Рішення № 70629445, 01.12.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/2571/17

Провадження №2/521/2739/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 листопада 2017 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Гуревського В.К.

при секретарі - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування» про визнання страхової виплати неправомірною, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь суму майнової шкоди в розмірі 15045,36 гривень та суму судового збору 1600,0 гривень, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на такі обставини.

21 жовтня 2013 року між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 479/13-Тз/О, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобовязання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 03 квітня 2014 року в місті Одеса по вул. Балківська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «Gelly СК-2», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Маzda-626», д/н ВН 33575 ВО, під керуванням ОСОБА_1. Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 04 червня 2014 року по справі № 521/6922/14-ц, вказана ДТП сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля «Маzda-626», д/н ВН 33575 ВО, ОСОБА_1. Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки «Gelly СК-2», д/н НОМЕР_2, були спричинені механічні пошкодження, а йото власнику, завданий матеріальний збиток.

Вартість відновлювальното ремонту відповідно до Рахунку-фактури № 509 від 04 квітня 2014 року, складає 16668,06 гривень. Таким чином, на підставі Рахунку-фактури № 509 від 04 квітня 2014 року, умов договору страхування наземного транспорту №479/13-Тз/О від 21 жовтня 2013 року, розрахунку суми страхового відшкодування від 14 квітня 2014 року, страхового акту №479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року. Страховик поніс збитки, виплативши страхове відшкодування в сумі 15045,36 гривень. З урахуванням розміру франшизи (частина матеріального збитку, яка у разі настання страхового випадку Страховиком не виплачується) у розмірі 1622,70 гривень передбаченої умовами договору страхування. Тобто фактична сума регресних вимог до винного у ДТП складає: 16668,06 гривень 1622,70 гривень = 15045,36 гривень. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Маzda-626», д/н ВН 33575 ВО, НЕ була застрахована ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до відповідача. Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. З огляду на викладене до позивача, перейшло право вимоги до відповідача в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 15045,36 гривень. 20 травня 2016 року на адресу відповідача було відправлено претензію на виплату страхового відшкодування (вих. № 200516-21965/к).Проте, станом на дату подачі позову будь-які кошти на рахунок позивача не надходили.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування», та просив страховий акт № 479/13-Тз/О-1 за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року ПАТ «Страхової компанії «Арсенал Страхування» визнати недійсним, та стягнути з ПАТ «Страхової компанії «Арсенал Страхування» суму судового збору, сплаченого за подання зустрічного позову визнання недійсним страхового акту, в розмірі 640,0 гривень на користь ОСОБА_1.

У наступному судовому засіданні ОСОБА_1 надав до суду заяву про зміну предмету зустрічного позову та просив визнати страхову виплату неправомірною, здійснену 18 квітня 2014 року Приватним акціонерним товариством «Страхової компанії «Арсенал Страхування» ОСОБА_2 відповідно до страхового акту №479/13-Тз/О від 16 квітня 2014 року за договором добровільного страхування наземного транспорту №479/13-Тз/О від 21 жовтня 2013 року, посилаючись на таке.

Відповідно до п. 26.1 Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року для підтвердження страхового випадку та визначення розміру завданих збитків Страхувальник зобов'язаний надати Страховику наступні документи: 26.1.1. заяву про виплату страхового відшкодування, встановленої Страховиком форми; 26.1.2. Договір; 26.1.3. ОСОБА_4 із зазначенням про розмір заборгованості Страхувальника перед ОСОБА_4 на дату подання розрахунку або на дату настання страхового випадку; 26.1.4. копія посвідчення водія, що керував транспортним засобом та довідка ДАІ про ДТП, встановленої форми. Також, Страховиком не надано Страхувальнику документи, передбачені пунктами 26.1.1. та 26.1.3., всупереч п. 26.1.4. Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року, ОСОБА_2 надано довідку ІДПС взводу № 1 ВДАІ ОМУ, форма якої не відповідає наказу Міністерства внутрішніх справ № 389 від 04 липня 2011 року «Про затвердження порядку і видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду та її форми», а також не містить таких обов'язкових її реквізитів як номер та дата видачі, а отже не могла бути взята до уваги Страхувальником. Надана ж ПАТ «СК «Арсенал Страхування» довідка № 81159509 про дорожньо-транспортну пригоду, видану Малиновським взводом лише 16 березня 2016 року (через 2 роки після ДТП), взагалі не містить даних про наявність механічних пошкоджень на автомобілі НОМЕР_1, власником якого, згідно зазначеної довідки, помилково значиться ОСОБА_5. Відповідно до п. 27.2. Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року Страхувальник зобов'язаний надати Страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 26 Договору. Ненадання вказаних документів дає Страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами. Таким чином, Страховик мав відмовити у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 27.2. Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року з огляду на ненадання Страхувальником повного переліку документів, встановлених п. 26 зазначеного договору.

Відповідно до наданої ОСОБА_6, який керував транспортним засобом в момент ДТП, заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 04 квітня 2014 року, в розділі «Перелік пошкоджень» зазначені наступні деталі транспортного засобу та характер пошкоджень: «разбита левая фара, бампер, левое переднее крыло, капот, руль повернулся на 90°, левое переднее колесо деформировано». В довідці, виданій ІДПС взводу № 1 ВДАІ ОМУ без номера та дати, наданій Страховиком Страхувальнику, зазначені наступні механічні пошкодження автомобіля НОМЕР_1: «деформировано: левое переднее крыло, капот, разбита левая фара, передний бампер слева». Разом з тим, рахунок-фактура № 509 від 04 квітня 2014 року, виданий ТОВ «ПАРИТЕТ-С», містить в переліку деталей та послуг наступні: «14. дверь передняя левая - р/с; 20. панель передняя левая часть - ремонт; 24. панель передняя левая - покраска; 26. дверь передняя левая - покраска под переход; 27. брызговик передний левый - покраска частичная;», з чого вбачається розбіжність між даними, наданими Страхувальником.

Таким чином, при наявності розбіжності даних, відображених в наданих Страхувальником документах, Страховик все таки здійснив розрахунок страхового відшкодування, який є додатком № 1 до Страхового акта № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року саме на підставі рахунку-фактури № 509 від 04 квітня 2014 року, виданого ТОВ «ПАРИТЕТ-С». А отже, розрахунок страхового відшкодування, який є додатком № 1 до Страхового акта № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року, є необґрунтованим та безпідставним.

За приписами п. 27.2. Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року страхове відшкодування сплачується Страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний надати Страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 26 Договору. Ненадання вказаних документів дає Страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами.

Відповідно до п. 27.13. Договору страхування №479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року Страховик має право відстрочити складання Страхового акту у випадку: - якщо у нього є сумніви в правомірності вимог на одержання Страхувальником страхового відшкодування - до того часу, поки не будуть представлені необхідні докази, але не більше, ніж на три місяці з дня отримання від Страхувальника Повідомлення про страховий випадок; - якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між Страховиком та Страхувальником відносно суми збитків (страхового відшкодування) - до з'ясування фактичних збитків, але не більше, ніж на три місяці з дня отримання від Страхувальника Повідомлення про страховий випадок. Втім, на момент складання Страхового акта № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року, причини збитку повністю не могли бути встановлені, оскільки постанова Малиновського районного суду м. Одеси, про визнання винним в скоєнні ДТП, була постановлена значно пізніше лише 04 червня 2014 року, а отже Страховик мав відстрочити складання Страхового акту № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року відповідно до п. 27.13 договору страхування №479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року. Таким чином, рішення щодо необхідності виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року викладене в Страховому акті № 479/13-Тз/О-І за Договором страхування № 479/13-Тз/О-І від 21 жовтня 2013 року, є передчасним та безпідставним.

Тобто, страхову виплату, здійснену за Страховим актом № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року до договору добровільного страхування наземного транспорту № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року необхідно визнати неправомірною.Форма довідки ІДПС взводу № 1 ВДАІ ОМУ, наданої Страхувальником для підтвердження страхового випадку та визначення розміру завданих збитків, не відповідає наказу Міністерства внутрішніх справ № 389 від 04 липня 2011 року «Про затвердження Порядку і видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду та її форми», а також не містить таких обов'язкових її реквізитів як номер та дата видачі - всупереч п. 26.1. Договору страхування №479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року.Довідка № 81159509 про дорожньо-транспортну пригоду, видана Малиновським взводом лише 16 березня 2016 року (через 2 роки після ДТП), взагалі не містить даних про наявність механічних пошкоджень на автомобілі НОМЕР_1, власником якого, згідно зазначеної довідки, помилково значиться ОСОБА_5, який є неналежною стороною в даних правовідносинах. В довідці, виданій ІДПС взводу № 1 ВДАІ ОМУ без номера та дати, в Заяві про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, поданої ОСОБА_6 04 квітня 2014 року, та рахунку-фактурі № 509 від 04 квітня 2014 року містяться розбіжності щодо кількості та характеру механічних пошкоджень, завданих автомобілю НОМЕР_1, внаслідок ДТП.На момент складання Страхового акта № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року, причини збитку повністю не могли бути встановлені, оскільки постанова Малиновського районного суду м. Одеси, про визнання винним в скоєнні ДТП, була постановлена Малиновським районним судом м. Одеси значно пізніше 04 червня 2014 року, що суперечить п. 27.2. Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року.Страхувальником не надано Страховику заяву про виплату страхового відшкодування, встановленої Страховиком форми; ОСОБА_4 із зазначенням про розмір заборгованості Страхувальника перед ОСОБА_4 на дату подання розрахунку або на дату настання страхового випадку; довідку ДАІ про ДТП встановленої форми - всупереч підпунктів 26.1.1., 26.1.3., 26.1.4. п. 26 Договору страхування №479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування» таким, у якому необхідно відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних причин.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2013 року між ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 479/13-Тз/О-1, за умовами розділу 22 «Страхові випадки» якого ПАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 3 договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року вигодонабувачем за зазначеним договором є ПАТ «Ідея Банк», код згідно ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, на підставі договору застави (номер та повна дата договору не зазначені), що є забезпеченням відповідно до кредитного договору (номер та повна дата договору не зазначені).

03 квітня 2014 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Маzda-626» д/н ВН 33575 ВО, по вулиці Балківській від вулиці Маловського, скоїв зіткнення із автомобілем НОМЕР_1, внаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

04 червня 2014 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/6922/14-п ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення.

16 квітня 2014 року ПАТ «СК «Арсенал Страхування» складено Страховий акт № 479/13- Тз/О-1 за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року, на підставі якого 18 квітня здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 15045,36 гривень на користь ТОВ «ПАРИТЕТ-С».

Відповідно до п. 26.1 Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року для підтвердження страхового випадку та визначення розміру завданих збитків Страхувальник зобов'язаний надати Страховику наступні документи: 26.1.1. заяву про виплату страхового відшкодування, встановленої Страховиком форми; 26.1.2. Договір; 26.1.3. ОСОБА_4 із зазначенням про розмір заборгованості Страхувальника перед ОСОБА_4 на дату подання розрахунку або на дату настання страхового випадку; 26.1.4. копія посвідчення водія, що керував транспортним засобом та довідка ДАІ про ДТП, встановленої форми.

Страховиком не надано Страхувальнику документи, передбачені пунктами 26.1.1. та 26.1.3., всупереч п. 26.1.4. Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року, ОСОБА_2 надано довідку ІДПС взводу № 1 ВДАІ ОМУ, форма якої не відповідає наказу Міністерства внутрішніх справ № 389 від 04 липня 2011 року «Про затвердження порядку і видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду та її форми», а також не містить таких обов'язкових її реквізитів як номер та дата видачі, а отже не могла бути взята до уваги Страхувальником.

Надана ПАТ «СК «Арсенал Страхування» довідка № 81159509 про дорожньо-транспортну пригоду, видану Малиновським взводом лише 16 березня 2016 року (через 2 роки після ДТП), взагалі не містить даних про наявність механічних пошкоджень на автомобілі НОМЕР_1, власником якого, згідно зазначеної довідки, помилково значиться ОСОБА_5.

Відповідно до п. 27.2. Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року Страхувальник зобов'язаний надати Страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 26 Договору. Ненадання вказаних документів дає Страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами.

Таким чином, Страховик мав відмовити у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 27.2. Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року з огляду на ненадання Страхувальником повного переліку документів, встановлених п. 26 зазначеного договору.

Відповідно до наданої ОСОБА_6, який керував транспортним засобом в момент ДТП, заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 04 квітня 2014 року, в розділі «Перелік пошкоджень» зазначені наступні деталі транспортного засобу та характер пошкоджень: «разбита левая фара, бампер, левое переднее крыло, капот, руль повернулся на 90°, левое переднее колесо деформировано».

В довідці, виданій ІДПС взводу № 1 ВДАІ ОМУ без номера та дати, наданій Страховиком Страхувальнику, зазначені наступні механічні пошкодження автомобіля НОМЕР_1: «деформировано: левое переднее крыло, капот, разбита левая фара, передний бампер слева».

Рахунок-фактура № 509 від 04 квітня 2014 року, виданий ТОВ «ПАРИТЕТ-С», містить в переліку деталей та послуг наступні: «14. дверь передняя левая - р/с; 20. панель передняя левая часть - ремонт; 24. панель передняя левая - покраска; 26. дверь передняя левая - покраска под переход; 27. брызговик передний левый - покраска частичная;», з чого вбачається розбіжність між даними, наданими Страхувальником.

За наявності розбіжностей даних, відображених в наданих Страхувальником документах, Страховик здійснив розрахунок страхового відшкодування, який є додатком № 1 до Страхового акта № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року саме на підставі рахунку-фактури № 509 від 04 квітня 2014 року, виданого ТОВ «ПАРИТЕТ-С». А отже, розрахунок страхового відшкодування, який є додатком № 1 до Страхового акта № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року, є необґрунтованим.

За приписами п. 27.2. Договору страхування № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року страхове відшкодування сплачується Страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний надати Страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 26 Договору. Ненадання вказаних документів дає Страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами.

Відповідно до п. 27.13. Договору страхування №479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року Страховик має право відстрочити складання Страхового акту у випадку: - якщо у нього є сумніви в правомірності вимог на одержання Страхувальником страхового відшкодування - до того часу, поки не будуть представлені необхідні докази, але не більше, ніж на три місяці з дня отримання від Страхувальника Повідомлення про страховий випадок; - якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між Страховиком та Страхувальником відносно суми збитків (страхового відшкодування) - до з'ясування фактичних збитків, але не більше, ніж на три місяці з дня отримання від Страхувальника Повідомлення про страховий випадок.

На момент складання Страхового акта № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року, причини збитку повністю не могли бути встановлені, оскільки постанова Малиновського районного суду м. Одеси, про визнання винним в скоєнні ДТП, була постановлена значно пізніше лише 04 червня 2014 року, а отже Страховик мав відстрочити складання Страхового акту № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року відповідно до п. 27.13 договору страхування №479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року.

Таким чином, рішення щодо необхідності виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року викладене в Страховому акті № 479/13-Тз/О-І за Договором страхування № 479/13-Тз/О-І від 21 жовтня 2013 року, є передчасним та безпідставним.

Відповідно до вимог ст. 639 Цивільного кодексу України договір являється обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що страхову виплату, здійснену за Страховим актом № 479/13-Тз/О-1 від 16 квітня 2014 року до договору добровільного страхування наземного транспорту № 479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року необхідно визнати неправомірною.

Форма довідки ІДПС взводу № 1 ВДАІ ОМУ, наданої Страхувальником для підтвердження страхового випадку та визначення розміру завданих збитків, не відповідає наказу Міністерства внутрішніх справ № 389 від 04 липня 2011 року «Про затвердження Порядку і видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду та її форми», а також не містить таких обов'язкових її реквізитів як номер та дата видачі - всупереч п. 26.1. Договору страхування №479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року.

Довідка № 81159509 про дорожньо-транспортну пригоду, видана Малиновським взводом лише 16 березня 2016 року (через 2 роки після ДТП), не містить даних про наявність механічних пошкоджень на автомобілі НОМЕР_1, власником якого, згідно зазначеної довідки, помилково значиться ОСОБА_5, який є неналежною стороною в даних правовідносинах.

Страхувальником не надано Страховику заяву про виплату страхового відшкодування, встановленої Страховиком форми; ОСОБА_4 із зазначенням про розмір заборгованості Страхувальника перед ОСОБА_4 на дату подання розрахунку або на дату настання страхового випадку; довідку ДАІ про ДТП встановленої форми - всупереч підпунктів 26.1.1., 26.1.3., 26.1.4. п. 26 Договору страхування №479/13-Тз/О-1 від 21 жовтня 2013 року.

За викладених обставин суд вважає за необхідне у задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування» про визнання страхової виплати неправомірною задовольнити. Визнати страхову виплату, здійснену 18 квітня 2014 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_2 відповідно до страхового акту №479/13-Тз/О від 16 квітня 2014 року за договором добровільного страхування наземного транспорту №479/13-Тз/О від 21 жовтня 2013 року - неправомірною.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись ст. ст. 16, 1191, 1166 ЦК України, ст. ст. 11, 213, 215, 217 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», СУД

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування» про визнання страхової виплати неправомірною задовольнити.

Визнати страхову виплату, здійснену 18 квітня 2014 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_2 відповідно до страхового акту №479/13-Тз/О від 16 квітня 2014 року за договором добровільного страхування наземного транспорту №479/13-Тз/О від 21 жовтня 2013 року - неправомірною.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: В.К.Гуревський