Ухвала суду № 70583319, 16.11.2017, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/2065/17

Провадження №2/390/937/17

УХВАЛА

про залишення позову без руху

"16" листопада 2017 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Берегиня – М», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Кіровоградська районна державна адміністрація, про визнання договору оренди на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації права оренди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі (паю) та усі додаткові угоди цього договору, угоди про пролонгацію – загальною площею 5,90 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, зареєстрований між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Берегиня – М», скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі (паю) та усіх додаткових угод цього Договору та зобов’язати ТОВ Агрофірму «Берегиня – М» повернути належну йому земельну ділянку загальною площею 5,90 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Позовна заява подана до суду з порушенням вимог ст.119 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно вимог п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Згідно з п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року, «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Таким чином, за подання до суду даного позову позивач повинен зазначити ціну позову, яка визначається дійсною вартістю спірної земельної ділянки.

Оскільки позивачем в позовній заяві не вказано ціни позову, суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, якій підлягає сплаті за позовну вимогу майнового характеру.

Крім того, як вбачається зі змісту позовних вимог в ній об’єднано вимогу немайнового характеру - про визнання договору оренди землі недійсним та усіх додаткових угод до нього, скасування їх державної реєстрації, з вимогою майнового характеру – про повернення земельної ділянки.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.12 ч.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року - у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

До матеріалів позову долучено квитанцію про сплату судового збору TS201187 від 12.10.2017 року у розмірі 640,00 грн., проте, суд вважає вказану квитанцію не належним доказом сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платником судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір»).

Пунктами 26, 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз’яснено, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені ЦПК України, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає справу. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху.

В позовній заяві зазначено, що позивачем є ОСОБА_1, проте в квитанції долученої до позову №0.0.868682159.1 від 12.10.2017 року, зазначено, що судовий збір сплачено за позовом ОСОБА_3, що є порушенням ст.2 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює, що платником судового збору є безпосередньо громадяни України, які звертаються до суду. У зв’язку з зазначеним, суд позбавлений можливості перевірити зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.121 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Берегиня – М», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Кіровоградська районна державна адміністрація, про визнання договору оренди на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації права оренди- залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність у строк не більше 5 днів з дня отримання ухвали усунути недоліки поданої позовної заяви, які висвітлені в мотивувальній частині цієї ухвали, а саме:

- надати суду належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням ціни позову та документальним підтвердженням ціни позову;

- надати до суду належний доказ сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, за вимогу немайнового характеру, а саме: платіжне доручення чи/або квитанцію установи банку, яка містить відомості про платника судового збору - особу, яка звертається до суду (в разі наявності у ОСОБА_3 повноважень на здійснення представництва ОСОБА_1 – документи, що посвідчують вказані повноваження), та те, за яку саме позовну заяву сплачується вказаний судовий збір;

? надати документальне підтвердження сплати судового збору виходячи з 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 640 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму – 8000 грн. на р/р 31210206700194, МФО 823016, отримувач коштів УДКСУ у Кіровоградській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38036997; призначення платежу: «судовий збір», код ЄДРПОУ: 02896911.

Роз’яснити ОСОБА_1 що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо сплати судового збору у встановлений законом строк і порядок, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя