Ухвала суду № 70581532, 28.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 823/1295/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ЗАТ «Сівач» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року позовну заяву Державної служби геології та надр України до ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ЗАТ «Сівач» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами повернуто позивачеві на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з мотивів її незаконності та необґрунтованості і направити матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що 18 вересня 2017 року до суду першої інстанції було надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 31 серпня 2017 року, тобто недоліки позовної заяви були усунуті у встановлений судом строк.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви Державної служби геології та надр України, дійшов висновку, що позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуті, оскільки станом на 21 вересня 2017 року оригінал листа Державної служби геології та надр України від 18 вересня 2017 року №04-0800 та оригінал платіжного доручення №524 від 14 серпня 2017 року про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн. в матеріалах справи відсутні, а електронний лист щодо виконання вимог ухвали судді надісланий 19 вересня 2017 року, тоді як позивачеві наданий строк для усунення недоліків до 18 вересня 2017 року.

Пунктом 3 ч.1 ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною 4 ст.105 КАС України передбачено, які вимоги може містити адміністративний позов.

Відповідно до ч.5 ст.105 КАС України адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України (ч.3 ст.6 КАС України).

Частиною 3 ст.106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що суд перевіряє позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ст.106 КАС України, та у випадку недодержання позивачем таких вимог при подачі заяви суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає спосіб усунення недоліків позовної заяви, і у випадку неусунення її недоліків позовна заява повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що 23 серпня 2017 року (згідно відтиску поштового штемпелю на конверті) Державна служба геології та надр України звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ЗАТ «Сівач», в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 06 червня 2006 року №3849, виданого ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ЗАТ «Сівач».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року позовну заяву Державної служби геології та надр України залишено без руху, встановлено позивачеві строк до 18 вересня 2017 року для усунення недоліків позовної заяви шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог КАС України, а саме: зазначити в позовній заяві повне найменування відповідача та позовні вимоги, які відповідатимуть ч.ч.4-5 ст.105 КАС України, вказавши при цьому конкретні положення закону, які передбачають можливість звернення позивача до адміністративного суду з вимогою про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, надати копії приведеної у відповідність до вимог КАС України позовної заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також подання Черкаському окружному адміністративному суду оформленого належним чином документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за подання позовної заяви.

В мотивувальній частині ухвали зазначено, що позивач заявляє вимогу про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, однак суддя вважає, що зазначений спосіб захисту не відповідає вимогам ст.105 КАС України, оскільки позивачем у позовній заяві не зазначено законодавчих норм, які дають йому право на звернення до суду з даним адміністративним позовом, додане до позовної заяви платіжне доручення не містить штампу Державної казначейської служби України, підпису уповноваженої особи Державної казначейської служби України в графі «підпис банку» та дати проведення платежу в графі «проведено банком» та наявна в базі даних АС «Діловодство спеціалізованого суду» інформація свідчить про те, що платіжне доручення №524 від 14 серпня 2017 року про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн. не міститься в реєстрі підтверджень оплати із Казначейства.

Зазначена ухвала була надіслана на адресу позивача 13 вересня 2017 року та отримана останнім 15 вересня 2017 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 18 вересня 2017 року №04-0800 Державна служба геології та надр України на виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року повідомила, що згідно ст.26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі, зокрема, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр (п.5). Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених п.п.4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. Також позивач зазначив, що листом від 03 березня 2017 року №5179/13/14-17 він звернувся до відповідача щодо надання власної позиції на припинення права користування надрами Сівацького родовища, згідно спеціального дозволу №3849 від 06 червня 2006 року, однак станом на 19 серпня 2017 року згоди надрокористувача на припинення права користування надрами до Державної служби геології та надр України не надходило, а тому позивачем пред'явлено адміністративний позов у порядку ст.26 Кодексу України про надра, ч.3 ст.6, ч.5 ст.105 КАС України та п.23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615. Також зазначено, що відповідно до відомостей Єдиного веб-порталу використання публічних коштів «Edata», сплачені кошти в сумі 1600,00 грн. згідно платіжного доручення №524 від 14 серпня 2017 року перераховані 29 серпня 2017 року, натомість, чинним законодавством не встановлено спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Крім того, позивач просив здійснити заміну відповідача у справі з ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ЗАТ «Сівач» на ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ПрАТ «Сівач».

Наведений лист Державної служби геології та надр України зареєстрований судом першої інстанції 19 вересня 2017 року, що вбачається з реєстраційного штампу Черкаського окружного адміністративного суду.

Повертаючи позовну заяву Державної служби геології та надр України, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 21 вересня 2017 року оригінал листа Державної служби геології та надр України від 18 вересня 2017 року №04-0800 та оригінал платіжного доручення №524 від 14 серпня 2017 року про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн. в матеріалах справи відсутні, крім того, електронний лист щодо виконання вимог ухвали судді надісланий 19 вересня 2017 року, тоді як позивачеві наданий строк для усунення недоліків до 18 вересня 2017 року, таким чином, позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуті.

В той же час, з наявного в матеріалах справи звіту про надіслання засобами електронного зв'язку листа Державної служби геології та надр України вбачається, що вказаний лист було надіслано на електронну адресу Черкаського окружного адміністративного суду 18 вересня 2017 року, однак його реєстрація судом першої інстанції була здійснена лише 19 вересня 2017 року (а.с.20).

Надсилання листа Державної служби геології та надр України від 18 вересня 2017 року №04-0800 засобами електронного зв'язку на електронну пошту Черкаського окружного адміністративного суду саме 18 вересня 2017 року також підтверджується наданими позивачем до суду апеляційної інстанції роздруківками з сайту https://mail.ukr.net (а.с.43-44).

В силу вимог ч.9 ст.103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Щодо ненадходження станом на 21 вересня 2017 року оригіналу листа Державної служби геології та надр України від 18 вересня 2017 року №04-0800 колегія суддів зазначає, що згідно п.2.2.1 р.2.2 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №174 від 17 грудня 2013 року, отримання та відправлення електронних документів здійснюється через офіційні електронні адреси суду.

Згідно п.2.2.7 наведеної Інструкції надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до ст.7 якого якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Враховуючи, що позивачем на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, у встановлений в ухвалі строк направлено на офіційну електронну адресу суду першої інстанції лист від 18 вересня 2017 року №04-0800, який є ідентичним за документарною інформацією та реквізитами з документом на папері, що надійшов на адресу суду 25 вересня 2017 року, колегія суддів вважає, що лист від 18 вересня 2017 року №04-0800, який надійшов до суду першої інстанції електронною поштою 18 вересня 2017 року має юридичну силу оригіналу та суд першої інстанції безпідставно послався на ненадходження до суду станом на 21 вересня 2017 року оригіналу листа позивача від 18 вересня 2017 року №04-0800, як на підставу для повернення позовної заяви Державної служби геології та надр України.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено, що в 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем було додано платіжне доручення №524 від 14 серпня 2017 року на суму 1600,00 грн. у якості доказу сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З аналізу наведеної норми вбачається обов'язок позивача подати документ про сплату судового збору.

Враховуючи, що документом є матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді відповідну інформацію та має відповідно до чинного законодавства юридичну силу, процесуальним законодавством України не визначено обов'язку позивача подавати у якості документа про сплату судового збору виключно оригінал платіжного доручення про сплату судового збору з відповідними відмітками банку або казначейства, а тому посилання суду першої інстанції на ненадходження до суду оригіналу платіжного доручення №524 від 14 серпня 2017 року про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн. не може бути законодавчо визначеною підставою для повернення позовної заяви.

Дослідивши поданий позивачем документ про сплату судового збору, колегією суддів встановлено наявність у ньому необхідних реквізитів для перерахування судового збору, зокрема, найменування отримувача (УДКСУ у м.Черкасах), код отримувача (38031150), номер рахунку (31212206784002), код банку (854018), призначення платежу (;2404010;2800;22030101 Суд.збір, за позовом Держгеонадр України, Черкаський окружний адміністративний суд), банк платника (Держказначейська служба України, код банку 820172).

В ухвалі від 31 серпня 2017 року про залишення позовної заяви без руху зазначено, що платіжне доручення №524 від 14 серпня 2017 року про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн. не міститься в реєстрі підтверджень оплати із Казначейства.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Водночас, за приписами ч.4 ст.11 КАС України судом вживаються передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі або про прийняття скарги (заяви) до провадження. Повернення позовної заяви з формальних підстав порушує принцип доступу до правосуддя, закладений в Конституції України та КАС України.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані щодо перевірки судом першої інстанції зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, зокрема, шляхом витребування відповідного підтвердження (довідки) Державної казначейської служби України.

В той же час, з доданих позивачем до листа від 18 вересня 2017 року №04-0800 роздруківок з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів «Edata» вбачається, що перерахування коштів зі сплати судового збору за платіжним дорученням №524 від 14 серпня 2017 року на суму 1600,00 грн. відбулось 29 серпня 2017 року.

У відповідності до ч.1 ст.52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

У листі від 18 вересня 2017 року №04-0800 позивач просив здійснити заміну відповідача у справі з ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ЗАТ «Сівач» на ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ПрАТ «Сівач».

Отже, з урахуванням положень ч.9 ст.103 КАС України недоліки позовної заяви, наведені в ухвалі судді Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, позивачем усунуто 18 вересня 2017 року шляхом надсилання на офіційну електронну пошту суду першої інстанції листа від 18 вересня 2017 року №04-0800 з додатками, а тому строк усунення недоліків позовної заяви Державної служби геології та надр України не вважається пропущеним.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.111 КАС України під час попереднього судового засідання, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову; 2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати; 4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції має достатньо процесуальних засобів, передбачених КАС України, для повного та всебічного з'ясування обставин справи, уточнення позовних вимог, визначення складу осіб, які братимуть участь у справі, та їх процесуальний статус з метою винесення законного і об'єктивного рішення по справі.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для повернення позовної заяви Державної служби геології та надр України до ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ЗАТ «Сівач» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України, оскільки позивачем виконано вимоги ухвали судді Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року про залишення позовної заяви без руху в строк, наданий судом для усунення недоліків позовної заяви, та реєстрація поданих документів судом першої інстанції 19 вересня 2017 року сталася не з вини позивача та не може позбавляти його права на доступ до правосуддя, тому ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню.

Разом з тим, у відповідності до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду. Таким чином, вимоги апелянта щодо скасування оскаржуваної ухвали та направлення матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції у відповідності до ст.199 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року про повернення позовної заяви Державної служби геології та надр України до ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» ЗАТ «Сівач» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року про повернення позовної заяви скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 29 листопада 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук