Рішення № 70615511, 28.11.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2017 року Справа № 913/861/17

Провадження №34/913/861/17

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретареві судового засідання Сокруті Н.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Українського державного геологорозвідувального інституту, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Сведловантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 102 922 грн. 15 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український державний геологорозвідувальний інститут звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Сведловантрацит” про стягнення заборгованості за Договором №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 з проведення проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування в розмірі 102 922 грн. 15 коп., з яких 54000 грн. 00 коп. – сума основної заборгованості, сума інфляційних втрат в розмірі 44 239грн. 70 коп. та 3% річних в розмірі 4 682 грн. 45 коп.

У відповідності до вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України 31.10.2017 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.10.2017 порушено провадження у справі, прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд на 14.11.2017 о 15 год. 30 хв.

13.11.2017 від позивача на адресу суду надійшов лист №1426 від 09.11.2016 з доданням копії акту звірки взаєморозрахунків з доказами його надсилання відповідачу. Суд вказані документи оглянув та долучив до матеріалів справи.

Ухвалою від 14.11.2017 господарський суд відклав розгляд справи на 28.11.2017 о 16 год. 00 хв.

27.11.2017 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №1483 від 20.11.2017 про розгляд справи без участі його представника, яке суд оглянув та долучив до матеріалів справи.

Також 27.11.2017 від позивача на адресу суду надійшов лист №1488 від 21.11.2017 з доданням доказів виконання сторонами умов Договору№КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 щодо наданих послуг І та ІІ етапів 2013 року. В цьому клопотання позивач просив провести судове засідання без участі його представника. Суд вказані документи оглянув та долучив до справи.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2.1 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (зі змінами) передбачено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 28.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (далі – Замовник) та Державним підприємством «Український державний геологорозвідувальний інститут» (далі – Виконавець) укладено Договір №КД2133-00-2456/9-12 з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (поле ВП «Шахта Харківська» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», пласт k21) (далі – Договір).

Предметом вказаного Договору є виконання робіт з моніторингу та наукового супроводження надрокористування (далі – послуги) (в редакції Додаткової угоди №3 від 02.12.2013) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору строки виконання робіт або їх етапів (підетапів) визначаються календарним планом (додаток 1 до Договору) на поточний рік.

Розмір і порядок оплати послуг за договором визначений в розділі 5 Договору.

До Договору №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 було укладено Додаткову угоду №3 від 02.12.2013 (а.с. 24), відповідно до якої пункт 5.1. Договору доповнено реченням: «Вартість послуг у 2014 році складає: 90 000 гривень 00 копійок, крім того ПДВ 20% - 18 000 гривень 00 копійок, всього: 108 000 гривень 00 копійок.

Згідно з п. 5.2. Договору вартість кожного окремого етапу (під етапу) зазначається в календарному плані (додаток 1) у межах узгодженої загальної вартості робіт згідно з цим Договором.

Досягнута домовленість між сторонами стосовно ціни послуг на 2014 рік за Договором в розмірі 108 000 грн. 00 коп. також встановлена в протоколі від 02.12.2013 узгодження договірної ціни на послуги з моніторингу та наукового супроводження надрокористування на 2014 рік, який підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень (а.с. 27).

Крім того, до додаткової угоди №3 від 02.12.2013 сторонами був складений та підписаний календарний план надання послуг (а.с. 26), відповідно до якого вартість послуг у 2014 році зі здійснення відповідно до «Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування» аналізу робіт, що виконуються надрокористувачем на об’єктах, оцінки їх відповідності програмі робіт надрокористувача та чинним нормативно-методичним і правовим документам складають 27 000 грн. 00 коп. за кожний етап.

Остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється замовником на підставі Акту здавання-приймання робіт протягом 10 робочих днів з дати його підписання (п. 5.4. Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 09.10.2017 (пункт 10.4 договору).

На виконання п. 5.4. Договору сторонами було складено та підписано Акт №3/2014 здавання-підписання за Договором №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 (а.с. 28), відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв послуги третього етапу додаткової угоди на 2014 рік в повному обсязі, оформлені належним чином. Вартість послуг, наданих за даним етапом становить: 27 000 грн. – коп., в т.ч. ПДВ – 4500 грн. 00 коп.

Акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без доповнень та зауважень 10.10.2014.

Також Договору сторонами було складено та підписано Акт №4/2014 здавання-підписання за Договором №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 (а.с. 29), відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв послуги четвертого етапу додаткової угоди на 2014 рік в повному обсязі, оформлені належним чином. Вартість послуг, наданих за даним етапом становить: 27 000 грн. – коп., в т.ч. ПДВ – 4500 грн. 00 коп.

Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без доповнень та зауважень 15.12.2014.

В свою чергу ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт за Договором №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 не виконав.

Внаслідок чого, позивач звернувся до відповідача з листом №2022 від 23.10.2015 з вимогою погасити заборгованість, в тому числі за Договором №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 в розмірі 54 000 грн. 00 коп., протягом 30 календарних днів. Лист було отримано представником ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» 02.11.2015, що підтверджено повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 50).

Доказів сплати боргу на час прийняття рішення відповідачем не надано та відповіді на лист №2022 від 23.10.2015 відповідач також не надав.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду до відповідача.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Пунктом 4 Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, затвердженого наказом Державної служби геології та надр України 16.11.2011 №155 (чинного на момент укладення договору) визначено, що моніторинг та наукове супроводження - це системне регулярне спостереження за об'єктом надрокористування і виконанням умов, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами (далі - дозвіл) та Угодою про умови користування надрами (далі - Угода); оцінка стану, моделювання та прогнозування змін геологічного середовища; консультативно-методичне забезпечення всіх етапів, стадій та видів робіт, передбачених Програмою робіт надрокористувача, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх оптимізації, надання допомоги надрокористувачеві у дотриманні вимог законодавчих та нормативно-правових актів, методичних рекомендацій, інструкцій, стандартів, технічних регламентів, інших загальнодержавних та галузевих нормативних документів при користуванні надрами.

Таким чином, з наведеного вбачається, що метою укладення Договору №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 було отримання відповідачем наукових консультацій та фахових рекомендацій з питань ефективного та раціонального використання надр, що оформлюються у вигляді інформаційних звітів.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, договір про надання послуг передбачає здійснення активних дій з боку виконавця послуг, обумовленим досягненням нематеріального результату, невід'ємного від самого процесу надання послуг. Тобто метою укладення договору про надання послуг є не отримання певного результату, а сам процес. При цьому, певна дія з надання послуги може створювати або бути опосередкована певним результатом, як то складання інформаційного звіту.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Договір №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (поле ВП «Шахта Харківська» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», пласт k21), що укладений між сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором про надання послуг за плату. (Аналогічна правова позиція щодо визначення правової природи договорів з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування викладена в постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2016 у справі №909/1353/15).

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем, як виконавцем, на виконання умов Договору №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012, було надано послуги третього та четвертого етапу додаткової угоди на 2014 рік в повному обсязі на суму 54 000 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи (а.с. 28-29).

Відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих послуг у відповідності до розділу 5 Договору не виконав.

За таких обставин суд приходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (поле ВП «Шахта Харківська» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», пласт k21) в сумі 54 000 грн. 00 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач в порушення п. 5.4. Договору протягом 10 банківських днів після підписання актів здавання-приймання послуг за договором не розрахувався з позивачем, а тому він вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за актом №3/2014 від 02.10.2014, який підписаний 10.10.2014 – з 27.10.2014, за актом №4/2014 від 15.12.2014, який підписаний 15.12.2014 – з 30.12.2014.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору щодо сплати заборгованості за виконанні роботи позивачем, у відповідності до норм Цивільного кодексу України було нараховано 3% річних в сумі 4 682 грн. 45 коп. та інфляційні втрати в сумі 44 239 грн. 70 коп.

Суд здійснив власний розрахунок 3% річних, відповідно до якого належна до стягнення сума 3% річних складає 4678 грн. 03 коп., з яких: за актом №3/2014 від 02.10.2014 за період з 27.10.2014 по 17.10.2017 – 2410 грн. 03 коп, за актом №4/2014 від 15.12.2014 за період з 30.12.2014 по 17.10.2017 – 2268 грн. 00 коп.

Таким чином, вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 4 678 грн. 03 коп. В решті вимог про стягнення 3 % річних в розмірі 4 грн. 42 коп. слід відмовити.

Щодо заявленої позивачем суми інфляційних втрат в розмірі 44 239 грн. 70 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, втрати від інфляції за прострочення сплати вартості виконаних робіт за актом №3/2014 від 02.10.2014 нараховані за період з листопада 2014 року по вересень 2017 року, за актом №4/2014 від 15.12.2014 - за період з лютого 2015 року по вересень 2017 року.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат позивача, суд встановив, що належна до стягнення сума за актом №3/2014 від 02.10.2014 за період з листопада 2014 року по вересень 2017 року складає 23295 грн. 14 коп., за актом №4/2014 від 15.12.2014 - за період з лютого 2015 року по вересень 2017 року скаладє 19478 грн. 92 коп. Всього за Договором №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 належна до стягнення сума інфляційних втрат складає 42 774 грн. 06 коп.

Тому позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань за прострочення виконання зобов’язань за Договором №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 підлягають задоволенню частково в сумі 42 774 грн. 06 коп. у задоволенні решти заявленої до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 1465 грн. 64 коп. слід відмовити.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за невиконання умов Договору №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 у сумі 101 452 грн. 09 коп., з яких 54000 грн. 00 коп. – сума основної заборгованості за договором, 3% річних в розмірі 4 678 грн. 03 коп. та інфляційні втрати в розмірі 42 774 грн. 06 коп. В решті вимог позивачу слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1577 грн. 15 коп.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Українського державного геологорозвідувального інституту до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Сведловантрацит” задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Сведловантрацит”, 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гоголя, буд. 24А, код ЄДРПОУ 37596090, на користь Українського державного геологорозвідувального інституту, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 78-А, код ЄДРПОУ 01432032, заборгованість за Договором №КД2133-00-2456/9-12 від 12.11.2012 у сумі 101 452 грн. 09 коп., з яких 54000 грн. 00 коп. – сума основної заборгованості за договором, 3% річних в розмірі 4 678 грн. 03 коп. та інфляційні втрати в розмірі 42 774 грн. 06 коп., а також стягнути судовий збір у сумі 1577 грн. 15 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2017.

Суддя А.В. Іванов