Постанова № 70596478, 16.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 листопада 2017 р. № 820/4322/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Харківській області, заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 18.08.2017 р. №01.01-07/1057 та визнати протиправними дії щодо проведення з 21.08.2017 р. по 22.08.2017 р. позапланової перевірки діяльності ФОП ОСОБА_3, проведеної на його підставі з 21.08.2017 р. по 22.08.2017 р. ;

- визнати протиправними та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області № 20-01-4309/1555-1572 від 22.08.2017 р.;

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену Заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4, за №20- 01-4309/1555-0503 від 15.09.2017 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 384 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірку призначено та проведено незаконно, у зв’язку з чим припис № 20-01-4309/1555-1572 від 22.08.2017 р. та постанова №20- 01-4309/1555-0503 від 15.09.2017 р. підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів, Головного управління Держпраці у Харківській області та заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, посилаючись на письмові заперечення, які надав до суду.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа – підприємець 30.01.2003 р.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання та інше(а.с.13-14).

В ході слухання справи судом встановлено, що до Головного управління Держпраці у Харківській області надійшов лист за підписом заступника начальника Управління начальника головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ України в Харківській області від 12.08.2017 р. №70/14-9170(а.с.94).

Зі змісту вказаного листа вбачається, що Головним відділом проводились профілактичні заходи по попередженню, виявленню та розкриттю порушень чинного законодавства України в міграційній сфері, у тому числі перевірки установ, організацій, закладів, які використовують працю іноземців.

Так, 14.07.2017 р. за адресою: м. Харків, вул. Культури, 8, здійснювалась перевірка законності знаходження іноземних громадян, які працюють на території торгівельного центру «Сумський ринок» у пункті громадського харчування «Генацвалі», керівником якого є ФОП ОСОБА_3.

Під час перевірки були виявлені громадяни ОСОБА_5: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які працюють у вказаному закладі без відповідного дозволу на працевлаштування.

У зв’язку з чим, заступник начальника вказаним листом від 14.08.2017 р. просив розглянути питання щодо виділення співробітника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області для проведення спільної перевірки вказаного закладу та прийняття відповідних заходів правового регулювання.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об’єкту відвідування від 18.08.2017 р. №01.01-94/02.03/193 (а.с.15) та наказу від 18.08.2017 р. №01.01-07/1057 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Харківській області проведено перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за адресою: м. Харків, вул. Культури, буд. 8 (ТЦ «Сумський ринок», пункт громадського харчування «Генацвалі»).

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №20-01-4309/1555(а.с.16-26).

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року №1985-IV, та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року №1059 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)», Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №386, яким затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 2. 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов’язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Частиною 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суд вважає за необхідне вказати, що направлення від 18.08.2017 р. отримано позивачем разом з актом перевірки та приписом від 22.08.2017 р. лише 23.08.2017 р.

Як встановлено судом, зі змісту вказаних документів позивачу стало відомо про підставу для здійснення державного нагляду (контролю) - наказ від 18.08.2017 р. та лист УСБУ України в Харківській області.

У зв’язку з чим, з метою надання правової допомоги, адвокат ОСОБА_1В звернулась до Головного управління Держпраці у Харківській області з адвокатським запитом про надання копій вказаних вище наказу та листа(а.с.91-92).

Листом від 27.09.2017 р. Головним управлінням Держпраці у Харківській області надані копії зазначених документів(а.с.93).

Таким чином, відповідачем не дотримано вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині надання позивачу копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що наведений у ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перелік є вичерпним і не містить підстави для проведення перевірки, як звернення органів державної влади чи юридичних осіб, зокрема Управління Служби безпеки України, тим більше з приводу недотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства, що не мають безпосереднім наслідком порушення прав саме суб’єкта звернення.

Щодо посилання представника відповідачів на те, що головним інспектором було проведено саме інспекційне відвідування, а не перевірку, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Під час надання пояснень, представник відповідача вказував на положення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №295, оскільки саме на його підставі було проведено інспекційне відвідування позивача.

Однак, суд зазначає, що захід нагляду (контролю) фахівцями управління було проведено на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 18.08.2017 р. №01.01.07/1057 про проведення заходу державного нагляду (контролю) та направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 01.0194/02.03/1943 від 18.08.2017 р.

При цьому, прийняття наказу та оформлення направлення на проведення інспекційного відвідування не передбачені Порядком №295, натомість, передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) суб’єктів господарювання», як підстава для проведення позапланової перевірки.

До того, ж у Порядком №295 не передбачено можливості накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

У свою чергу, механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509.

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади;

акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області було проведено позапланову перевірку позивача без дотримання порядку і вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) суб’єктів господарювання».

Щодо дій по проведенню перевірки спільно з співробітниками УСБУ в Харківській області та ГУ ДМС України в Харківській області, вбачається, що перевірка додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування проведена головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_8 спільно з співробітниками УСБУ в Харківській області та ГУ ДМС України в Харківській області, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом, який регламентує діяльність територіальних органів Держпраці у сфері проведення перевірок господарюючих суб'єктів.

Крім того, в ході перевірки перевіряючим були використані пояснення, зокрема, ОСОБА_9(а.с.67), які надавались особою на ім'я іншого контролюючого органу - керівника ГУДМС України в Харківській області, на які містяться посилання в акті перевірки(а.с.23 зворотній бік) з помилковим зазначенням прізвища як "Мадона Георгія".

При цьому, суд зазначає, що використання таких письмових пояснень з огляду на обсяг компетенції кожного контролюючого органу, не передбачено жодним нормативно-правовим актом, як і не відомо джерело походження таких пояснень у матеріалах перевірки Управління Держрпраці у Харківській області.

За таких обставин, дії щодо проведення з 21.08.2017 р. по 22.08.2017 р. позапланової перевірки діяльності ФОП ОСОБА_3 та наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 18.08.2017 р. №01.01-07/1057 є протиправними, отже вказана частина позовних вимог обґрунтована, та підлягає задоволенню.

Щодо скасування вказаного наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 18.08.2017 р. №01.01-07/1057, суд вважає за необхідне вказати, що він вже реалізований шляхом проведення заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, суд приходить до висновку, що частина позовних вимог про скасування наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 18.08.2017 р. №01.01-07/1057 задоволенню не підлягає.

ОСОБА_10, суд зазначає, що оскільки наказ на проведення перевірки є протиправним, відповідно наслідки такої перевірки у вигляді складеного за результатами перевірки акту перевірки та прийнятих рішень є протиправними.

Проте, дотримуючись принципу диспозитивності та офіційного з'ясування обставин у справі, з огляду на необхідність вирішення певних питань при прийнятті постанови, що передбачено ч. 1 ст. 161 КАС України, судом проаналізовано усі обставини, яким обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Надаючи правову оцінку доводам позивача в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Харківській області № 20-01-4309/1555-1572 від 22.08.2017 р. та визнання протиправною та скасування постанови, що прийнята Заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4, за №20-01-4309/1555-0503 від 15.09.2017 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 384000,0 грн., судом встановлено наступне.

Як вказувалось вище, за результатами проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №20-01-4309/1555(а.с.16-26).

Згідно висновків акту перевірки ФОП ОСОБА_3 допущено до роботи без оформлення трудового договору громадян ОСОБА_5 ОСОБА_2, Тамуна Жоржаліані, ОСОБА_11, Белканія Джансуг.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_11 є родичкою ФОП ОСОБА_3 та 21.08.2017 року знаходилась у торговельному павільйоні з метою приготування хінкалі для власних потреб, без мети отримання прибутку.

Слід вказати, що ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 30.10.2017 р., було викликано в якості свідка ОСОБА_11, яка у судовому засіданні 16.11.2017 р. повідомила суду, що вона є двоюрідною сестрою позивача та приїхала у гості, у зв’язку з народженням у позивача дітей - двійнят. Враховуючи вказану подію та задля її святкування ОСОБА_11 на одну годину прибула до «Генацвалі» для приготування хінкалі для домашнього вживання.

Щодо особи Тамуни Жоржаліані, судом встановлено, що вона перебувала з позивачем у цивільно-правових відносинах, що виникли відповідно до укладеного між ними договору про надання послуг № 1/07 від 01.07.2017 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

В ході розгляду справи встановлено, що перевіряючим в акті перевірки помилково зазначено про особу ОСОБА_12.

ОСОБА_10 ОСОБА_9 дійсно перебувала з позивачем у цивільно-правових відносинах, що виникли з договору підряду від 09.08.2017 р., на підставі якого вона виконувала роботи з виготовлення (випічки) грузинських національних хлібобулочних виробів ( п. 1.2 договору).

Вартість виконаних робіт сторони домовились визначати в акті виконаних робіт залежно від вартості даного виду продукції та її кількості, акт підписували наприкінці кожного календарного півріччя (п.п. 2.2, 3.1 договору).

Відносно громадянки ОСОБА_5 Белканії Джансуг суд зазначає, що з нею також укладено договір підряду №21/08, копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, жодна з перелічених осіб не перебувала з позивачем у трудових відносинах без належного їх оформлення, натомість, вони виконували роботу відповідно до умов договорів, а ОСОБА_11 взагалі виготовлювала продукцію для потреб власної родини, без оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків є цивільно-правовим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України закріплено юридичну конструкцію договору про надання послуг, яка передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, договір про надання послуг не є трудовим договором, та відносини, що виникають між його сторонами вимогами законодавства про працю не регулюються.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначені вище договори не були визнані недійсними чи неукладеними у порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що особи вказані у акті перевірки перебували у цивільно-правових відносинах з позивачем, вимоги відповідача щодо оформлення трудового договору (контракту) у письмовій формі є необґрунтованими.

Крім того, а акті перевірки вказано, що позивачем під час проведення заходу державного нагляду (контролю) не надано дозволу від Державної служби зайнятості на використання праці іноземців.

З цього приводу суд вважає за необхідне вказати, що законодавством України не передбачено отримання дозволу на використання праці на здійснення іноземцями в Україні підприємницької діяльності, в тому числі заснування суб'єктів господарської діяльності юридичними особами та підприємцями - фізичними особами, а також іноземцями, які оформили свої правовідносини з роботодавцями на підставі цивільно-правових угод (договорів).

Вказана вище позиція суду також підтверджується листами Державного центру зайнятості від 05.02.2013 р., № ДЦ-09-588/0/6-13 та від 03.10.2013 № ДЦ-09-6306/0/6-13.

Суд зазначає, що на підставі зафіксованих актом перевірки порушень, головним державним інспектором складено припис №20-01-4309/1555-1572 від 22.08.2017 р.(а.с.27).

За змістом припису №20-01-4309/1555-1572 вбачається, що ФОП ОСОБА_3 необхідно дотримуватись вимог ч. 1, 3 ст. 24 КЗпПУ в частині укладення трудових договорів (контракту) у письмовій формі або видання наказу та абз. 2 ч. 5 ст. 53 ЗУ «Про зайнятість населення» в частині отримання дозволу від державної служби зайнятості на використання праці іноземців та осіб без громадянства.

Згідно вказаного вище припису, у строк до 22 вересня 2017 р. позивачу необхідно письмового проінформувати про виконання припису Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області.

Повідомленням від 28.08.2017 р. повідомлено ФОП ОСОБА_3 про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, яке призначено на 12.09.2017 р. об. 11:00(а.с.28).

У свою чергу, позивачем вказане вище повідомлення отримано 30.08.2017 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с.73).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2017 р. позивачем подано до Головного управління Держпраці у Харківській області клопотання про ознайомлення з матеріалами справи про накладення штрафу(вх. №10858) та відкладення розгляду справи про накладення штрафу (вх. №10857).

До клопотанням про відкладення розгляду справи про накладення штрафу було надано копію електронного білета позивача до ОСОБА_5, згідно з яким ФОП ОСОБА_3 мала прибути в Україну 27.09.2017 р. (а.с.31).

Однак, в ході слухання справи судом встановлено, що розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення було відкладено на 15.09.2017 р.

Представником відповідачів у судовому засіданні вказано, що розгляд справи відкладено на 15.09.2017 р., у зв’язку з тим, що п. 4 Порядку №509 встановлені стислі строки такого розгляду.

Відповідно до п. 2 Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

Згідно з п. 3 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 4, 5 Порядку справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

З урахуванням вказаних вимог, призначивши розгляд справи на 15.09.2017 р. відповідачем вже було пропущено такий строк, оскільки рішення про її розгляд прийнято 28.08.2017 р.(а.с.72).

Судом встановлено, що під час ознайомлення з матеріалами справи про накладення штрафу представнику позивача, було повідомлено про призначення розгляду справи на 15.09.2017 р., проте як вказано у повідомленні (а.с.74) останній відмовився від підпису.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

У свою чергу, справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду(п. 7 Порядку).

Проте, Головним управлінням Держпраці у Харківській області 15.09.2017 р. прийнято постанову №20-01-4309/1555-0503, якою накладено на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 384000,0 грн.(а.с.33-34).

За визначенням п. 8 Порядку постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітитки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб’єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до п. 10 Порядку постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено відсутність в діях ФОП ОСОБА_3 порушень трудового законодавства, які викладені в акті перевірки та за вчинення яких на позивача накладено штраф, отже припис від 22.08.2017 р. № 20-01-4309/1555-1572 та постанова від 15.09.2017 р. №20-01-4309/1555-0503 є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналізуючи положення чинного законодавства та встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що припис від 22.08.2017 р. № 20-01-4309/1555-1572 та постанова від 15.09.2017 р. №20-01-4309/1555-0503 про накладення штрафу у розмірі 384000.0 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у вказаній частині задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб’єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Харківській області, заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови – задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 18.08.2017 р. №01.01-07/1057.

Визнати протиправними дії щодо проведення з 21.08.2017 р. по 22.08.2017 р. позапланової перевірки діяльності ФОП ОСОБА_3, на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 18.08.2017 р. №01.01-07/1057.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області від 22.08.2017 р. № 20-01-4309/1555-1572.

Визнати протиправною та скасувати постанову, винесену Заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4 від 15.09.2017 р. №20- 01-4309/1555-0503 про накладення штрафу у розмірі 384000.0 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, адреса: м. Харків, Гольдбергівська, буд. 49) у розмірі 7040.0 грн. (сім тисяч сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27 листопада 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.