Ухвала суду № 70581632, 28.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі № 807/879/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

21 липня 2017 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно висновків Акту невиїзної документальної перевірки від 12.02.2016 року № н0001/4/0716/НОМЕР_1, позивачу визначено суми податкових зобов'язань зі сплати митних платежів при ввезенні 11.12.2015 року на митну територію України товарів, які не були ним задекларовані й складають 619134, 27 грн. з яких ввізне мито - 119064,28 грн. та ПДВ - 500069,99 грн.

На підставі вищевказаного акту невиїзної документальної перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 09 червня 2016 року № НОМЕР_2, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ з ввезених товарів на територію України у розмірі 625087,49 грн., з яких 500069,99 грн. основного зобов'язання та 125017,50 грн. штрафні санкції та від 09 червня 2016 року № НОМЕР_3, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться СПД у розмірі 148830,35 грн., з яких 119064,28 грн. основного зобов'язання та 29766,07 грн. штрафні санкції.

Вказані податкові повідомлення - рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а фінансові зобов'язання визначені податковим органом у вказаних податкових повідомленнях - рішеннях сплачені позивачем в добровільному порядку.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі № 807/879/17 позовні вимоги задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції поклав в основу судового рішення припущення про те, що ГУ ДФС у Закарпатській області податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням строків, встановлені підпунктом 36 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, оскільки провадження в кримінальній справі відносно позивача закрито 24.03.2016 року, а податкові повідомлення-рішення винесені лише у червні 2016 року, проте питання та відповідні докази про дату отримання податковим органом ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 24.03.2016 року у справі №308/541/16-к в судовому засіданні не досліджувалися. За таких обставин висновок суду першої інстанції є передчасним.

Просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі № 807/879/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.01.2016 року про призначення позапланової документальної перевірки фінансово - господарської діяльності громадянина ОСОБА_2 та на підставі наказу ГУ ДФС у Закарпатській області від 03.02.2016р. №30 «Про проведення невиїзної документальної перевірки» ГУ ДФС у Закарпатській області проведено документальну перевірку стану дотримання платником податків ОСОБА_2І, законодавства України з питань державної митної справи - своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками.

За результатами проведеної перевірки та матеріалів кримінального провадження податковим органом винесено Акт невиїзної документальної перевірки від 12.02.2016 року № н0001/4/0716/28849164518, згідно якого встановлено, що 11.12.2015 року в зону митного контрою митного поста «ТИСА» в напрямку «в'їзд в Україну» заїхав легковий автомобіль НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2І, який обрав форму проходження митного контролю по каналу «зелений коридор». Під час проведення поглибленого митного огляду транспортного засобу та речей громадянина ОСОБА_2І, були виявлені не заявлені при усному опитуванні та приховані від митного контролю з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та способів, що утруднюють виявлення таких товарів, 98 мобільних телефонів «іРhone» та 33 планшети «іРаd» торгової марки «Аррlе».(а.с. 15-26)

На підставі вказаного акту, відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення від 09 червня 2016 року № НОМЕР_2, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ з ввезених товарів на територію України у розмірі 625087,49 грн., з яких 500069,99 грн. основного зобов'язання та 125017,50 грн. штрафні санкції та від 09 червня 2016 року № НОМЕР_3, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться СПД у розмірі 148830,35 грн., з яких 119064,28 грн. основного зобов'язання та 29766,07 грн. штрафні санкції. (а.с. 7-8).

Вказані податкові повідомлення рішення податковим органом прийняті з порушення норм чинного законодавства та підлягають скасуванню у зв'язку із наступним.

Так, згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 24.03.2016 року, копія якої наявна в матеріалах даної адміністративної справи, та яка набула законної сили 01.04.2016 року, встановлено, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, проти звільнення від кримінальної відповідальності не заперечує та сплатив донараховані ввізне мито та податок на додану вартість в повному обсязі в сумі 619134,27 грн., тому суд закрив кримінальне провадження відносно позивача в даній адміністративній справі.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.п. 35, 36 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу: тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами, такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили".

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень та відповідно до ст.72 КАС України покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, в судовому засіданні не доведено, доводів позивача не спростовано, а позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що прийняті за наслідками Акту перевірки податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №0000021703 від 09.06.2016 року та №0000031703 від 09.06.2016 року є такими, що підлягають скасуванню, так як такі прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції приходить до переконливого висновку, що даний адміністративний позов підлягає до задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 09 червня 2016 року № НОМЕР_2, яким позивачу ОСОБА_2 було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ з ввезених товарів на територію України у розмірі 625087,49 грн., з яких 500069,99 грн. основного зобов'язання та 125017,50 грн. штрафні санкції та від 09 червня 2016 року № НОМЕР_3, яким позивачу ОСОБА_2 було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться СПД у розмірі 148830,35 грн., з яких 119064,28 грн. основного зобов'язання та 29766,07 грн. штрафні санкції. - скасуванню, так як Відповідач в даному випадку діяв не в межах та в спосіб визначений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та аргументами суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 110.1. статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно зі статтею 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до абзацу першого пункту 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкові повідомлення - рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.01.2016 року про призначення позапланової документальної перевірки фінансово - господарської діяльності громадянина ОСОБА_2 та на підставі наказу ГУ ДФС у Закарпатській області від 03.02.2016р. №30 «Про проведення невиїзної документальної перевірки» ГУ ДФС у Закарпатській області проведено документальну перевірку стану дотримання платником податків ОСОБА_2І, законодавства України з питань державної митної справи - своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За результатами проведеної перевірки та матеріалів кримінального провадження податковим органом винесено Акт невиїзної документальної перевірки від 12.02.2016 року № н0001/4/0716/28849164518, згідно якого встановлено, що 11.12.2015 року в зону митного контрою митного поста «ТИСА» в напрямку «в'їзд в Україну» заїхав легковий автомобіль НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2І, який обрав форму проходження митного контролю по каналу «зелений коридор». Під час проведення поглибленого митного огляду транспортного засобу та речей громадянина ОСОБА_2І, були виявлені не заявлені при усному опитуванні та приховані від митного контролю з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та способів, що утруднюють виявлення таких товарів, 98 мобільних телефонів «іРhone» та 33 планшети «іРаd» торгової марки «Аррlе».(а.с. 15-26)

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 24.03.2016 року, яка набрала законної сили 01.04.2016 року, встановлено, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, проти звільнення від кримінальної відповідальності не заперечує та сплатив донараховані ввізне мито та податок на додану вартість в повному обсязі в сумі 619134,27 грн., тому суд закрив кримінальне провадження відносно позивача в даній адміністративній справі.

Відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення лише 09 червня 2016 року № НОМЕР_2, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ з ввезених товарів на територію України у розмірі 625087,49 грн., з яких 500069,99 грн. основного зобов'язання та 125017,50 грн. штрафні санкції та від 09 червня 2016 року № НОМЕР_3, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться СПД у розмірі 148830,35 грн., з яких 119064,28 грн. основного зобов'язання та 29766,07 грн. штрафні санкції. (а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень та відповідно до ст.72 КАС України покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, однак апелянт не надав доказів на підтвердження доводів про отримання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2016 року про закриття кримінального провадження у червні 2016 року, доводів позивача не спростував.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст..41, ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі № 807/879/17-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.11.2017 року