Постанова № 70600206, 28.11.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13826/17

Провадження № 2-а/520/851/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Луняченко В.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просить визнати відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді Апеляційного суду Одеської області у відставці згідно із довідкою Апеляційного суду Одеської області № 268 від 06 вересня 2017 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошовою утримання судді у відставці – протиправною; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі з 01.01.2017 р. здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді Апеляційного суду Одеської області у відставці згідно із Довідкою Апеляційного суду Одеської області № 268 від 06 вересня 2017 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення).Свої вимоги мотивував тим, що Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 року №788-VІІІ «про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до вищевказаної постанови Верховної Ради України, наказом в.о. голови апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року №206-ос, у зв'язку із поданням заяви про відставку, виключено суддю апеляційного суду Одеської області із списочного складу суддів апеляційного суду Одеської області 24 листопада 2015 року. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2015р. зобов'язано управління пенсійного фонду призначити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, у відповідності до грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру відповідно довідки апеляційного суду Одеської області про заробітну плату, починаючи з 11 грудня 2015 року.

В зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати з 01.12.2016 р. змінився розмір судейської винагороди діючого судді, тому позивачеві було проведено перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Апеляційного суду Одеської області від 01.12.16 р.

Згідно довідки Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2016 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання сума вказаної винагороди на 01.12.2016 р., тобто на момент перерахунку складала 31680,00 грн. : посадовий оклад - 17600,00 грн., надбавка за вислугу років - 14080,00 грн. На підставі цієї довідки позивачу було зроблено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2017 р. у розмірі 90 % грошового утримання судді. Однак у довідці про перерахунок з 01 грудня 2016 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці які були видані головою Апеляційного суду Одеської області і начальником відділу планово-фінансової діяльності помилково не було враховано 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, а саме матеріальна допомога до відпустки у розмірі посадового окладу у розмірі 1466 грн., яка включена в оподатковуваний дохід, що призвело до призначення і виплати позивачу органами Пенсійного Фонду щомісячного довічного грошового утримання у меншому розмірі.

06.09.2017 р. апеляційним судом Одеської області в додаток до довідки від 01.12.2016 р. була видана нова довідка № 268 про суддівську винагороду з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 1466грн., а саме 33146,00 гривень, який складається з посадового окладу в сумі 17600,00 гривень, доплати за вислугу років в сумі 14080,00 гривень та матеріальної допомоги в сумі 1466,00 гривень.

09.10.17 р. ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеси для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, а саме врахувати посадовий оклад в розмірі 17600 грн., доплати за вислугу років у розмірі 14080 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 1466 грн. ( 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення від посадового окладу). Однак на його звернення рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі від 10.10.2017 року № 150 останньому було відмовлено у проведенні такого перерахунку. Відмовляючи в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Центральне об'єднане УПФУ в м. Одесі виходило з того, що законодавством не передбачено врахування матеріальної допомоги на оздоровлення в суддівську винагороду. Вказане рішення позивачем отримано 17.10.17р.

Позивач вважає вищевказане рішення Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України про відмову у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання протиправним, що стало причиною для звернення дійсного позову до суду.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 14.11.17 року на підставі вказаного адміністративного позову ОСОБА_1 було відкрито скорочене провадження по справі та направлено відповідачеві копію позовної заяви та додані до неї документи та було запропоновано у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копії документів направити на адресу Київського районного суду м. Одеса чи надати до канцелярії суду заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються або заяву про визнання позову.

Відповідно до п.2 ч.1, ч.3, ч.4 та п.4 ч.5ст.183-2 КАС України,скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику сторін, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване рішення. Справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження: не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову; не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

27.11.2017 року від відповідача - Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Одесі надійшли до суду письмові заперечення проти позову, в яких в задоволенні позову просить відмовити у зв'язку з його безпідставністю, зазначаючи, що Управління з вимогами позивача не погоджується з наступних підстав.

Позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання з 11.12.2015 відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-УШ (далі - Закон № 1402-VIII).

Відповідно до гі. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-УІІІ у випадку, коли судця іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р.. №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судці, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно із п. 4 ст. 142 Закону № 1402-УШ перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно ст. 133 Закону № 2453-УІ та ст. 135 Закону № 1402-УІІІ суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

вислугу років;

перебування на адміністративній посаді в суді;

науковий ступінь;

роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Врахування при обчисленні довічного грошового утримання судді у відставці в суддівську винагороду інших виплат, в тому числі і матеріальної допомоги, чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, зазначена у наданій довідці, не може бути врахована для обчислення довічного грошового утримання судці у відставці. У зв’язку з чим відповідач просить відмовити у позові ОСОБА_1 у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем та відповідачем обставини, та докази, що містяться у матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 року №788-VІІІ «про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до вищевказаної постанови Верховної Ради України, наказом в.о. голови апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року №206-ос, у зв'язку із поданням заяви про відставку, виключено суддю апеляційного суду Одеської області із списочного складу суддів апеляційного суду Одеської області 24 листопада 2015 року. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2015р. зобов'язано управління пенсійного фонду призначити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, у відповідності до грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру відповідно довідки апеляційного суду Одеської області про заробітну плату, починаючи з 11 грудня 2015 року.

В зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати з 01.12.2016 р. змінився розмір судейської винагороди діючого судді, тому позивачеві було проведено перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Апеляційного суду Одеської області від 01.12.16 р.

Згідно довідки Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2016 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання сума вказаної винагороди на 01.12.2016 р., тобто на момент перерахунку складала 31680,00 грн. : посадовий оклад - 17600,00 грн., надбавка за вислугу років - 14080,00 грн. На підставі цієї довідки позивачу було зроблено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2017 р. у розмірі 90 % грошового утримання судді. Однак у довідці про перерахунок з 01 грудня 2016 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці які були видані головою Апеляційного суду Одеської області і начальником відділу планово-фінансової діяльності помилково не було враховано 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, а саме матеріальна допомога до відпустки у розмірі посадового окладу у розмірі 1466 грн., яка включена в оподатковуваний дохід, що призвело до призначення і виплати позивачу органами Пенсійного Фонду щомісячного довічного грошового утримання у меншому розмірі.

06.09.2017 р. апеляційним судом Одеської області в додаток до довідки від 01.12.2016 р. була видана нова довідка № 268 про суддівську винагороду з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 1466грн., а саме 33146,00 гривень, який складається з посадового окладу в сумі 17600,00 гривень, доплати за вислугу років в сумі 14080,00 гривень та матеріальної допомоги в сумі 1466,00 гривень.

09.10.17 р. ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеси для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, а саме врахувати посадовий оклад в розмірі 17600 грн., доплати за вислугу років у розмірі 14080 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 1466 грн. ( 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення від посадового окладу). Однак на його звернення рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі від 10.10.2017 року № 150 останньому було відмовлено у проведенні такого перерахунку. Відмовляючи в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Центральне об'єднане УПФУ в м. Одесі виходило з того, що законодавством не передбачено врахування матеріальної допомоги на оздоровлення в суддівську винагороду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень, закріпленої у ч. 1 ст. 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини 5 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

При цьому, в п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 Конституції України положення ч. 3ст. 11 Закону України "Про статус суддів"у взаємозв'язку з ч.8ст. 14 Закону України "Про судоустрій України"(в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В п.3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно з ч.1ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453- VІ (IX розділ) передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Тобто виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

Згідно з ст. 6.4 Європейської хартії про статус суддів суддя, що досяг встановленого законом віку для входу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

До того ж, відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Частиною 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453- VІ, з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016, встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а тому відповідно входить до структури заробітної плати судді, з якої нараховувався та був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як складова частина заробітної плати.

Крім того, згідно зі ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення"та ст.41 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Наведений правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15, яка в силу вимогст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, виходячи з якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що чинне законодавство дає право на перерахунок позивачу довічного утримання з урахуванням виплат йому матеріальної допомоги.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючисьст.ст.6-14,71,159-163,167,257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати рішення Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одесі №150 від 10.10.2017 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно із довідкою Апеляційного суду Одеської області № 268 від 06 вересня 2017 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошовою утримання судді у відставці – протиправним.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі з 01.01.2017 р. здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді Апеляційного суду Одеської області у відставці згідно із Довідкою Апеляційного суду Одеської області № 268 від 06 вересня 2017 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення).

Стягнути з Центрального об’єднаного Управління пенсійного фонду України в м.Одесі на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді судового збору сумою 640,00 гривень.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Луняченко В. О.