Ухвала суду № 70614954, 28.11.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А. секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПАТ "Івано-Франківськгаз" (вх.№7980/17 від 03.05.17) про розстрочку виконання рішення у справі:

за позовом: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького,6,м. Київ,01001

до відповідача: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" вул. Ленкавського, 20,м. Івано-Франківськ,76010

про стягнення 8 308 508,28грн., з яких: 3 414 999,78грн. - пеня, 1 120 880,01грн. - 3% річних, 3 772 628,49грн. - інфляційні втрати

за участю представників сторін:

від відповідача (заявника): ОСОБА_1 (довіреність №IF-CK-3518-0817 від 07.08.17)-представник;

від позивача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ

27 січня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" про стягнення 8 308 508,28 грн.. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2016 року у справі №909/80/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2016 року у справі №909/80/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2016 року рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області. За результатами нового розгляду справи №909/80/16 рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017 року позов задоволено частково: присуджено до стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 484 850,67 грн. пені, 630 151,66 грн. 3% річних та 770 542,62 грн. інфляційних втрат, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, видано наказ. Постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Івано-Франківської від 24 квітня 2017року по справі 909/80/16 залишено без змін.

03.05.17 ПАТ "Івано-Франківськгаз" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою (вх.№7980/17 від 03.05.17) про розстрочку виконання рішення на 24 місяці, яка ухвалою суд від 15.05.2017року призначено до розгляду на 30.05.2017року. На вимогу №09-01/2084/17 від 16.05.17, яка поступила до суду 19.05.17, та на виконання вимог ст.109 ГПК України направлено справу №909/80/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" про стягнення 8 308 508,28грн, для подальшого скерування до Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2017 р. зупинено провадження у справі в частині розгляду заяви (вх.7980/17 від 03.05.2017року) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" до повернення матеріалів справи № 909/80/16. 06.11.2017 р. до господарського суду Івано-Франківської області повернулися матеріали справи №909/80/16. Постановою Вищого Господарського суду України від 19.10.17р касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 ( про залишення без змін рішення суду від 07.02.2017 ( про задоволення позову частково)- залишено без змін. Ухвалою суду 10.11.2017року подана відповідачем заява про розстрочку виконання рішення призначена до розгляду.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав подану заяву, просить суд розстрочити виконання рішення на 36 місяців (відповідно до доповнення до заяви вх.18277/17 від 17.11.2017року), вказує на вкрай важкий фінансовий стан та збитковість підприємства. Крім того, заявник подав доповнення до заяви (вх.18918/17 від 28.11.2017року ) про розстрочку виконання рішення.

В обґрунтування своїх доводів відповідач надав суду звіти про фінансові результати за 2015 та за 2016 роки, інформаційну довідку (з доповненням) щодо фінансово-економічного стану ПАТ "Івано-Франківськгаз" за 2014-2017року, як доказ збитковості підприємства та вказав, що, незважаючи на вкрай складну ситуацію, товариство виконувало свої зобов'язання в частині надання послуг споживачами всіх категорій в повному обсязі, та на сьогоднішній день суму основного боргу сплатив у повному обсязі, а суми, які стягнуто рішенням у даному спорі, нараховані за несвоєчасну оплату основного боргу лише в кілька днів, понад вартість отриманого газу, розрахунок та термін розстрочення, визначено боржником, виходячи з реальних джерел для погашення боргу.

Представник позивача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду заяви був належним чином повідомлений ухвалою суду 10.11.17року.

Позивач направив суду 23.05.2017 заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення ( вх.8489/17 від 26.05.2017року), у якій заперечує, щодо задоволення даної заяви та зазначає, що питання про розстрочку виконання рішення суду на підставі ст.121 ГПК України на даній стадії судового процесу можливе лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому суд зазначає, що відповідно до Постанови №9 від 17.10.2012року Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ст. 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.121 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, повинно бути розглянуто господарським судом у десятиденний строк і процесуальним законом не передбачено можливості продовження такого строку, враховуючи той факт, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, суд прийшов до висновку, про можливість розгляду заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017р., у відсутності позивача, за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши подані докази, всебічно та повно з"ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги заяви № IF 007-СК-2035-0417 від 28.04.2017року (вх.№7980/17 від 03.05.17), враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.17р., такою, що підлягає задоволенню.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017 у справі № 909/80/16 (суддя Шкіндер П.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017, частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", стягненуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" на користь позивача 484850,67 грн. - пені, 630151,66 грн. - 3% річних та 770542,62 грн. - інфляційних втрат; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вказане рішенная залишено в силі Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2017року. На виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017року видано наказ 27.02.2017року.

В силу ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі (п.7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12р. № 9).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Виходячи із вище наведеного, розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку, повинно бути пов"язане з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне його виконання.

Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківськгаз» зазначає, що із зазначених у інформаційній довідці фактично протранспортованих обсягів природного газу, 71 % (у середньому) - це споживання газу населенням, яке сплачує за використаний природний газ по затверджених цінах, складовими яких є і послуга з транспортування. Зважаючи на те, що ціна газу є надто великою, а купівельна спроможність населення із-за низького рівня забезпеченості є малою, більшість споживачів оформляють субсидії, в результаті чого готівковий оборот коштів значно зменшується. Рівень оплати послуг розподілу субсидіями у 2017 році - очікується на рівні 23%., при цьому отримана сума субсидій та пільг спрямовується для зарахування в погашення заборгованості за ВТВ попередніх періодів.

Станом на 01.01.2017 року заборгованість по категорії населення» за надані послуги розподілу склала 32333,9 тис.грн. Така ситуація унеможливлює проведення своєчасних розрахунків за отримані товари та послуги та здійснення інших обов»язкових платежів (розрахунків), а це для прикладу: погашення чергових платежів з реструктуризації заборгованості, сплати авансового внеску з податку на прибуток, де єдиним джерелом фінансування є тільки отримана тарифна виручка. При цьому, механізм нарахування пені за надані послуги відсутній, то єдиним методом впливу на часткове зменшення заборгованості за спожитий природний газ населенням є тільки припинення газопостачання, яке в свою чергу не завжди можливе, а виконане - не завжди дає позитивного результату, адже споживання газу зменшується, а заборгованість залишається незмінною.

Судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу, яку сплачено відповідачем.

Суд зазначає, що тарифи на розподіл природного газу є фінансово-розрахунковими величинами і хоча законодавство дає можливість відповідачу здійснити розрахунок витрат, необхідних для закладення в тариф, проте останній не може самостійно встановлювати такі тарифи та зобов'язаний дотримуватися імперативних норм, встановлених НКРЕКП та іншими державними органами; враховуючи наявну загрозу банкрутства боржника; відсутність коштів на його банківських рахунках, необхідних для негайного виконання судового рішення; відсутність майна відповідача, на яке можливо було б звернути стягнення, не створюючи при цьому загрозу надійності та безперебійності газопостачання; що предметом стягнення за даним рішенням є не основна заборгованість, а штрафні санкції та враховуючи ступінь вини боржника.

Враховуючи наведені відповідачем обставини, відповідно до наданих заявником доказів збитковості підприємства відповідача та специфічний вид його діяльності, необхідність уникнути негативних соціальних та інших наслідків зупинення його діяльності, господарський суд дійшов висновку про можливість надати заявнику розстрочку виконання рішення у цій справі на 36 місяців, враховуючи також, що сума заборгованості, присуджена до стягнення у цій справі є досить значною та є правовими наслідками невчасної оплати придбаного газу, а вартість самого газу сплачена повністю.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно з приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 909/77/16.

При цьому, судом взято до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка вказує на те, що розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та має бути виправдана за конкретних обставин. В даному випадку твердження заявника є переконливими та вказують на нездоланні причини, які виправдовують подовження виконання рішення суду. Слід зазначити, що дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86 , ст. 86 , 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" № IF 007-СК-2035-0417 від 28.04.2017року (вх.№7980/17 від 03.05.17), про розстрочку виконання рішення, про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017року - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017року на 36 місяців рівними долями.

Суддя Шкіндер П.А.