Постанова № 70579082, 29.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1996/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної міграційної служби України до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору №ВП 50714565 від 28.02.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась Державна міграційна служба України до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору №ВП 50714565 від 28.02.2017 року.

В судовому засіданні 24.11.2017 року представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на його боці підтримав заявлені позовні вимоги з огляду на те, що судове рішення почалось виконуватись ще до початку відкриття виконавчого провадження щодо його примусового виконання та було фактично виконане у строки, визначені державним виконавцем, а тому не було підстав для стягнення виконавчого збору за його не виконання. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, боржнику наданий час на добровільне його виконання, а тому не надання боржником у встановлений строк доказів його виконання є підставою для стягнення з боржника виконавчого збору за невиконання судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні обставини та факти:

Відповідач – Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, на підставі ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» є підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.5 цього ж Закону здійснює повноваження щодо виконання судових рішень, в порядку передбаченому цим Законом, а тому на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104, ст.181 КАС України позивач може оскаржити до суду в порядку адміністративного судочинства відповідне рішення (постанову) органу Державної виконавчої служби.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 № 815/6098/15, залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі № 815/6098/15, якою: частково задоволено адміністративний позов громадянина ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3; скасовано рішення Державної міграційної служби України від 12.08.2015 № 553-15 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язано Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДМС подано касаційну скаргу, за результатами розгляду якої, ухвалою від 24.03.2016 № К/8005321/16 Вищого адміністративного суду України відмовлено ДМС у відкритті касаційного провадження за необгрунтованістю на підставі пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

21.04.2016 на адресу ДМС надійшла постанова ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2016 №ВП 50714565 з виконання виконавчого листа №815/6098/15 від 23.03.2016 Одеського окружного адміністративного суду, якою надано Боржнику семиденний строк з моменту винесення постанови для самостійного виконання.

Враховуючи вимоги державного виконавця, ДМС України повинна повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

У зв’язку із цим, ДМС 28.04.2016 подано до ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву від 28.04.2016 № 9.3/884-16 про зупинення виконавчого провадження, яким просила відстрочити виконання судового рішення у справі № 815/6098/15.

Листом від 20.05.2016 № 20-1/145-25 ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за результатами розгляду заяви, повідомив ДМС про можливість самостійного звернення до суду із заявою про відстрочку виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного і суду від 23.03.2016 № 815/6098/15 .

ДМС України звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою від 12.05.2016 № 9.3/969-16 про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року по справі №815/6098/15, за результатами розгляду заяви ДМС про відстрочення виконання судового рішення у справі № 815/6098/15 за позовом ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.02.2017 №ВП 50714565 був стягнений виконавчий збір з ДМС України за невиконання судового рішення у визначений державним виконавцем строк для добровільного його виконання.

Суд оцінюючи оскаржене рішення суб`єкту владних повноважень, виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, приходить до висновку, що воно не відповідає законові з наступних підстав:

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3671 -VI «Про біженців га осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

На виконання пункту 2 статті 27 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 № 649, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2011 за № 1146/19884, затверджено Правила розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, (далі - Правила), які визначають процедуру розгляду в Україні заяв та оформлення документів, і необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таким чином, процедура розгляду заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, врегульована Правилами, які затверджено нормативно-правовим актом, виданим компетентним органом влади, та дотримання яких ДМС України зобов’язана забезпечити відповідно до покладених на Службу завдань.

Відповідно до пункту 6.10 Правил у випадку отримання рішення ДМС щодо повторного розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, прийнятого на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, територіальний орган ДМС протягом семи робочих днів оформлює наказ про повторний розгляд заяви.

Процедура повторного розгляду заяви здійснюється виключно з урахуванням висновків суду, що стали підставою для скасування рішення ДМС.

Імперативні приписи законодавства і передбачають необхідність здійснення органом міграційної служби комплексу заходів, необхідних для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за результатами яких цей орган складає висновок та надсилає особову справу заявника до ДМС для прийняття остаточного рішення.

З метою самостійного виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі № 815/6098/15, рішенням ДМС України від 19 лютого 2016 р. № 13-16 зобов’язано Головне управління ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з урахуванням обставин, що стали підставою для скасування судом рішення ДМС від 12.08.2015 № 553-15.

Згідно із наказом ОСОБА_1 управління ДМС України в Одеській області від 12.03.2016 № 48 вирішено: (1) повторно розглянути заяву особи про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, особова справа № НОМЕР_1; 2) з прийнятим рішенням ознайомити заявника та провести відповідну процедуру згідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують і додаткового або тимчасового захисту»;продовжити строк дії довідки про звернення за захистом в Україні у відповідності до пункту 4.5 наказу МВС України від 07.09.2011 № 649; 4)підготувати рекомендаційний висновок у відповідності до п. 6.10 наказу МВС України від 07.09.2011 № 649 та направити справу для прийняття І остаточного рішення ДМС України.

Наказом ОСОБА_1 управління ДМС України в Одеській області від 12.04.2016 № 70 вирішено: 1) згідно із частиною восьмою статті 9 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», продовжити строк повторного розгляду заяви для вирішення питання щодо надання статусу біженця або додаткового захисту для громадянина ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до отримання відповідей з органів Служби безпеки України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, які можуть сприяти встановленню . справжніх фактів стосовно особи та опрацювання усіх наявних матеріалів; 2) відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», підготувати особову справу для направлення до ДМС для прийняття остаточного рішення.

У мотивувальною частиною вказаної судової ухвали, зазначено «суд враховує, що фактично, прийнявши рішення від 19.02.2016 № 13-16 про зобов'язання ГУДМС в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідачем розпочато виконання рішення суду».

Враховуючи, що за виконавчим провадженням № ВП 50714565, ДМС зобов’язано саме повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а не прийняти рішення, що є завершальною стадією процедури розгляду заяви, ДМС виконано в повному обсязі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2015 у порядку самостійного виконання судового рішення саме з 19.02.2016, тобто до 07.04.2016 коли відкрито виконавче провадження.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір.

Таким чином, постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.02.2017 № ВП 50714565 винесена за відсутності всебічного з’ясування обставин у справі.

Частиною восьмою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Враховуючи пункт 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, що набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» звернуто увагу, що судам необхідно враховувати, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, правовими підставами для стягнення виконавчого збору та накладення штрафу є невиконання судового рішення боржником самостійно та за відсутності поважних причин.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України акт суб’єкту владних повноважень, який прийнятий не в межах наданих йому повноважень, не порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України слід визнавати неправомірним, а тому, позовні вимоги щодо визнання такого акту протиправним та скасуванню підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163,181 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору №ВП 50714565 від 28.02.2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 29.11.2017 року.

Суддя Єфіменко К.С.

.