Ухвала суду № 70606216, 19.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/69245/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,

при секретарі Поліщук О.Д.,

за участю: прокурора Ганжи О.М.,

захисників Голодняка М.В.,

Ломанова Д.О.,

Меркулової Л.А.,

Сироватки С.А.,

Свєтлічного І.В.,

підозрюваного ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України радника юстиції Макєєва Миколи Михайловича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2017 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. надійшло вказане клопотання, яке обґрунтовується наступним.

Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42017000000003150 від 04.10.2017року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом вересня - листопада 2017 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, начальник юридичного відділу Затоківської селищної ради Білгород - Дністровського району Одеської області ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення вчинив особливо тяжкий злочин з наступних обставин.

Так, у вересні - жовтні 2017 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, начальник юридичного відділу Затоківської селищної ради Білгород - Дністровського району Одеської області ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення під час зустрічі у смт. Затока Білгород - Дністровського району Одеської області (більш точне місце та час досудовим розслідуванням не встановлено) висунув вимогу у необхідності надання йому неправомірної вигоди ОСОБА_9 у сумі 10 (десять) тисяч доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ на той час становило 267 000 гривень) за позитивне вирішення питання щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,348 Га, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на що остання надала згоду.

17.11.2017 року о 14 год. 45 хв. ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 209 КПК України, фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.

18.11.2017 року о «12» год. «14» хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 368 КК України, та вручено повідомлення про підозру.

Як зазначає у своєму клопотанні слідчий, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Більш того, як вважає сторона обвинувачення, що передбачені ст. 177 КПК України ризики дають підстави вважати, що ОСОБА_6 буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що ОСОБА_6, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідка ОСОБА_10 та інших свідків у кримінальному провадженні.

Так, санкцією ч. 4 ст. 368 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину в виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду.

Враховуючи, що Кримінальним кодексом України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, існує ризик спроб ОСОБА_6 переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_6, перебуваючи на волі матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Сторона обвинувачення вважає, що запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Ганжа О.М. клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.

Захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого з підстав його необґрунтованості. Зазначили, що перелічені в ст. 177 КПК України ризики, ґрунтуються на припущеннях сторони обвинувачення і нічим не підтверджуються.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників, заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

17.11.2017 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 18.11.2017 року повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої визначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як особливо тяжкий злочин.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи певного запобіжного заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_6, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує усі обставини, що визначені ст. 178 КПК України, які в сукупності дають достатні підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України стосовно неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у разі обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч 5. ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 195 КПК України застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок.

Слідчий суддя погоджується з обсягом обов'язків, які необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення ним застави, що зазначені у клопотанні слідчого та обґрунтованість застосування яких була доведена прокурором в судовому засіданні, у тому числі доцільність застосування електронного засобу контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та мету отримання ОСОБА_6 значної суми неправомірної вигоди, слідчий суддя вважає, що сума застави у розмірі 1875 прожиткових мінімумів для працездатних осіб забезпечить з високою вірогідністю виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та запобігатиме ризикам, що визначені ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, що відносить до компетенції сторони обвинувачення під час досудового розслідування кримінального провадження та не виходить за рамки судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 з наданням йому права внести заставу в розмірі 1875 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3 000 000 грн.), оскільки на думку слідчого судді, саме така сума з достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, ч. 2 ст. 276, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, одруженого, з вищою освітою, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, до 15.01.2018 року до 17:45.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_8 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 1875 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000 000 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві;

ЄДРПОУ: 26268059;

МФО: 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_8, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15.01.2018 року.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій підозрюваний тримається під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_8 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Ганжу О.М. та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Матійчук Г. О.