Постанова № 70616044, 29.11.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2017 Справа №904/7853/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, довіреність №0034 від 27 листопада 2017 року;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 дім "Деметра-Плюс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року у справі №904/7853/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт", м. Черкаси

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 дім "Деметра-Плюс", смт. Васильківка, Дніпропетровська область

про стягнення 1 527 276 грн. 31 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" (надалі – ТОВ "Хімагроекспорт") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 дім "Деметра-Плюс" (надалі – ТОВ "ТД "Деметра-Плюс") на свою користь 1 346 479 грн. 20 коп. заборгованості, 180 797 грн. 11 коп. пені та витрат, понесених по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року у справі №904/7853/17 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено; з ТОВ "ТД "Деметра-Плюс" на користь ТОВ "Хімагроекспорт" стягнуто 1 346 479 грн. 20 коп. заборгованості, 180 797 грн. 11 коп. пені та 22 909 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ТД "Деметра-Плюс" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що у порушення укладеного між сторонами договору, позивач не повідомив відповідача про здійснення платежу в день оплати шляхом передачі по факсу копії платіжного доручення, в результаті чого останній не мав можливості відстежити перерахування грошових коштів на свій розрахунковий рахунок та в подальшому своєчасно виконати умови договору. Вказує, що оскільки позивач порушив умови договору щодо вчасного здійснення попередньої оплати, перерахувавши грошові кошти не до 19 грудня 2016 року, як зазначено у рахунку №896 від 16 грудня 2016 року, а 20 грудня 2016 року, нарахування позивачем штрафних санкцій є безпідставним, оскільки відповідач не вважає себе таким, що прострочив поставку позивачу товару з огляду на положення п. 6.4 договору №150 від 25 липня 2016 року.

Апелянт на виклик суду не з’явився, звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване зайнятістю його представника в іншому судовому процесі, що підтвердується ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області віж 27 жовтня 2017 року у справі №904/9213/17. Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, відповідач не обмежений колом представників при розгляді даної справи; по -друге, судове засідання в Господарському суді Дніпропетровської області призначено на 29 листопада 2017 року о 10 год. 30 хв., тоді як розгляд даної справи в Дніпропетровському апеляційному господарському суді - на 29 листопада 2017 року о 14 год. 15 хв., тобто представник відповідача мав можливість вчасно з’явитись на виклик апеляційного господарського суду.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Між ТОВ "ТД "Деметра-Плюс" (продавець) та ТОВ "Хімагроекспорт" (покупець) укладений договір №150 від 25 липня 2016 року (надалі – договір), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов’язався передати, а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію, надалі іменовану - товар, у кількості, за номенклатурою, ціною у строки та на умовах поставки, узгоджених сторонами в Специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами п.2.1 договору кожна специфікація є окремою угодою, укладеною в рамках цього договору. Кожна наступна специфікація не відміняє та не призупиняє дію попередніх специфікацій ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ній не вказано інше.

У п. 2.7 договору сторони погодили, що право власності на товар і пов'язані з ним ризики переходить від продавця до покупця в момент передачі товару у відповідність з видатковою накладною. Підтвердженням переходу права власності на товар є підпис у видатковій накладній представника покупця, що діє на підставі довіреності покупця на отримання товару від продавця.

Відповідно до умов п. 4.1. договору ціна товару узгоджується для кожної партії окремо і відображається у відповідних специфікаціях до договору, які є його невід’ємною частиною.

Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, переданого згідно специфікацій до нього (п.4.2. договору).

Порядок і строки оплати за поставлений за договором товар обумовлюються сторонами і відображаються у відповідних специфікаціях (п.5.1 договору).

Відповідно до п.6.1 договору поставка товару здійснюється на умовах, погоджених сторонами в Специфікаціях на кожну окрему партію товару. Продавець здійснює поставку покупцю товару (частини), зазначеного в Специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки, визначених в специфікаціях, згідно Інкотермс Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної ОСОБА_2 (редакція 2000 року).

У п. 6.3 договору сторони домовились, що відвантаження товару за їх згодою може бути здійснене автомобільним транспортом, що повинно бути додатково відображено в Специфікації до договору.

Датою відвантаження автомобільним транспортом вважається дата зазначена у видатковій накладній на момент передачі товару до перевезення (п.6.3.1 договору).

Згідно п. 12.5 договору він набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині взаєморозрахунків сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

У разі якщо після закінчення строку дії договору жодна зі сторін не виявить бажання розірвати договір, то договір вважається продовженим на наступний рік і на тих же умовах (п. 12.6 договору).

16 грудня 2016 року сторони підписали Специфікацію №12 до договору (надалі – Специфікація №12), згідно умов якої відповідач зобов’язався передати позивачу товар – амонію нітрат (селітра аміачна) ДСТУ 7370:2013 у кількості 200 тон на загальну суму 1 360 080 грн.; вид транспорту: авто; умови поставки – FCA, склад м. Черкаси; термін поставки – грудень 2016 року; умови оплати: 100% передплата.

Згідно ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Виконуючи умови договору, позивач оплатив виставлений відповідачем рахунок №896 від 16 грудня 2016 року на загальну суму 1 360 080 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №332, №333 від 20 грудня 2016 року, що є попередньою оплатою за поставку, узгодженою сторонами у Специфікації №12.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач посилається на ті обставини, що відповідач здійснив поставку передбаченого умовами договору товару частково, у кількості 2 т. на суму 13 600 грн. 80 коп.

Доказів виконання зобов’язання з поставки товару у кількості 198 т на суму 1 346 479 грн. 20 коп. відповідач на момент розгляду спору не надав.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

29 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою, якою запропонував останньому в термін до 15 травня 2017 року виконати свої зобов’язання згідно договору поставки або повернути невикористані кошти, що залишилась без відповіді та задоволення.

Доказів поставки позивачу товару або повернення грошових коштів, отриманих за недопоставлений товар, відповідач не надав (в матеріалах справи вони відсутні).

З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 346 479 грн. 20 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.3 договору сторонами узгоджено, що у разі порушення термінів відвантаження, передбачених у цьому договорі та специфікаціях до нього, продавець за вимогою покупця сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно відвантаженого товару за кожен день прострочення.

Як вже зазначалося вище, сторонами у Специфікації №12 визначено, що строк поставки - грудень 2016 року, тобто відповідач повинен був здійснити поставку товару до 31 грудня 2016 року.

Зважаючи на те, що поставка товару у зазначений вище строк на суму 1 346 479 грн. 20 коп. відповідачем здійснена не була, позивачем до стягнення правомірно заявлена пеня за період з 01 січня 2017 року по 01 липня 2017 року в сумі 180 797 грн. 11 коп., яка підлягає задоволенню.

Доводи апелянта колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки пунктом 4 Специфікації №12 встановлений термін поставки: грудень 2016 року та відповідач у встановлений строк поставки в обсязі, узгодженій сторонами у специфікації, не здійснив, отриманих від позивача грошових коштів не повернув, чим порушив умови договору та вищезазначені норми законодавства.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що покупець зобов’язаний повідомити продавця про здійснення платежу в день здійснення оплати шляхом передачі по факсу копії платіжного доручення. При цьому платіжні документи повинні містити посилання на найменування товару, номер і дату договору, специфікації до нього. Однак наслідки такого неповідомлення сторони в договорі не узгодили та це не звільняє відповідача від зобов’язання вчасно поставити товар.

Згідно п. 6.4 договору у разі порушення покупцем термінів оплати за цим договором, продавець має право призупинити відвантаження товару. Дана дія продавця звільняє його від зобов’язань по виконанню умов цього договору та специфікацій до нього в частині подальшої поставки товару.

Відповідно до п. 5.5 договору покупець зобов'язується оплатити товар згідно рахунку продавця протягом зазначеного в ньому терміну. В разі погодження сторонами в специфікаціях інших термінів оплати сторони керуються умовами оплати узгодженими в специфікаціях до договору. Рахунок дійсний до оплати протягом визначеного в ньому строку з моменту видачі. У разі оплати за товар за рахунком, термін дії якого закінчився, продавець має право не поставляти товар і повернути отримані грошові кошти покупцеві, чи відвантажити меншу кількість товару відповідно встановленим новим прайсовим цінам продавця, з попереднім погодженням з покупцем, шляхом підписання відповідної специфікації.

Стосовно прострочення оплати позивачем рахунку №896 від 16 грудня 2016 року, який дійсний до оплати до 19 грудня 2016 року, тоді як вказаний рахунок оплачений 20 грудня 2016 року, слід зазначити, що в даному випадку позивач фактично здійснив попередню оплату узгодженого в Специфікації №12 товару (строк поставки – до 30 грудня 2016 року), чим виконав умови договору. Відповідач, зі свого боку, в порушення умов договору, товар у встановлений Специфікацією №12 строк та в належному обсязі не здійснив, отриманих коштів не повернув, тому доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99,101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 дім "Деметра-Плюс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року у справі №904/7853/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

(Повний текст постанови складено 30.11.2017).