Постанова № 70579175, 14.11.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

В С Т АН О В И В:

Мале приватне підприємство "Брокер" звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003211407 та №0003221407 від 02.06.2017.

В обґрунтування позову зазначає, що 11.01.2016 декларантом МПП "Брокер" подано до митного оформлення декларацію ІМ40ДЕ 204050001/2016/000185, якою заявлено до митного оформлення легковий автомобіль марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198. Декларантом для митного оформлення транспортного засобу надано інвойс №2016-001 від 05.01.2016, відповідно до якого продавцем транспортного засобу є LAMAN ASSETS S.A. (ОСОБА_1), а покупцем - МПП "Брокер" (Україна). За даними інвойсу вартість автомобіля становить 5260 євро. Вказана вартість зазначена декларантом у декларації ІМ40ДЕ 204050001/2016/000185 від 11.01.2016 та на неї відбулося відповідне нарахування митних платежів. Митний орган з такими нарахуваннями погодився та здійснив митне оформлення транспортного засобу. Позивач вважає необґрунтованим покликання контролюючого органу на інформацію отриману від митних органів Литовської ОСОБА_1, відповідно до якої вартість автомобіля марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198 становить 8700 євро, а покупцем є ОСОБА_2. Зазначає, що в акті перевірки відсутні будь-які покликання на документи, які б підтвердили факт перетину кордону України транспортним засобом з номером кузова SXNFCAJ10U2342198 на підставі документів, наданих уповноваженими органами Литовської ОСОБА_1. Не містить зазначений акт і покликань на документи, які б вказали на здійснення митного оформлення транспортного засобу з номером кузова SJNFCAJ10U2342198, де б зазначалось, що продавцем транспортного засобу (експортером) є UAB "GELGOTOS TRANSPORTAS" (Литва), а покупцем (одержувачем) є ОСОБА_3. МПП "Брокер" придбав транспортний засіб у LAMAN ASSETS S.A. (ОСОБА_1) за ціною вказаній продавцем у інвойсі. Документи на підтвердження умов придбання та ціни товару були надані Рівненській митниці ДФС під час здійснення митного оформлення товару. З боку МПП "Брокер" під час здійснення митного оформлення та сплати митних платежів жодних порушень допущено не було. Також, зазначає, що жодних відомостей щодо придбання ОСОБА_3 транспортних засобів у Литовській ОСОБА_1 МПП "Брокер" не має, з вказаною особою у жодних відносинах підприємство не перебуває. На підставі викладеного просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач явку уповноважено представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути без участі представника.

Відповідач, Головне управління ДФС у Рівненській області, позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.54-55, 67-68). В обґрунтування заперечення зазначає, що у грудні 2016 року надійшла інформація від Митного департаменту Міністерства фінансів Литовської ОСОБА_1 в частині підтвердження фактів оформлення транспортного засобу – легкового автомобіля марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198. У результаті аналізу та співставлення даних, що містяться в копії експортної декларації №16LTKR5000EK000129 від 05.01.2016 та рахунку-фактури GA №37823 від 04.01.2016, отриманих від уповноваженого органу Литовської ОСОБА_1, з даними, які містяться в МД, оформленій в Україні, встановлена повна ідентичність задекларованого транспортного засобу (модель, марка, ідентифікаційний номер кузова, рік випуску, об’єм двигуна тощо). Відповідно до графи 17 експортної декларації країною призначення є Україна, що також свідчить про оформлення транспортного засобу у Литовській республіці на експорт в Україну. Вартість вказаного автомобіля за даними експортної декларації складає 8700 євро, у перерахунку за курсом Національного банку України на день здійснення митного оформлення – 219645,39 грн. За даними митної декларації ІМ40ДЕ 204050001/2016/000185 від 11.01.2016 – 5363 євро, у перерахунку за курсом Національного банку України на день здійснення митного оформлення – 135397,50 грн. Контролюючим органом проведено перевірку стану дотримання МПП "Брокер" законодавства України з питань державної митної справи при митному оформлені товару легкового автомобіля марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198. За результатами перевірки встановлено, що МПП "Брокер" подано органу доходів і зборів недостовірну інформацію про вартість оцінюваного товару, що призвело до заниження митної вартості товару, та як наслідок, до заниження податкових зобов’язань по ПДВ у розмірі 18534,53 грн. та по ввізному миту в розмірі 8424,79 грн. На підставі викладеного, відповідач вважає оскаржувані рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обов’язкова участь відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву та письмове заперечення, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

Мале приватне підприємство "Брокер" зареєстроване як юридична особа 10.02.1994; види діяльності за КВЕД: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, про що зазначено безпосередньо в акті перевірки (аркуш акта 2)(а.с.15).

З матеріалів справи встановлено, що в період з 04.05.2017 по 12.05.2017, відповідно до наказу №380 від 26.04.2017 та повідомлення №66 від 26.04.2017 (а.с.12-14), згідно з п.2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, уповноваженою особою Головного управління ДФС у Рівненській області проведено документальну невиїзну перевірку МПП "Брокер" (код ЄДРПОУ 2108995) на предмет дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 11.01.2016 №204050001/2016/000185. Результати перевірки оформлені актом №226/17-00-14-07-06/НОМЕР_1 від 13.05.2017 (а.с.15-18).

За висновками акту перевіркою встановлено порушення: пункту 2 частини другої статті 52, частини 1 статті 257 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов’язання по сплаті мита за МД №204050001/2016/000185 від 11.01.2016 на загальну суму 8424,79 грн. та пункту 2 частини другої статті 52, частини 1 статті 257 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість за МД №204050001/2016/000185 від 11.01.2016 на загальну суму 18534,53 грн.

МПП "Брокер" подало заперечення на акт, за результатами розгляду якого висновки акта перевірки залишені без змін (а.с.19-23).

02.06.2017 Головним управлінням ДФС у Рівненській області на підставі акта перевірки №226/17-00-14-07-06/НОМЕР_1 від 13.05.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0003211407, яким МПП "Брокер" збільшено суму грошового зобов’язання за платежем "податок на додану вартість" на 23168,16 грн., в тому числі за податковим зобов’язанням на 18534,53 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 4633,63 грн.;

№0003221407, яким МПП "Брокер" збільшено суму грошового зобов’язання за платежем "мито на товари, що ввозяться на територію України СГ" на 10530,99 грн., в тому числі за податковим зобов’язанням на 8424,79 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 2106,20 грн. (а.с.9-11).

МПП "Брокер" оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за результатами якого скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін (а.с.24-29).

Не погоджується з вказаними рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

За правилами ч.2 ст.1 Митного кодексу України, відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За правилами ч.1 ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частинами 1-2 ст.53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 9 ст.58 Митного кодексу України встановлено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Судом встановлено, що 11.01.2016 декларантом МПП "Брокер" подано до митного оформлення декларацію ІМ40ДЕ 204050001/2016/000185, якою заявлено до митного оформлення легковий автомобіль марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначення для використання по дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна - J10D082780, двигун дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1461см3, бувший у використанні, колісна формула 4x2, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення - 2011, тип кузова – хет бек (а.с.30).

За даними декларації, відправником/експортером зазначено: LAMAN ASSETS S.A. (ОСОБА_1), одержувачем - МПП "Брокер" (Україна).

Ввезення транспортного засобу на митну територію України відбувалося на підставі зовнішньоекономічного контракту №01/2015 від 10.06.2015, укладеного між LAMAN ASSETS S.A. (ОСОБА_1) та МПП "Брокер" (Україна), на умовах поставки DAP - Рівне, згідно з ІНКОТЕРМС 2010 (а.с.38-40).

Транспортування автомобіля марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198 здійснено на підставі доручення наданого LAMAN ASSETS S.A. (ОСОБА_1), виданого для здійснення переміщення транспортного засобу згідно з умовами контракту №01/2015 від 10.06.2015 для доставляння товару в митний орган для оформлення на МПП "Брокер" (а.с.33).

З метою митного оформлення вказаного транспортного засобу, декларантом до митної декларації від 11.01.2016 ІМ40ДЕ 204050001/2016/000185 було подано: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №2011ER55631 від 16.09.2011; рахунок-фактуру (інвойс) №2016-001 від 05.01.2016; зовнішньоекономічний контракт №01/2015 від 10.06.2015; доповнення зовнішньоекономічного контракту №01/2015 від 27.06.2015; сертифікат відповідності UA1.178.0000306-16 від 11.01.2016; доручення від 05.01.2016; акт фізичного огляду від 11.01.2016 (а.с.31-37).

Відповідно до інвойсу №2016-001 від 05.01.2016, продавцем транспортного засобу є LAMAN ASSETS S.A. (ОСОБА_1), а покупцем - МПП "Брокер" (Україна), а вартість легкового автомобіля марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198 становить 5260 євро.

Вказана вартість зазначена декларантом у декларації ІМ40ДЕ 204050001/2016/000185 від 11.01.2016 та на неї відбулося відповідне нарахування митних платежів. Митний орган з такими нарахуваннями погодився та здійснив митне оформлення транспортного засобу.

Нарахування митних платежів відбулося за основним методом визначення митної вартості, а саме за ціною договору (контракту).

Зазначений транспортний засіб в подальшому був реалізований на території України (а.с.36, 37).

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що відповідно до наданих митними органами Литовської республіки, а саме митної декларації країни експорту №16LTKR5000EK000129 від 05.01.2016 та рахунку-фактури GA №37823 від 04.01.2016, вартість транспортного засобу становить 8700,00 євро, продавець: UAB "GELGOTOS TRANSPORTAS", Gelony g. 10, Marijampoles savi, LT-68100, Lietuva, покупець: Nataliia Samoliuk, Asmens kodas: НОМЕР_2, MELNUKA 2, RIVNE, Ukraina, одержувач UA, identNr. SJNFCAJ10U2342198 (а.с.71-73).

Контролюючий орган зазначає, що незважаючи на те, що покупцем в митній декларації країни експорту та рахунку-фактурі визначено громадянку ОСОБА_3, а продавцем - UAB "GELGOTOS TRANSPORTAS" (Литва), країна експорту - Литва, транспортний засіб, який є об'єктом купівлі-продажу, однозначно ідентифіковано за номером кузова SJNFCAJ10U2342198, який повністю збігається з номером кузова вказаним в декларації ІМ40ДЕ 204050001/2016/000185 від 11.01.2016.

Однак, в акті перевірки відсутні будь-які покликання на документи, які б підтвердили факт перетину кордону України транспортним засобом з номером кузова SXNFCAJ10U2342198 на підставі документів, наданих уповноваженими органами Литовської ОСОБА_1. Не містить зазначений акт і покликань на документи, які б вказали на здійснення митного оформлення транспортного засобу з номером кузова SJNFCAJ10U2342198 де б зазначалось, що продавцем транспортного засобу (експортером) є UAB "GELGOTOS TRANSPORTAS" (Литва), а покупцем (одержувачем) є ОСОБА_3.

Не надано відповідачем і доказів того, що громадянкою ОСОБА_3 транспортний засіб марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198 був перевезений через митний кордон України та поставлений нею на облік.

Натоміть, з наданого відповідачем письмового пояснення, відібраного працівниками Рівненської митниці ДФС у ОСОБА_3 встановлено, що на початку 2016 року вона придбала у Литві автомобіль "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198, 2011 року випуску. На території Польщі даний автомобіль обламався і в подальшому його транспортувати було неможливо. Тому, вона була змушена продати його за заниженою ціною. Подальша доля вказаного автомобіля їй не відома (а.с.77).

Відповідачем не надано суду доказів перевірки інформації, наданої ОСОБА_3 в письмовому поясненні щодо продажу придбаного у Литві автомобіля "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198, 2011 року випуску. Відповідачем не встановлено, кому вона продала цей автомобіль та за якою ціною.

З матеріалів справи встановлено, що МПП "Брокер" придбав транспортний засіб у LAMAN ASSETS S.A. (ОСОБА_1) за ціною вказаній продавцем у інвойсі. Документи на підтвердження умов придбання та ціни товару були надані Рівненській митниці ДФС під час здійснення митного оформлення товару.

Умовами контракту №01/2015 від 10.06.2015 не передбачено надання інформації для МПП "Брокер" про те, у кого LAMAN ASSETS S.A. придбало автомобіль марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198.

Згідно з ч.3 ст.345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи.

В свою чергу, частиною першою цієї статті визначено, що перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно із ч.1 ст.351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Відповідно до ч.2 ст.351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

З акта перевірки, результати якої оскаржуються, не встановлено, що інформація від уповноважених органів Литовської ОСОБА_1 містить дані щодо непідтвердження автентичності чи зазначення недостовірних відомостей у документах поданих МПП "Брокер" при митному оформленні транспортного засобу придбаного у резидента ОСОБА_1. Крім того, не містить акт перевірки і даних щодо запиту стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю МПП "Брокер" як резидента України.

Статтею 352 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено перелік документів, які використані під час перевірки. У вказаному переліку зазначені документи, на які покликається МПП "Брокер" у своїх запереченнях та які були взяті до уваги митним органом під час здійснення митного оформлення автомобіля марки "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198.

Відповідачем не надано суду доказів визнання таких документів недійсними чи такими, які складені з порушенням норм законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що МПП "Брокер" під час здійснення митного оформлення автомобіля "NISSAN", модель "QASHQAI", ідентифікаційний номер (кузова) - SJNFCAJ10U2342198 та сплати митних платежів жодних порушень допущено не було.

Згідно з статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з’ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненькій області від 02.06.2017 №0003211407 та №0003221407 є протиправними та підлягають скасуванню.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0003211407 від 02.06.2017, згідно з яким Малому приватному підприємству «Брокер» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України СГ» на 23168,16 грн., в тому числі 18534,53 грн. - за податковими зобов’язаннями та 4633,63 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0003221407 від 02.06.2017, згідно з яким Малому приватному підприємству «Брокер» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України СГ» на 10530,99 грн., в тому числі 8424,79 грн. - за податковими зобов’язаннями та 2106,20 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь позивача - Малого приватного підприємства «Брокер» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1600,00 грн. .

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Друзенко Н.В.