Ухвала суду № 70597464, 28.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року справа №812/244/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шишова О.О.,суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р. у справі № 812/244/17 (головуючий І інстанції Чиркін С.М ) за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Державної казначейської служби України третя особа ОСОБА_3 безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії щодо виконання виконавчого листа ,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз"(далі-позивач) звернулось до Лганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі -відповідач, апелянт) третя особа ОСОБА_3 безпеки України в якому просили визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо неповного виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.12.2012 по адміністративній справі № 2а/1270/4253/2012 в частині стягнення 175834,00 грн та зобовязати Відповідача здійснити дії щодо його виконання.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 безпеки України, про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії щодо виконання виконавчого листа було задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо неповного виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.12.2012 у справі № 2а/1270/4253/2012, в частині стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за декларацією за січень 2012 року в розмірі 175834,00 грн.

Зобовязано Державну казначейську службу України здійснити дії щодо повного виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.12.2012 у справі № 2а/1270/4253/2012. Вирішено питання щодо судових витрат (сплата судового збору).

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів існування обставин, з якими чинне законодавство повязує обовязковість зупинення чи відкладення безспірного списання коштів на виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до абзацу 1 пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, зокрема, встановлено, що витрати державного бюджету у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюються після повернення цих територій під контроль державної влади. На адресу казначейства також надійшли листи ОСОБА_3 безпеки України від 15.12.2015, 25.02.2016, 01.08.2016, 26.08.2016 з грифом «Для службового користування», якими повідомлено, що Позивач здійснює фінансово-господарську діяльність на тимчасово непідконтрольній території та виробничі потужності Позивача залишаються у м. Луганську і відшкодування ПДВ за даних умов може призвести до витрачання цих коштів на фінансування терористичної та сепаратистської діяльності. Враховуючи вимоги Бюджетного кодексу України та за результатами розгляду листів ОСОБА_3 безпеки України Відповідачем тимчасово зупинено проведення операцій з бюджетними коштами, у тому числі і перерахування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість Позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, Позивач публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (код ЄДРПОУ 05763797), зареєстроване юридичною особою 18.06.2003, 23.06.2015 змінено місце знаходження юридичної особи Позивача на Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 52-Б (т.1 а.с. 33-38).

Відповідач Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646), відповідно до пункту 1 Положення «Про Державну казначейську службу України», затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 за № 460/2011, (далі - Положення №4 60/2011) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 у справі №2а/1270/4253/2012 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, задоволено (т.1 а.с. 10-20):

- визнано противоправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, що втілилися у ненаданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 16169255,00 грн;

- стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (р/р № 260000661206 у ЛФ ПАТ «Укрексімбанк», МФО 304289, код 05763797) суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за січень 2012 року в розмірі 16169255,00 грн (шістнадцять мільйонів сто шістдесят девять тисяч двісті пятдесят пять гривень 00 копійок).

- стягнуто на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2178,19 грн (дві тисячі сто сімдесят вісім гривень 19 копійок).

23.10.2012 ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 у справі № 2а/1270/4253/2012 залишено без змін (т.1 а.с. 21-22).

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 у справі №2а/1270/4253/2012 залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України 20.10.2014 (т.1 а.с. 23-24).

Таким чином постанова Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 у справі № 2а/1270/4253/2012 набрала законної сили 23.10.2012.

21.12.2012 Позивачем отримано виконавчий лист у справі № 2а/1270/4253/2012 щодо стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за січень 2012 року в розмірі 16169255,00 грн (шістнадцять мільйонів сто шістдесят девять тисяч двісті пятдесят пять гривень 00 копійок) (т.1 а.с. 25).

28.12.2012 Позивач надіслав до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області заяву від 25.12.2012 № 863-394/С-961 про предявлення до виконання виконавчого листа в адміністративній справі, до якої було додано оригінал виконавчого листа по адміністративній справі № 2а/1270/4253/2012; копію постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 по справі №2а/1270/4253/2012; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 (т.1 а.с. 46, 48).

Заява від 25.12.2012 № 863-394/С-961 з доданими документами згідно інформації, зазначеної в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, отримані уповноваженою особою Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області 10.01.2013 (т.1 а.с. 48).

Згідно інформації, зазначеної у виписці філії АТ «Укрексімбанку» в м. Луганську за 29.04.2013, на розрахунковий рахунок Позивача 25.04.2012 надійшли кошти у відшкодування податку на додану вартість за декларацією за січень 2012 року в сумі 15993421,00 грн (т.1 а.с. 30-32).

21.01.2013 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області листом № 15-06/522 надіслано до Державної казначейської служби України згідно наказу від 03.02.2012 № 47 документи публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», що надійшли для відшкодування податку на додану вартість за судовим рішенням, а саме: інформацію щодо стану виконання судового рішення по справі №2а/1270/4253/2012; оригінал виконавчого листа по адміністративній справі; оригінал заяви Позивача від 25.12.2012 № 863-394/С-961; оригінал довідки про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду за січень 2012 року; копію постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 по справі № 2а/1270/4253/2012; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 (т.1 а.с. 73).

Згідно з інформацією щодо стану виконання постанови суду від 10.08.2012 по справі № 2а/1270/4253/2012 станом на 18 січня 2013 року залишилось до відшкодування за виконавчим листом 16169255,00 грн бюджетної заборгованості з ПДВ (т.1 а.с. 74).

25.01.2013 Позивач звертався з листом № 863-394/С-1043 до Державної казначейської служби України щодо повідомлення про прийняття, реєстрацію та результати виконавчих документів по адміністративній справі № 2а/1270/4253/2012 про бюджетне відшкодування підприємству податку на додану вартість у розмірі 16169255,00 грн по декларації з податку на додану вартість (т.1 а.с. 26).

05.02.2013 листом № 5-08/665-3060 Державна казначейська служба України повідомила Позивача, що виконавчий лист, виданий 21.12.2012 Луганським окружним адміністративним судом по справі № 2а/1270/4253/2012, перебуває на виконанні. На момент надходження зазначеного виконавчого документа суду та на даний час у Державній казначейській службі України знаходяться на виконанні судові рішення про відшкодування податку на додану вартість, які надійшли раніше. Після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 № 2а/1270/4253/2012, будуть здійснені заходи щодо перерахування коштів на рахунок Позивача відповідно до законодавства України (т.1 а.с. 27).

Листом від 18.05.2013 № 1506/3653 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області надіслано до Державної казначейської служби України в тому числі довідку про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду Позивачу по справі № 2а/1270/4253/2012 за звітний період січень 2012 року (т.1 а.с. 78).

Згідно інформації, зазначеної в довідці від 14.05.2013 № 10, станом на 14.05.2013 із суми, заявленої до відшкодування, фактично відшкодовано 15993421,00 грн, залишок бюджетної заборгованості за звітний період, вказаний у виконавчому листі, станом на 14.05.2013 становить 175834,00 грн основної заборгованості. Також Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податку у м. Луганську просить зупинити списання коштів у звязку із оскарженням в касаційному порядку постанови суду до розгляду Вищим адміністративним судом України по суті справи № 2а/1270/4253/2012 (т.1 а.с. 79).

Позивач, не погодившись із довідкою від 14.05.2013 № 10, надав на неї заперечення до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Луганську Державної податкової служби від 15.05.2013 № 863-1286, в яких зазначив, що постанова суду у справі № 2а/1270/4253/2012 у розумінні частини третьої статті 254 КАС України набрала законної сили 23 жовтня 2012 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012 відкрите касаційне провадження по справі №2а/1270/4253/2012, клопотання СДПІ про зупинення виконання рішення суду не задоволено, тому Позивач вважає, що підстави для зупинення виконання рішення відсутні (т.1 а.с. 80).

27.11.2013 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Луганській області листом № 15-06/9857 Державному казначейству України надіслано довідку від 30.10.2013 № 60. Відповідно до інформації, зазначеної у довідці станом на 30.10.2013, із суми, заявленої до відшкодування, фактично відшкодовано 16169255,00 грн, з яких: на поточний рахунок 15993421,00 грн, в погашення податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 16.09.2013 № НОМЕР_1 175834,00 грн (т.1 а.с. 81, 82).

Позивач, не погодившись із довідкою від 30.10.2013 № 60, подав заперечення від 07.11.2013 № 866-816, в яких зазначив, що податкове повідомлення рішення від 16.09.2013 № НОМЕР_1 оскаржено в судовому порядку, адміністративна справа № 812/8227/13-а перебуває в провадженні Луганського окружного адміністративного суду, остаточне рішення не постановлене, тому Позивач вважає, що висновок щодо відшкодування суми 175834,00 грн в погашення зазначеного податкового повідомлення-рішення є передчасним та необґрунтованим. Наполягав на відшкодуванні суми 175834,00 грн в повному обсязі (т.1 а.с. 83).

07.05.2014 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Луганській області листом № 15-06/344-4065 Державній казначейській службі України надіслано довідку від 23.04.2014 № 8. Відповідно до інформації, зазначеної у довідці, станом на 23.04.2014 залишок бюджетної заборгованості за звітний період, зазначений у виконавчому листі, становить 175834,00 грн основної заборгованості (т.1 а.с. 84, 85).

03.09.2015 Відповідач звернувся з листом № 5-08/233-22382 до ОСОБА_3 безпеки України з проханням повідомити про наявність законних підстав, що можуть вплинути на процес перерахування коштів за судовими рішеннями щодо відшкодування з державного бюджету сум ПДВ на користь платників, що знаходяться на території Донецької та Луганської областей (т.2 а.с. 22).

У відповідь на вищезазначений лист ОСОБА_3 безпеки України листом від 15.12.2015 №8/1/2-17807 повідомила Відповідача про те, що публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» перереєструвалось до підконтрольної українській владі території Луганської області за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, виробничі потужності знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Луганську. Вказану інформацію просили врахувати при прийнятті рішення щодо проведення бюджетного відшкодування ПДВ (т.1 а.с. 173).

У подальшому у січні, червні та липні 2016 року Відповідач звертався до ОСОБА_3 безпеки України з листами від 20.01.2016 № 5-08/345-966, від 17.06.2016 № 5-08/3214-10598, від 26.07.2016 № 5-08/3951-12958 з проханням уточнити інформацію щодо наявності законних підстав для подальшого відкладення перерахування бюджетних коштів на користь Позивача (т.2 а.с. 24-26).

На вказані листи надано відповіді листами від 25.02.2016 № 8/1/2-3809, від 01.08.2016 № 8/1/2-11269 та від 26.08.2016 № 8/1/2-12330, у яких ОСОБА_3 безпеки України просила Відповідача розглянути питання щодо відкладення списання коштів на користь Позивача (т.1 а.с. 174-176).

19.12.2016 Позивачем надіслано до Державної казначейської служби України скаргу, в якій просив письмово повідомити про стан та чергу виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.12.2012 по адміністративній справі №2а/1270/4253/2012, визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання у встановлений законодавством тримісячний строк судового рішення за зазначеним виконавчим листом, стягнути з Державного бюджету України залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість. що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 175834,00 грн (т.1 а.с. 28). Скарга отримана уповноваженою особою Відповідача 29.12.2016 (т.1 а.с. 29).

Відповіді Відповідача на зазначену скаргу сторонами до суду не надано.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України - безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі Порядок № 845), в пп. 6 п. 16 якого чітко визначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Відповідно до п. 23 Порядку № 845 стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового звязку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

При цьому, а ні Порядком № 845, а ні будь-яким іншим нормативним документом не встановлено форму заяви про виконання судового рішення, отже, така заява подається у довільній формі.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що Позивачем дотримано вимоги Порядку № 845 на час звернення у 2013 році до Державної казначейської служби України щодо виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 у справі № 2а/1270/4253/2012, про що свідчить інформація, зазначена в листі Державної казначейської служби України від 05.02.2013 (т.1 а.с. 27).

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних відносин позивач перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.1 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції на час розгляду даної справи відсутній.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (ч. 2 ст. 1 Закону № 1669).

Згідно п. 24 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України витрати державного бюджету у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що ПАТ Луганськтепловоз змінило своє місцезнаходження (юридичну адресу) 23.06.2015 на м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, що підтверджено як установчими документами позивача, так і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у якому зазначено серед інших і місто Луганськ місцезнаходження ПАТ Луганськтепловоз до 23.06.2015.

При цьому, місто Сєвєродонецьк не віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У листах від 31.03.2015 та 09.11.2015 Позивач повідомив Відповідача про нові банківські реквізити для зарахування коштів, стягнутих на його користь судовим рішенням у справі № 2а/1270/4253/2012, одночасно повідомивши і про зміну своєї юридичної адреси (т.2 а.с. 16, 18).

Про те, що Позивач перереєструвався на підконтрольній українській владі територію за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, б. 52-Б повідомлено Відповідача також і ОСОБА_3 безпеки України у листі від 15.12.2015 № 8/1/2-17807.

Пунктом 13 Порядку № 845 передбачено, що зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:

1) зупинення судом виконання:

- виконавчого документа;

- рішення про стягнення коштів;

3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;

4) наявності інших передбачених законом обставин.

З часу прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 20.10.2014 про залишення без змін постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 у справі № 2а/1270/4253/2012 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012, жодні судові рішення про зупинення виконання рішення суду чи виконавчого документа у справі № 2а/1270/4253/2012 не приймались.

ОСОБА_3 безпеки України від 15.12.2015, 25.02.2016, 01.08.2016, 26.08.2016, на які відповідач посилається як на підставу для зупинення безспірного списання коштів на користь ПАТ Луганськтепловоз, за своїм змістом є інформаційним повідомленням про те, що після переміщення ПАТ Луганськтепловоз на контрольовану державною владою територію Луганської області виробничі потужності останнього залишились за своїм попереднім місцем знаходження. Вказану інформацію ОСОБА_3 безпеки України просить враховувати при вирішенні питання про можливість відкладення списання коштів на користь ПАТ Луганськтепловоз, однак, листи не містять жодних заборон щодо виконання рішення суду.

Тобто, зазначені листи носять лише рекомендаційний характер.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що пункт 13 Порядку № 845 містить вичерпний перелік підстав для зупинення безспірного списання коштів, який розширеному тлумаченню не підлягає, а листи ОСОБА_3 безпеки України не визначені чинним законодавством як підстава для зупинення безспірного списання коштів.

Згідно пояснень представника відповідача ДКСУ жодного письмового рішення про зупинення безспірного списання коштів на користь ПАТ Луганськтепловоз не приймалось, відповіді на неодноразові звернення позивача не надавались.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає,що у відповідача відсутні підстави для невиконання рішення суду у справі № 2а/1270/4253/2012 щодо відшкодування на користь Позивача податку на додану вартість за декларацією за січень 2012 року, а тому не здійснення заходів щодо виконання виконавчого листа у справі № 2а/1270/4253/2012 суд розцінює як протиправну бездіяльність Державної казначейської служби України.

З приводу посилань апелянта щодо не можливості зобовязання ДКСУ здійснити дії щодо виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.12.2012 в адміністративній справі № 2а/1270/4253/2012, колегія суддів має зазначити наступне.

Відповідно до п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року, у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, вирішуючи питання про зобовязання субєкта владних повноважень вчинити певні дії суд повинен перевірити, чи передбачено вчинення таких дій законодавством, та відсутність законодавчо встановлених заборон на вчинення цих дій на час розгляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок № 595).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 279 доповнено Тимчасовий порядок № 595 пунктом 12, згідно якого платежі з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством, здійснюються, зокрема з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість, у разі коли:

- установа зареєстрована на контрольованій території;

- орган управління установи перебуває на контрольованій території;

- рахунки установи відкриті в банківських установах, розташованих на контрольованій території;

- установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів.

Факт перереєстрації Позивача на контрольованій території встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено належними доказами (т.1 а.с. 33-38).

На підтвердження обставин перебування органів управління Позивача на контрольованій території представником позивача надано до суду копії наказів про порядок здійснення управління Товариством та про організацію роботи, а також журнал реєстрації наказів, копії з якого долучено до матеріалів справи (т.1 а.с. 180-183, т.2 а.с. 7-15).

Зазначеними наказами встановлено, що директор з правових питань з 24.05.2015 працює дистанційно в офісі ПАТ Луганськтепловоз за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, б. 52-Б (наказ № 307 від 21.05.2015), з 01.01.2016 начальник юридичного відділу працює дистанційно за юридичною адресою товариства (наказ № 864 від 30.12.2015), встановлено порядок здійснення управління за юридичною адресою товариства (наказ № 400 від 21.09.2016), надано посадовим особам ПАТ Луганськтепловоз, які працюють за місцезнаходженням товариства, право першого та другого підпису банківських та фінансових документів (наказ № 85 від 03.04.2017).

Крім того колегія суддів зазначає, що рахунки публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» відкриті в банківських установах, розташованих на контрольованій території, що підтверджено копіями договору банківського рахунку від 30.09.2014 № Y1114/1453R/LG00, укладеного з ПАТ «ВТБ БАНК» (відділення «Харківська регіональна дирекція ПАТ «ВТБ БАНК»), договору про розрахункове обслуговування за допомогою системи «Клієнт-Банк» від 11.07.2016 № 764, договору банківського рахунку від 11.07.2016 № 145, укладених з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», листами ПАТ «ВТБ БАНК» від 28.07.2017 № 1172/400-2 та АТ «Укрексімбанк» від 28.07.2017 № 164-1/1874 про відкриті рахунки для Позивача (т.1 а.с. 184-227).

ПАТ Луганськтепловоз є великим платником податків та перебуває на податковому обліку у Харківському управлінні Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно з інформацією, зазначеною у довідці Офісу великих платників податків ДФС від 05.09.2017 № 46950/10/28-10-50-21, публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» станом на 05.09.2017 не має заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДФС. Довідка дійсна до 15.09.2017 (т.2 а.с. 29).

Отже, позивачем надано суду докази того, що ним дотримано всіх умов, з якими Тимчасовий порядок № 595 повязує можливість здійснення платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, дії ДКСУ щодо не виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.12.2012 в адміністративній справі №2а/1270/4253/2012 не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість відповідачем не надано доказів існування обставин, з якими чинне законодавство повязує обовязковість зупинення чи відкладення безспірного списання коштів на виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У звязку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Повний текст ухвали складений 30 листопада 2017 року.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р. у справі № 812/244/17 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р. у справі № 812/244/17 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Головуючий суддя: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

ОСОБА_4