Ухвала суду № 70597513, 28.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року справа №812/1336/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Чебанова О.О., секретарі судового засідання Куленко О.Д. за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 у справі № 812/1336/17 (головуючий І інстанції Ірметова О.В.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2В.(далі позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі- відповідач-1,апелянт-1), Державної фіскальної служби України (далі- відповідач-2,апелянт-2) в якому просив визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не виконанні обовязку в частині негайного виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по адміністративній справі №812/1727/15 про поновлення на посаді ОСОБА_2 та стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15.03.2017 по 30.07.2017 в сумі 24839,08 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_2 на роботі на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по адміністративній справі №812/1727/15.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, місце знаходження 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків,72) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 15 березня 2017 року по 30 липня 2017 року у розмірі 24839,08 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять девять гривень 08 коп.) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обовязкових платежів.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі №812/1727/15 в частині поновлення ОСОБА_2 на державній службі виконана Державною фіскальною службою України шляхом прийняття наказу лише 31 липня 2017 року, колегія судів з урахуванням вищевикладеного прийшла висновку про протиправну бездіяльність Державної фіскальної служби України в частині несвоєчасного поновлення ОСОБА_2 на роботі на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по адміністративній справі №812/1727/15, та як наслідок право ОСОБА_2 на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем-1 та відповідачем-2 подані апеляційні скарги, в яких вони, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних скарг управління зазначає, що виконання судових рішень по адміністративним справам здійснюється відповідно до Кодексу про адміністративне судочинство та Законом України «Про виконавче провадження», а саме відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. До Державної фіскальної служби України в проміжок часу з 15.03.2017 по 30.07.2017 постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №812/1727/15 не надходила. Лише після відкриття виконавчого провадження у боржника (відповідача) виникає обовязок по виконанню рішення суду про поновлення позивача на роботі. За таких підстав вважає, що ОСОБА_2 поновлення на посаді на виконання рішення суду з дотриманням вимог чинного законодавства. Щодо стягнення з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15.03.2017 по 30.07.2017 в сумі 24839,08 грн.

Крім того, було зазначено, що посада ОСОБА_2 належить до номенклатури посад Голови ДФС України, відтак Головне управління ДФС у Луганській області не могло самостійно прийнято рішення про поновлення позивача на посаді. При цьому наказ Головне управління ДФС у Луганській області від 31.07.2017 № 414-о «Про вихід на роботу ОСОБА_2В.» видано на виконання наказу ДФС України від 31.07.2017 №1797-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_2В.», тобто наказ ГУ ДФС у Луганській області є похідним від наказу ДФС України.

Представник відповідачів у судовому засіданні підтримала доводи апеляційних скарг в повному обсязі.

Позивач просив суд прийняти до увагу надану відповідачем довідку про розмір середньоденної заробітної плати яка складає 495,45 грн. а не 269,99 грн. як встановив суд першої інстанції. Вважав можливим суд апеляційної інстанції вийти за межі доводів апеляційних скарг відповідачів та змінити рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі №812/1727/15 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені повністю:

-визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України від 26.10.2015 №980-о «Про звільнення ОСОБА_2В.»;

-поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з 26.10.2015;

-стягнуто з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 55347,95 грн за виключенням обовязкових податків та зборів.

Постановлено допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с. 9-15).

03 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Державної фіскальної служби України з заявою про виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі № 812/1727/15 (а.с.16).

Наказом Державної фіскальної служби України № 1797-о від 31.07.2017 «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_2В.» було скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 26.10.2015 №980-о «Про звільнення ОСОБА_2В.» та поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області з 26 жовтня 2015 року (а.с.17). При цьому, Державна фіскальна служба України в даному наказі як на підставу посилався саме на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі № 812/1727/15.

На виконання зазначеного наказу Головне управління ДФС у Луганській області видало наказ від 31.07.2017 № 414-о «Про вихід на роботу ОСОБА_2В.» (а.с.37).

Таким чином, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі №812/1727/15 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з 26.10.2015, яке допущено до негайного виконання, виконано Державною фіскальною службою України лише 31 липня 2017 року.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 5 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, в цьому випадку - пред'явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначених норм права, Верховний Суд України у постанові від 23 червня 2015 року (справа № 21-63а15) вказав, що правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Оскільки постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі №812/1727/15 в частині поновлення ОСОБА_2 на державній службі виконана Державною фіскальною службою України шляхом прийняття наказу лише 31 липня 2017 року, колегія судів з урахуванням вищевикладеного прийшла висновку про протиправну бездіяльність Державної фіскальної служби України в частині несвоєчасного поновлення ОСОБА_2 на роботі на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по адміністративній справі №812/1727/15, та як наслідок право ОСОБА_2 на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України.

Вирішуючи питання стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі суд враховує, що середній заробіток працівника визначається згідно статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що оскільки постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі №812/1727/15 в частині поновлення ОСОБА_2 на державній службі виконано 31 липня 2017 року, тобто із затримкою 92 робочих дня, розмір середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення складає 24839,08 грн. (92 р.д. х 269,99 грн.). Дана сума підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Луганській області, як з органу з яким позивач ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах.

Щодо доводів позивача в запереченнях на апеляційні скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно вимог ст.195 КАС України перегляд рішення суду першої інстанції відбувається в межах апеляційної скарги. При таких обставинах, враховуючи що позивач не надавав апеляційної скарги, колегія суддів позбавлена можливості розглядати його вимоги про зміну судового рішення.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст ухвали складений 30 листопада 2017 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 р. у справі № 812/1336/17 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 р. у справі № 812/1336/17 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Головуючий суддяО.О.Шишов

СуддіІ.В.Сіваченко

ОСОБА_4