Постанова № 7060865, 17.11.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року Справа № 2а-26696/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Глазунової О.О.,

та

представників сторін:

від позивача Кондратов С.М. (довіреність від 15.09.2009 № 351)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

відкритого акціонерного товариства «Ровеньківське автотранспортне підприємство 10956»

до

підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби

Головного управління юстиції у Луганській області

про визнання незаконними та неправомірними дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобовязання відкрити виконавче провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-25035/09/1270,

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2009 року відкрите акціонерне товариство «Ровеньківське автотранспортне підприємство 10956» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби

Головного управління юстиції у Луганській області про визнання незаконними та неправомірними дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобовязання відкрити виконавче провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 2а-25035/09/1270 за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства « Ровеньківське АТП 10956» до Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації про скасування одностороннього рішення про дострокове розірвання договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року з метою забезпечення адміністративного позову відкритого акціонерного товариства « Ровеньківське АТП 10956» до Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації у справі № 2а-25035/09/1270 в порядку забезпечення адміністративного позову було зупинено дію рішення Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації щодо одностороннього розірвання договору № 1279/1 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 210 «Ровеньки АС - Платонівка» та договору № 1370 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 208 «Ясенівський - Ровеньки АС - Дзержинський»; а також щодо визнання недійсними тимчасових дозволів на роботу за маршрутами № 207 «Кошари-Ровеньки АС - Дзержинський» та № 206 «Ребрикове - шахта Фрунзе - Ровеньки АС - Дзержинський» до розгляду цієї справи по суті.

Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 22 вересня 2009 року відкритому акціонерному товариству « Ровеньківське АТП 10956» відмовлено у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 на підставі невідповідності виконавчого документа вимогам статті 4 та статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме в ухвалі відсутні заходи примусового виконання та не вказано місцезнаходження боржника.

Дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали про забезпечення позову у справі № 2а-25035/09/1270 позивач вважає незаконними та протиправними, оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідачем по адміністративній справі № 2а-25035/09/1270 є Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації, яке розташовано за адресою: 91000, м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3-а.

Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, на який, відповідно до вимог ст. 20-1 Закону України «Про виконавче провадження» покладено виконання рішень щодо територіальних підрозділів центральних органів державної влади, яким є Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації, достовірно була відома юридична адреса такого територіального підрозділу центрального органу державної влади. Крім того, на території Луганської області існує тільки один територіальний підрозділ центрального органу державної влади з назвою «Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації». Про це також достовірно було відомо підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області. Отже, посилання відповідача на відсутність вказівки щодо місцезнаходження боржника позивач вважає надуманими, безпідставними, протизаконними та такими, що не можуть бути безумовної підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. В ухвалі суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про забезпечення позову, чітко сформульовані заходи примусового виконання, а саме зупинити дію рішення Управління транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації щодо одностороннього розірвання договору № 1279/1 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 210 «Ровеньки АС - Платонівка» та договору № 1370 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 208 «Ясенівський - Ровеньки АС - Дзержинський»; а також щодо визнання недійсними тимчасових дозволів на роботу за маршрутами № 207 «Кошари - Ровеньки АС-Дзержинський» та № 206 «Ребрикове - шахта Фрунзе - Ровеньки АС - Дзержинський» до розгляду цієї справи по суті. Якщо державному виконавцю з якихось причин не зрозуміла ухвала суду, то він має право звернутися до органу, який видав виконавчий документ, за розясненням рішення, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, а не протиправно та незаконно виносити постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Тому позивач вважає, що постанова від 22 вересня 2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали про забезпечення позову, також є незаконними та протиправними. У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2009 року відкрите акціонерне товариство «Ровеньківське автотранспортне підприємство 10956» звернулось до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області із заявою від 16 вересня 2009 року № 351/3 про виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про забезпечення адміністративного позову відкритого акціонерного товариства « Ровеньківське АТП 10956» до Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації (арк. справи 15).

Постановою від 22 вересня 2009 року ВП № 14936612 п ідрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відмовив у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про забезпечення адміністративного позову, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказано місцезнаходження боржника, а також через те, що в ухвалі відсутні заходи примусового виконання, передбачені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. справи 17-18).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Частиною 4 статі 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;

9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;

10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно із частиною 5 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Таким чином, ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про забезпечення адміністративного позову відкритого акціонерного товариства « Ровеньківське АТП 10956» до Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації шляхом зупинення дії рішення Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації щодо одностороннього розірвання договору № 1279/1 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 210 «Ровеньки АС - Платонівка» та договору № 1370 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 208 «Ясенівський - Ровеньки АС - Дзержинський»; а також щодо визнання недійсними тимчасових дозволів на роботу за маршрутами № 207 «Кошари-Ровеньки АС-Дзержинський» та № 206 «Ребрикове - шахта Фрунзе - Ровеньки АС - Дзержинський» відповідно до пункту 2 частини 2 статті 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Вимоги до змісту ухвали суду закріплені у статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України - ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновків суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про забезпечення адміністративного позову відкритого акціонерного товариства « Ровеньківське АТП 10956» до Управління транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації відповідає вимогам статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області протиправно відмовив у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про забезпечення адміністративного позову через невідповідність виконавчого документа вимогам статті 19 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», оскільки вимоги до ухвали суду, яка в даному випадку є виконавчим документом, встановлені статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, а не статтею 19 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання незаконними та неправомірними дій підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про забезпечення адміністративного позову та про скасування постанови від 22 вересня 2009 року ВП № 14936612 про відмову у відкритті виконавчого провадження суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо зобовязання підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відкрити виконавче провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про забезпечення адміністративного позову, підлягають частковому задоволенню через те, що суд не повноважний вмішуватись у порядок проведення виконавчого провадження і не вправі зобовязувати посадових осіб державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною особою державної виконавчої служби. Проте, суд вправі зобовязати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270.

Враховуючи, що згідно із частиною 5 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, суд вважає за необхідне допустити дану постанову до негайного виконання.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконними та неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про зупинення дії рішення Управління транспорту за зв`язку Луганської обласної державної адміністрації щодо одностороннього розірвання договору № 1279/1 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 210 «Ровеньки АС Платонівка» та договору № 1370 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 208 «Ясенівський Ровеньки АС Дзержинський»; а також щодо визнання недійсними тимчасових дозволів на роботи за маршрутами № 207 «Кошари - Ровеньки АС Дзержинський» та № 206 «Ребрикове шахта Фрунзе Ровеньки АС Дзержинський» до розгляду справи по суті.

Скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 22 вересня 2009 року ВП № 14936612 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Зобовязати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області негайно вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі № 2а-25035/09/1270 про зупинення дії рішення Управління транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації щодо одностороннього розірвання договору № 1279/1 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 210 «Ровеньки АС Платонівка» та договору № 1370 «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» за маршрутом № 208 «Ясенівський Ровеньки АС Дзержинський»; а також щодо визнання недійсними тимчасових дозволів на роботи за маршрутами № 207 «Кошари - Ровеньки АС Дзержинський» та № 206 «Ребрикове шахта Фрунзе Ровеньки АС Дзержинський» до розгляду справи по суті.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Ровеньківське автотранспортне підприємство 10956» (ідентифікаційний код 03115910, місцезнаходження: 94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Вигонна, буд. 1, р/р 260003011970 в Філії «Відділення Ощадбанк в м. Ровеньки», МФО 364111, код 03115910) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 23 листопада 2009 року.

Суддя Т.І. Чернявська