Постанова № 70596826, 23.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2017 року № 826/3482/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Експериментально-технічний завод «Металіст» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Експериментально-технічний завод «Металіст» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0008371203 від 30.09.2016 року в частині нарахування штрафу в розмірі 39 371, 74 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та зазначив, що податок за оренду плату за земельні ділянки за січень 2016 року сплачено вчасно.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві 30.09.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0008371203, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного пунктами 287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання у розмірі 43 384, 28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податкову декларацію з орендної плати за земельну ділянку №9021719288 подано позивачем до податкового органу 22.02.2016 року.

ПАТ «ЕМЗ «Металіст» 03.03.2016 року сплачено податок з орендної плати за земельні ділянки за січень 2016 року в розмірі 393 717,40 грн., відповідно до платіжного доручення №112.

Відповідач перевіркою встановив, що граничний термін сплати податку настав 01.03.2016 року за січень 2016 року та 30.05.2016 року за квітень 2016 року, у зв’язку з чим нарахував позивачу штрафу у розмірі 10% у сумі 43 384, 28 грн. (за січень 2016 року – 39 371, 74 грн. та за квітень 2016 року – 4 012, 54 грн.)

Позивач не погоджується із наведеним, з огляду на що звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0008371203 в частині нарахування штрафу за січень 2016 року, посилаючись на те що десятиденний термін від подачі декларації №9021719288 спливає 03.03.2016 року.

При наданні оцінки спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між тим, згідно з п. 286.2 ст.282 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

При визначенні строку сплати податкового зобов'язання у разі, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, необхідно враховувати правову позицію Верховного Суду України (далі - ВСУ), викладену у постанові від 09.06.2015 у справі N 21-18а15.

Так, у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. При цьому початок перебігу десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов'язання, встановленого п. 57.1 ст. 57 Кодексу, пов'язаний саме із таким першим робочим днем. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід враховувати від фактичної дати останнього дня подання податкової декларації за відповідний період.

Податковий орган як суб’єкт владних повноважень не забезпечив виконання ні передбаченого процесуальним законом обов’язку доказування правомірності своїх дій у випадку заперечення проти позову; не було подано оскаржуване податкове повідомлення-рішення та акт перевірки на підставі якого прийняте оскаржуване рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано податкову декларацію №9021719288 до податкового органу 22.02.2016 року, так як 20.02.2016 року був вихідний день, а саме субота.

Враховуючи наведене, десятиденний строк сплати податку за орендну плату за земельні ділянки спливає 03.03.2016 року, а тому позивачем податкове зобов’язання сплачено в строк визначений законодавством.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення №0008371203 від 30.09.2016 року в частині нарахування штрафу в розмірі 39 371, 74 грн.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог ст. 94 КАС України присудженню на користь позивача підлягають документально підтверджені понесені ним судові витрати.

Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги акціонерного товариства «Експериментально-технічний завод «Металіст» задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0008371203 від 30.09.2016 року в частині нарахування штрафу в розмірі 39 371, 74 грн.

3. Стягнути на користь товариства «Експериментально-технічний завод «Металіст» судові витрати у розмірі 1 600,00 (одна тисяча шістсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов