Ухвала суду № 70581534, 27.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ковальової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - ОДПІ), правонаступником якої є Кременецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області, за № 0001771912 від 20 листопада 2015 року, яким йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 36851,59 грн., з яких 29481,27 грн. за основним платежем та 7370,32 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 819/913/17 позов було задоволено.

У апеляційній скарзі відповідач просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 у повному обсязі. У обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що відповідно до акту документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету ПДФО за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року від 9 листопада 2015 року № 856/НОМЕР_2 позивачем допущено такі порушення податкового законодавства:

неподання податкової декларації про майновий стан і доходи, одержані у 2014 році, чим порушено вимоги п. 176.1 ст. 176 та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі - ПК);

неперерахування до бюджету до 1 серпня 2015 року ПДФО за отриманні доходи у 2014 р. в сумі - 29481,27 грн., чим порушено пп. 176.1 ст. 176 ПК.

При цьому акцентує увагу апеляційного суду на тому, що ПАТ «УкрСиббанк» анульовано за самостійна рішенням борг ОСОБА_4 у розмірі 190614,54 грн. з врученням йому відповідного повідомлення про таке анулювання, а отже на підставі пп. 164.2.17 ст. 164 ПК позивач мав сплатити ПДФО та відобразити суму доходу у річній податкова декларації, однак цього не зробив.

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість вимог апелянта. Просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено суду того, що сума анульованої (прощенної) ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості 190614,54 грн. є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню у порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК.

У суду на час вирішення спору були відсутні будь-які докази прийняття ПАТ «УкрСиббанк» рішення про припинення зобов'язань за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_4, шляхом прощення боргу. Окрім того, контролюючим органом у акті перевірки не вказано коли саме та яким чином ПАТ «УкрСиббанк» повідомив боржника ОСОБА_4 про анулювання (прощення) заборгованості в сумі 190614,54 грн., а також з яких саме сум складається дана заборгованість (основна сума кредиту, відсотки за користування кредитом або штрафні санкції).

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету ПДФО ОСОБА_4 за період 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, результати якої оформлено актом № 865/НОМЕР_2 від 9 листопада 2015 року. Відповідно до висновків перевірки ОСОБА_4 отримав дохід у вигляді анульованої заборгованості в сумі 190614,54 грн., був зобов'язаний задекларувати його в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплатити податкове зобов'язання в сумі 29481,27 грн., однак цього не зробив у порушення п. 179.7 ст. 179 ПК.

На підставі акту перевірки ОДПІ прийнято оспорювань податкове повідомлення-рішення № 0001771912 від 20 листопада 2015 року.

Приписами п. 164.1 ст. 164 ПК передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до п. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Приписами п. 179.7. ст. 179 ПК встановлено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Таким чином, передумовою виникнення у платника обов'язку самостійно сплатити податок з таких доходів з відображенням їх у річній податковій декларації є прийняття самостійного рішення кредитором про анулювання (прощення) боргу платника податку та повідомлення кредитором такого платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу.

Виходячи із приписів ч. 2 ст. 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи доказів про повідомлення позивача ПАТ «УкрСиббанк» про анулювання (прощеного) боргу у відповідності до вимог п. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК не містять. Окрім того, відсутні також належні докази про наявність самого рішення ПАТ «УкрСиббанк» про анулювання (прощення) боргу ОСОБА_4

Представник позивача у ході апеляційного розгляду категорично заперечив факт повідомлення ОСОБА_4 банком у будь-який із способів, що зазначені у п. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК.

Представник відповідача ствердила те, що у ході проведеної ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (акт № 865/НОМЕР_2 від 9 листопада 2015 року) таких доказів здобуто не було.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем ОСОБА_4 приписів п. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 179.7. ст. 179 ПК є передчасними і необґрунтованими. Тому слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0001771912 від 20 листопада 2015 року, яке ґрунтується на таких висновках, є протиправним і підлягає скасуванню.

Підсумовуючи наведене, на думку апеляційного суду, доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують та не створюють правових підстав для скасування оскаржуваної постанови. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 819/913/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Л.П.Іщук

Р.П.Сеник

Ухвала у повному обсязі складена 28 листопада 2017 року.