереченнях відповідач вказує, що фактично заяву позивача ОСОБА_2 управління Національної поліції в Київській області не розглядало, вимоги щодо виплати є передчасними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що питання про призначення одноразової грошової допомоги по суті не вирішене, тобто відповідач вчинив стосовно позивача протиправну бездіяльність, оскільки він не мав права не розглядати заяву позивача, так як це суперечить встановленому Законом України «Про Національну поліцію» та Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4 порядку.

Згідно висновку, зробленого Верховним Судом України, що міститься у постанові суду від 18.03.2014 року по справі № 21-11а14 в разі якщо звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув, та відповідного рішення не прийняв, то суд повинен зобов’язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за можливе, позов задовольнити частково, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо невирішення питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов’язати розглянути питання про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» за його заявою та прийняти відповідне рішення.

Керуючись ст.ст. 69-72, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо невирішення питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов’язати ОСОБА_2 управління Національної поліції в Київській області розглянути питання про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» за його заявою та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії.