Ухвала суду № 70585324, 27.11.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Сікорської Н.А.,розглянувши скаргу ДП "Овруцьке лісове господарство" №369 від 04.10.2017 на бездіяльність органа державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі

За позовом: Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство"

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва-ЛХЗ"

про скарга на бездіяльність ДВС

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 12.08.201 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва-ЛХЗ" на користь Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" 17632,95грн. основного боргу; 10914,89грн. інфляційних нарахувань; 1157,61грн. - 3% річних; 1827,00грн. судового збору.

12.10.2017 на адресу суду від ДП "Овруцьке лісове господарство" надійшла скарга від 04.10.2017 на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі №906/1014/15, згідно якої скаржник просить:

- визнати неправомірною бездіяльність органу державної виконавчої служби Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області по виконанню наказу №906/1014/15 від 12.08.2015;

- зобов'язати начальника Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області здійснити вичерпні заходи з примусового виконання рішення №906/1014/15 від 31.08.2015 по сплаті заявникові коштів, присуджених за ним.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2017 вищевказану скаргу прийнято до розгляду в судовому засіданні 23.10.2017.

Ухвалою від 23.10.2017 розгляд скарги відкладено на 07.11.2017.

Ухвалою від 07.11.2017 суд відклав розгляд справи на 27.11.2017.

27.11.2017 на адресу суду від Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області надійшла копія зведеного виконавчого провадження № 52987189.

Скаржник та боржник повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду скарги повідомлені своєчасно та належним чином.

Олевський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області повноважного представника в судове засідання не направив.

У своїй заяві, яка надійшла до суду 27.11.2017 представник Олевського ВДС заперечив проти вимог скарги та просив розгляд справи проводити без участі представника органу державної виконавчої служби (а.с. 165).

Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про ---------- з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 129 -1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

За умовами ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В абз. 3 п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 № 14 зазначено, що стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції. Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З аналізу вищевказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв'язку та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник ДП "Овруцьке лісове господарство" звернувся до господарського суду Житомирської області, в порядку ст. 121-2 ГПК України, зі скаргою на бездіяльність органу ДВС у справі № 906/1014/15.

Предметом скарги є оскарження бездіяльності Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області щодо виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1014/15 від 31.08.2015.

Обґрунтовуючи скаргу, стягувач зазначає, що бездіяльність ДВС полягає в тому, що органом ДВС не вчинюються в повному обсязі дії, направлені на примусове виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1014/15 від 31.08.2015, державним виконавцем не вжито вичерпних заходів, передбачених ст.ст. 18, 76 Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи вбачається, що виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1014/15, виданого 31.08.2015, здійснюється в межах зведеного виконавчого провадження № 52987189 (а.с. 168, 169).

Матеріалами зведеного виконавчого провадження підтверджено, що 11.01.2017 ДП "Овруцький лісгосп" звернувся до Овруцького РВ ДВС головного територіального управління юстиції у Житомирській області з заявою про прийняття до примусного виконання судового наказу, виданого на виконання рішення господарського суду Житомирської області № 906/1014/15 (а.с. 181).

14.02.2017 в.о начальника Олевського районного відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53395248 з виконання наказу № 906/1014/15, виданого 31.08.2015, про стягнення з ТОВ "Діброва - ЛХЗ" на користь ДП "Овруцьке ЛГ" 17632,95 грн. основного боргу; 10914,89 грн. інфляційних нарахувань, 1157,61 грн. 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

Пунктом 2 даної постанови зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно. Попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (а.с. 183).

Копію даної постанови направлено сторонам виконавчого провадження 14.02.2017 за № 233 (а.а. 184).

31.10.2017 старшим державним виконавцем Олевського районного відділу ДВС винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 533395248 з примусового виконання наказу № 906/1014/15, виданого 31.08.2015, до зведеного виконавчого провадження. (а.с. 205).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 вищевказаної статті визначено, що виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

За приписами ч.5 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження", під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За умовами ст. 10 ЗУ "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З аналізу вищенаведених норм ЗУ "Про виконавче провадження" вбачається, що для здійснення примусових заходів виконання рішень, державний виконавець насамперед зобов'язаний здійснити перевірку майнового стану боржника.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що державним виконавцем належним чином проводилась перевірка майнового стану боржника.

В наданих до суду матеріалах виконавчого провадження за наказом № 906/1014/15 від 31.08.2015, виконавче провадження за яким відкрито повторно згідно постанови від 14.02.2017 відсутні докази звернення до відповідних органів з метою перевірки інформації щодо наявності у боржника рухомого та нерухомого майна.

Інформація АТ "Райффайзен банк Аваль" щодо стану рахунків боржника була отримана державним виконавцем у 2016 році, тобто ще до відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду № 906/1014/15, дії по виконанню якого є предметом оскарження в суді.

Документи щодо накладення арешту на кошти боржника та виявлення майна боржника також були здійснені державним виконавцем не в рамках даного виконавчого провадження .

Крім того, за змістом ст.76 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Проте, матеріали виконавчого провадження не містять будь-яких повідомлень про виклик боржника або накладення штрафу за невиконання вимог державного виконавця, здійснених в межах виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1014/15 від 31.08.2015, виконавче провадження за яким розпочато 14.02.2017.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати реальних заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України "Про виконавче провадження" неупереджено, своєчасно і в повному обсязі. Законом надані широкі права та повноваження державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження, в тому числі притягнення до відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця, тощо.

Зокрема, Законом визначено, що примусові заходи, які має здійснювати державний виконавець, полягають не лише у формальному підході, а і у здійсненні певних заходів.

Зазначеними вище нормами Закону визначено саме права державного виконавця в ході здійснення виконавчого провадження, які надані виконавцю для забезпечення виконання судових рішень у примусовому порядку та які виконавець використовує на власний розсуд, виходячи з доцільності вжиття певних заходів у конкретному виконавчому провадженні.

Зобов'язуючи виконавця ефективно вчиняти виконавчі дії, Закон наділяє його правом самостійно визначатись з ефективністю застосування того чи іншого заходу виконавчого характеру.

До того ж, суд зауважує, що виконавче провадження, яке є предметом оскарження, приєднано до зведеного виконавчого провадження лише 31.10.2017, тобто після звернення стягувача до суду зі скаргою на бездіяльність органу ДВС.

Відтак дії, які вчинялись в межах зведеного виконавчого провадження не можуть враховуватись при оцінці правомірності дій державного виконавця в межах даної скарги.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що матеріали справи не містять, а органом ДВС не надано належних та допустимих доказів вчинення в межах виконавчого провадження № 53395248 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/1014/15 від 31.08.2015 та в межах зведеного виконавчого провадження № 51895654 всіх передбачених Законом дій (в т.ч. застосування відповідальності до посадових осіб боржника, виходу державного виконавця за місцезнаходженням боржника, своєчасного звернення щодо отримання достовірних відомостей про наявність майна боржника та ін.).

Таким чином, державним виконавцем Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області не було належним чином вжито необхідних заходів щодо своєчасного та повного виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/1014/15 від 31.08.2015, а отже, мала місце бездіяльність органу ДВС, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання незаконною бездіяльність Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області щодо виконання наказу у даній справі та зобов'язання орган ДВС здійснити вичерпні заходи з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/1014/15 від 31.08.2015.

В п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може його зобов'язати здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи скаржника є правомірними, а бездіяльність державного виконавця Олевського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області незаконною.

За наведених обставин, скарга Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86,121-2 ГПК України,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" № 02-19/153/17 задовольнити .

2. Визнати незаконною бездіяльність Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області по виконанню наказу господарського суду Житомирської області № 906/1014/15 від 31.08.2015.

3. Зобов'язати державного виконавця Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області здійснити всі вичерпні заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1014/15 від 31.08.2015.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з пов.)

4-Олевський районний відділ державної виконавчої служби (рек. з пов.)