Ухвала суду № 70597214, 29.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017р. у справі за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд в сумі 94 169, 29грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд в сумі 94 169, 29грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017р. позов задоволено.

Суд постановив Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (отримувач УК у м.Чернігові р/р 31313309700002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 94169,29 грн. (дев’яносто чотири тисячі сто шістдесят дев’ять грн.29 коп.), що еквівалентно сумі 3304,00 євро відповідно до офіційного курсу, встановлено Національним банком України станом на 13.04.2017 р.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано постанову Апростолівського районного суду Дніпропетровської області від 19.06.2017 по справі №171/738/17, що має преюдиційне значення та не врахував курс Національного банку України на 18.04.2017.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню

Як встановлено судом першої інстанції, 3.04.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області на автодорозі М-01 (Київ-Чернігів-Н.Яриловичі) – 124 км. здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягач) марки МАЗ модель 53362, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом ГКБ, модель 8350, реєстраційний номер 094 96 АА, який належить ОСОБА_1, що підтверджується копією листа від 15.06.2017 №31/25/6-986 вх.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю 13.04.2017 складено акт №0002420 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, водієм автомобіля (тягач) марки МАЗ модель 53362, реєстраційний номер НОМЕР_1 якого був ОСОБА_2. Зазначеним актом зафіксовано порушення вимог ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг із перевезення вантажу (зернові відходи – м. Чернігів – м. Апостолове, 590 км.) із перевезенням осьових навантажень. Так, відповідно до довідки №0002420 від 13.04.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, копія якої міститься в матеріалах справи, нормативно допустиме осьове навантаження становить 11; 11; 11; 11 т., а фактичне – 6,80; 16, 15; 9,50; 9,75 т. При цьому, перевезення здійснювалось без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України.

До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.04.2017, копія якого міститься в матеріалах справи, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 3304,00 євро.

Несплата відповідачем у добровільному порядку нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 3304,00 євро (гривневий еквівалент – 94 169,29 гривень) стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не подано суду доказів сплати плати за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування у сумі 94169,29 гривні.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позову погоджується.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №387/2011, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (далі за текстом - Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, органом державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 3.4 даного Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 даного Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 18.01.2001 за №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 №1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 38 тон, здійснюється за спеціальними правилами.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що рух транспортних засобів, навантажень на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у частині 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух вагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п. 30 Порядку №879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до пункту 31-1 даного Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Згідно пункту 27 вказаного Порядку, плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Пунктом 26 Порядку №879 встановлено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції (пункт 31-1 Порядку №879).

Враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, висновки суду першої інстанції є вірними.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, оскільки для розрахунку вірно застосовано курс Національного банку України станом на 13.04.2017 – дати проведений розрахунок плати за проїзд.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що постанова Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19.06.2017 р. у справі №171/738/17 (2-а/171/43/17) не має преюдиційного значення до даної адміністративної справи, оскільки предметом справи №171/738/17 (2-а/171/43/17) було оскарження рішення суб’єкта владних повноважень старшого інспектора СРППГУНП в Чернігівській області Герасименка Андрія Володимировича про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП та ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. та скасування постанови БР №404004 у справі про адміністративне правопорушення від 13.04.2017 р., а предметом розгляду даної справи за №804/4260/17 є стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативі в сумі 94169,29 грн., що еквівалентно сумі 3304,00 євро.

Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017р. у справі за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд в сумі 94 169, 29грн. залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник