Ухвала суду № 70588900, 23.11.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2182/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

23 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

01.08.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною та скасувано відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у формі листа від 05.07.2017 року за №14838/0-7770/6-17 про відмову ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 гектарів, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, яка розташована на території Білогірського району Хмельницької області;

- зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 06.06.2017 щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у власність, орієнтовною площею 2,0 гектарів, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, яка розташована на території Білогірського району Хмельницької області;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- встановлено судовий контроль за виконанням цього рішення, зобов"язавши Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подати суду звіт про виконання цього судового рішення протягом 10-и робочих днів з дня набрання рішення суду у справі №822/2182/17 законної сили;

- постановлено окрему ухвалу за фактом встановлених порушень у цій справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Позивач будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.06.2017 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 гектарів, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, яка розташована на території Довгалівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області в селі Довгалівка Білогірського району Хмельницької області.

Відповідач листом від 05.07.2017 року №14838/0-7770/6-17 відмовив задоволенні заяви позивача з підстави неможливості встановити з поданих документів позиції сільської ради щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що обов’язок щодо отримання позиції органу місцевого самоврядування щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою покладений на відповідача, а не на громадянина.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з п.7 зазначеного Положення, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом "а" ч.3 ст.22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Разом з тим, наказом від 15.10.2014 №328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014", введено, зокрема, в дію рішення колегії Держземагентства України №2/1 "Про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності", п.2 якого передбачено, що начальникам головних управлінь Держземагентства в областях, м. Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15 жовтня 2014 року, забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Отже, згідно вищезазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що цим рішенням, зокрема на керівників Держземагенства в областях, покладений обов’язок щодо надсилання під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до органів місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що обов’язок щодо отримання позиції органу місцевого самоврядування щодо можливості надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ділянки для ведення особистого господарства покладний на відповідача і у разі надходження від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень чи погоджень щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою забезпечити розгляд клопотання заявника у встановленому законом порядку.

Окрім того, суд першої інстанції вірно обрав належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах, зобов'язавши відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а відповідач протиправно відмовив ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, без отримання позиції органу місцевого самоврядування.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 листопада 2017 року.