Постанова № 7060779, 10.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року Справа № 2а-18784/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю сторін:

прокурора: Ногіна О.М. (посвідчення № 306),

представника позивача: Шоха С.Є. (дов. № 10/132-1624),

представника відповідача: Лауніконіс В.П. (дов. № 02-1787),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства холдингової компанії «Луганськвугілля» про стягнення суми економічних санкцій ,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства холдингової компанії «Луганськвугілля» про стягнення суми економічних санкцій в розмірі 84994,42 грн. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що при проведенні комплексної перевірки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів ДВАТ шахта «Білоріченська» було встановлено нераціональне використання електроенергії в кількості 111 511,97 кВтг/рік на загальну суму 84994,42 грн., що підтверджується актом комплексної перевірки за № 18-12/208, складеним 24.11.2008 року. За вказані порушення постановою КМУ від 02.09.1993 року за № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві України» встановлена санкція у вигляді подвійної плати від суми встановленого порушення. Механізм накладення та стягнення підвищеної плати за зазначеними порушеннями встановлений Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року за № 64 «Про затвердження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання».

24.11.2008 року була складена постанова про застосування плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів за № 18-12/208-1.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові та просили стягнути з відповідача до Державного бюджету України підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у сумі 84994,42 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав. Надав заперечення, в яких пояснив наступне.

24 листопада 2008 року позивачем за результатами проведення комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів на ДВАТ шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» був складений акт № 18-12/208, а також припис до акту.

За результатами виконання припису позивача 07.04.2009 року проведена перевірка виконання припису та складений акт № 15-12/052, яким встановлено, що відповідач в повному обсязі виконав всі передбачені приписом заходи. В результаті виконання заходів економія ПЕР становить з електроенергії 27,878 тис.кВТ год/рік, а з теплоенергії 16,2 Гкал/рік.

Відповідач оскаржив постанову про застосування плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів за № 18-12/208-1 в Луганському окружному адміністративному суді.

З огляду на викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про енергозбереження» субєктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються:

- проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва;

- видобування, переробка, транспортування, виробництво, зберігання та використання всіх видів палива, теплової та електричної енергії, інших ресурсів природного чи штучного походження в частині використання паливно-енергетичних ресурсів;

- проведення енергетичного аудиту;

- виробництво та поставка енергетичного та енергоспоживаючого обладнання, машин, механізмів, конструкційних, будівельних матеріалів та іншої продукції, приладів обліку, контролю і регулювання витрачання енергоресурсів;

- науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, спеціалізовані, монтажні, налагоджувальні, ремонтні та інші види робіт і послуг, повязані з підвищенням ефективності використання та економії паливно-енергетичних ресурсів;

- роботи, повязані з розвитком і використанням нетрадиційних поновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, процесів заміщення дефіцитних видів палива;

- визначення пріоритетних напрямів екологічно чистої енергетики і створення нових джерел енергії та видів палива;

- інформаційне забезпечення народного господарства та населення з проблем енергозбереження і використання нових джерел енергії та видів палива;

- створення ефективних систем управління та засобів контролю за енергозбереженням.

Відповідно до п. «є» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» позивач застосовуває економічні санкції за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Відповідно до Положення «Про Державну інспекцію з енергозбереження», затвердженого постановою КМУ від 29.06.2000 року за № 1039 позивач здійснює державний контроль за станом обліку паливно-енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, використанням автоматичних засобів регулювання споживання природного газу, наявністю і додержанням режимних або технологічних карт устаткування, використанням вторинних паливно-енергетичних ресурсів, проводить перевірку та видає висновки щодо відповідності приладів обліку і регулювання, систем комплексного вимірювання і обліку споживання зазначених ресурсів вимогам стандартів, проектних рішень та виданих нею технічних умов, надає за результатами перевірки підприємств обовязкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів.

Відповідно до Наказу Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року за № 64 «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання» позивач за результатами перевірки складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обовязковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Iнспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії. Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати . Перший примірник постанови залишається в Iнспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати. Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Так, у листопаді 2008 року позивачем проведена комплексна перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів теплопостачальними підприємствами. Перевіркою встановлено нераціональне використання електроенергії в кількості 111 511,97 кВтг/рік на загальну суму 84994,42 грн., що підтверджується актом комплексної перевірки за № 18-12/208, складеним 24.11.2008 року. Відповідачем відповідний акт перевірки не оскаржено.

До акту перевірки використання ПЕР за № 18-12/208 від 24.11.2008 року позивач склав припис від 24.11.2008 року з зазначенням конкретних заходів із термінами їх виконання. Перевірку виконання припису від 24.11.2008 року позивачем було призначено на квітень 2009 року.

За виявлені перевитрати ПЕР позивачем була винесена постанова за № 18-12/208-1 від 24.11.2008 року «Про застосування підвищеною плати за нераціональне використання палива та інших ПЕР» щодо стягнення з підприємства відповідача розмір підвищеною плати у вигляді вартості нераціональних перевитрат електричної енергії у розмірі 84994,42 грн.

Відповідач зазначену постанову «Про застосування підвищеною плати за нераціональне використання палива та інших ПЕР» від 24.11.2008 року за № 18-12/208-1 оскаржив до Луганського окружного адміністративного суду. Постановою від 16 липня 2009 року у задоволенні позову Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства холдингової компанії «Луганськвугілля» до Державної інспекції з енергозбереження в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про визнання постанови №18-12/208-1 від 24 листопада 2008 року про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно енергетичних ресурсів недійсною та її скасування відмовлено за необґрунтованістю. На вказану постанову подано заяву про апеляційне оскарження. Відомостей щодо подання апеляційної скарги по даній справі у суду немає.

Несплата суб'єктами господарювання сум штрафів, накладених Державною інспекцією з енергозбереження унеможливлює виконання державою відповідних економічних програм та спричиняє значні негативні наслідки у сфері використання ПЕР.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про енергозбереження», Положенням «Про Державну інспекцію з енергозбереження», затвердженого постановою КМУ від 29.06.2000 року за № 1039, Наказу Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року за № 64 «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», ст.ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства холдингової компанії «Луганськвугілля» про стягнення суми економічних санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства холдингової компанії «Луганськвугілля» , 92016, Луганська обл., Лутугинський район, смт. Білоріченський, 157, р/р 26009060110800 в ЛФ «Приват банк», м. Луганськ МФО 304795, код ЄДРПОУ 00176897 до Державного бюджету України суму підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 84994,42 грн. (вісімдесят чотири тисячі девятсот девяносто чотири грн. 42 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Солоніченко