Ухвала суду № 70612512, 28.11.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 листопада 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ходоровський М. В.,

за участі секретаря - Шмигельська І.З.

представника "Руна-Інкам" представника Юзьвак І.Я. та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 7 листопада 2017 року у справі за заявою представника позивача ТОВ Руна-Інкам - Юзьвак І.Я. про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И Л А:

Представником позивача ТОВ «РУНА-ІНКАМ» - Юзьвак І.Я. подано в суд першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом заборони проводити будь-які дії, в тому числі роботи, ОСОБА_2 та іншим особам на земельній ділянці в АДРЕСА_1 площею 0,0938 га. кадастровий номер НОМЕР_1 до набрання рішенням законної сили.

Заявлені вимоги вмотивовано тим, що предметом спору є незаконні дії відповідача на самовільно захопленій земельній ділянці по вул.15 Квітня в м. Тернопіль, що призводять до порушення прав та інтересів позивача, а також завдали шкоди зеленим насадженням, такі подальші незаконні дії відповідача можуть унеможливити реалізацію права оренди позивачем на земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 0,0938 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та утруднить виконання рішення суду.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 7 листопада 2017 року у задоволенні заяви представника позивача ТОВ «РУНА-ІНКАМ» - Юзьвак І.Я. про забезпечення позову, шляхом заборони проводити будь-які дії, в тому числі роботи, ОСОБА_2 та іншим особам на земельній ділянці в АДРЕСА_1 площею 0,0938 га. кадастровий номер НОМЕР_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ "Руна-Інкам" просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 7 листопада 2017 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову ТОВ "Руна-Інкам" та ухвалити нове рішення, яким забезпечити позов, шляхом заборони проводити будь-які дії, в тому числі роботи ОСОБА_2 та іншим особам на земельній ділянці в АДРЕСА_1 площею 0,0938 до набрання рішенням законної сили, посилаючись на те, що дана ухвала суду є незаконною та необгрунтованою.

Обгрунтовуючи свої вимоги представник заявника вказує, що незаконні дії відповідача на самовільно захопленій земельній ділянці по вул. 15 Квітня в м. Тернопіль призводять до порушення прав та інтересів позивача.

У судовому засіданні представник "Руна-Інкам" Юзьвак І.Я. апеляційну скаргу підтримав зіславшись на доводи викладені в ній.

Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечила ухвалу суду вважає законною і обгрунтованою.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції вірно виходив з того, що заявником недоведено належними та допустимими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «РУНА-ІНКАМ» до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити дії, та відновлення становища яке існувало до порушення права, а саме просить суд зобов'язати ОСОБА_2 припинити незаконні дії щодо проходу та проїзду будь-яких осіб та транспортних засобів до будівельного майданчика з "Будівництва готелю з закладом громадського харчування і спортивно-оздоровчими та торгівельними приміщеннями по бульвару АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,09 га, кадастровий номер НОМЕР_2, по наявному на місцевості самовільно облаштованому заїзді АДРЕСА_1 через земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,0938 га. кадастровий номер НОМЕР_1, а також зобов'язати ОСОБА_2 відновити газон на самовільно облаштованому заїзді АДРЕСА_1 через земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,0938 га. кадастровий номер НОМЕР_1 до будівельного майданчика з "Будівництва готелю з закладом громадського харчування і спортивно-оздоровчими та торгівельними приміщеннями по бульвару АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,09 га, кадастровий номер НОМЕР_2, шляхом прибирання каміння та посіву нового газону.

В жовтні 2017 р. представник ТОВ "Руна-Інкам" звернувся в суд із заявою про забезпечення позову шляхом заборони проводити будь-які дії, в тому числі роботи, ОСОБА_2 та іншим особам на земельній ділянці в АДРЕСА_1, площею 0,0938 га. кадастровий номер НОМЕР_1 до набрання рішенням законної сили.

Вказує, що подальші незаконні дії відповідача можуть унеможливити реалізацію права оренди позивачем на земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 0,0938 га. кадастровий номер НОМЕР_1.

Згідно ч.З ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову та порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а також виконання ухвали про забезпечення позову визначено статтями 152-153 ЦПК України.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст.152 ЦПК України.

Доводи апелянта, що суд безпідставно не вжив заходів забезпечення позову у визначений в заяві спосіб колегія суддів вважає необгрунтованими.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта зазначив, що подальші незаконні дії відповідача можуть унеможливити реалізацію права оренди позивачем в майбутньому на спірну земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 0,0938 га. кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до ч.І ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником належним чином не було обґрунтовано заяву про забезпечення позову в частині того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду або зробити неможливим його виконання у разі не забезпечення позову саме у запропонований спосіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і не може бути скасована з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам" відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 7 листопада 2017 року залишити без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Г.М. Шевчук

Судді: О.Я. Міщій

М.В. Ходоровський