Постанова № 70620599, 27.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року Справа № 910/31483/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Кондратової І.Д.,

Палія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 19.01.2017 р. (суддя Пінчук В.І.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 р. (судді: Мартюк А.І., Власов Ю.Л., Алданова С.О.) у справі№910/31483/15 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток"простягнення 90 100 грн. 51 коп.за участю представників: від позивачане з'явилисьвід відповідача Карпінський К.Б., голова правління, наказ №4 від 16.02.2017 р.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача 49 841 грн. 93 коп. основного боргу, 4 156 грн. 14 коп. пені, 2 722 грн. 84 коп. 3% річних та 23 173 грн. 06 коп. інфляційних втрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем договірних зобов'язань з повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії і, як наслідок, нарахування на суму боргу пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Справа №910/31483/15 розглядалась господарськими судами неодноразово.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суд міста Києва від 19.01.2017 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 р., позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг, у заявленому розмірі, а також штрафні санкції та нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Підставою для прийняття вказаних судових рішень стало визнання судами доведеності факту існування заборгованості відповідача перед позивачем у відповідному розмірі, на яку останнім також правомірно нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суд міста Києва від 19.01.2017 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вказана касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

На думку відповідача, заборгованість, стягнення якої є предметом судового розгляду у даній справі, була нарахована позивачем внаслідок невірного встановлення обсягу спожитої електричної енергії через неврахування особливостей обліку у будинку відповідача.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.10.2017 р. касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 31.10.2017 р.

У зв'язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному, 31.10.2017 р. розгляд касаційної скарги у справі №910/31483/15 не відбувся і у справі було призначено проведення повторного автоматизовано розподілу, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Палій В.В., Студенець В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 р. судовою колегією у новому складі касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 27.11.2017 р.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 23.11.2017 р., у зв'язку з призначенням судді Студенця В.І. суддею Верховного суду (Указ Президента України №357/2017 від 10.11.2017 р.), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Палій В.В., Кондратова І.Д.

В поданій касаційній скарзі скаржником також заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішення та постанови до закінчення їх перегляду в порядку касації.

Відповідно до ч. 1 ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою сторони чи прокурора або за свою ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Враховуючи диспозитивний характер норм вказаної статті, з огляду на зміст заявленого скаржником клопотання про зупинення виконання рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні даного клопотання.

В судове засідання 27.11.2017 р. з'явився представник, а саме: голова правління, відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Попередніми судовими інстанціями досліджено, що 09.02.2011 р. Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є позивач, (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №72922, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.3.3 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Так, в п.п. 2.1, 2.2 додатку 2 до договору, зокрема, передбачено, що споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

При цьому, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України. Наведена умова викладена в п. 4.2.1 договору №72922 від 09.02.2011 р.

В свою чергу, щодо порядку визначення обсягів спожитої електричної енергії сторони договору погодили наступне.

Обсяги електричної енергії, що підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених ПКЕЕ (п. 4 додатку 2 до договору постачання).

За змістом п. 4.3 цього ж додатку, обсяги електричної енергії, які підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період підтверджуються актом про використану електричну енергію, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Одночасно з цим, в п. 5 додатку 2 до договору №72922 від 09.02.2011 р., зокрема, визначено, що за даними акта про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що закріплено в ст. 530 Цивільного кодексу України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Вказане викладено у ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України. Аналогічне визначення договору енергопостачання закріплено і в ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Так, на виконання умов договору про постачання електричної енергії №72922 від 09.02.2011 р. позивач здійснив відпуск електроенергії відповідачу.

Проте, за твердженнями позивача, у період з 01.01.2013 р. по 01.11.2015 р. відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання з сплати вартості спожитої електроенергії у визначених договором строки, порядку та розмірі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 60 048 грн. 47 коп., про стягнення якої і було заявлено позов у даній судовій справі.

Відповідачем частково погашено вищевказаний борг, у зв'язку з чим позивач зменшив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 49 841 грн. 93 коп. основного боргу.

Крім того, враховуючи, що спір виник у зв'язку з неналежним виконанням споживачем зобов'язань з своєчасної оплати поставленої електричної енергії, позивач також вказує на обов'язок відповідача сплатити пеню за прострочення виконання такого зобов'язання, інфляційні втрати та 3% річних.

На підтвердження надання відповідачу активної електричної енергії в період з 01.01.2013 р. по 01.11.2015 р. у відповідних обсягах та визначеної вартості, відповідач надав судам попередніх інстанцій копії актів (звітів) про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунки, рахунки - розшифровки за спірний період, акти прийняття-передавання товарної продукції, а також довідку про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електричну енергію.

Як місцевий, так і апеляційний, господарські суди, зважаючи на вищевказані докази, прийшли до висновку про доведеність заявлених позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 49 841 грн. 93 коп. основного боргу.

Керуючись ст.ст. 546, 549, 611,625 Цивільного кодексу України, попередні судові інстанції також стягнули з відповідача на користь позивача пеню, 3 % річних та інфляційні втрати у заявлених розмірах.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржуваних судових актах, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із вказаними висновками місцевого та апеляційного судів, оскільки дані висновки зроблено за відсутності повно, всебічно та об'єктивно встановлення у судовому процесі всіх обставини справи в їх сукупності.

Так, в оскаржуваних судових рішеннях, зокрема, не вказано з яких мотивів не прийнято до уваги чи відхилено доводи відповідача щодо невірного визначення позивачем обсягів спожитої електричної енергії, у зв'язку з невірним співвідношенням даних поквартирних, технічних та загальнобудинкових засобів обліку.

Зважаючи на предмет та підстави заявленого в справі №910/31483/16 позову, вказана обставина має істотне значення для вирішення спору, що виник між сторонами. При цьому, її встановлення потребує застосування спеціальних знань, а, отже, призначення відповідної судової експертизи.

Крім того, з огляду на твердження відповідача про здійснений позивачем перерахунок за використану електричну енергію за інші періоди (окрім спірного), важливе значення у даному випадку має дослідження правовідносин позивача та відповідача в сукупності та співвідношенні за різні періоди: попередній, спірний та наступний, оскільки єдиною підставою виникнення таких правовідносин є договір про постачання електричної енергії №72922 від 09.02.2011 р.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, справа №910/31483/15 підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого суду необхідно врахувати вищевикладене та, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 р. та рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2017 р. у справі №910/31483/15 скасувати.

Справу №910/31483/15 передати на новий розгляд господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: І.Д. Кондратова

В.В. Палій