Ухвала суду № 70573831, 29.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8457/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бенца К.К.,

при секретарі – Матіко Я.Ю.

за участі:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 20.10.2017 р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна.

На стадії розгляду справи позивач подав на адресу суду заяву про відвід судді з підстав п. 4 ч. 1 ст.20 ЦПК України, мотивуючи тим, що суддя Бенца К.К. протягом 50 днів проводила підготовку цивільної справи до розгляду, що на її думку викликає сумніви в об’єктивності та упередженості судді. Крім того, зазначає, що питання про відкриття провадження суддя вирішила з порушенням приписів ст. 122 ЦПК України у зв’язку з чим вона звернулась із скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя. Вважає , що суддя Бенца К.К. в силу наведених обставин не може забезпечити об’єктивність розгляду даної справи та забезпечення права ОСОБА_5 на справедливий суд, а тому підлягає відводу.

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась.

Представники позивача залишили вирішення заяви позивача про відвід судді на розсуду суду.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 в судовому засіданні залишив вирішення заяви позивача про відвід судді на розсуду суду, однак подав заяву про відвід судді з тих підстав, що на їх думку наявні обставини які викликають сумніви в об’єктивності та упередженості судді при розгляді справи , так як наявність дисциплінарної скарги з боку позивача , відкрите дисциплінарне провадження Палатою ВРП розцінює як тиск на суддю, що може призвести до необ’єктивного вирішення даної справи та надання переваги доводам позивача при її розляді. Просив суд їх заяву про відвід судді задоволити.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Разом з тим слід зазначити, що позивач у своїй заяві як на підставу відводу судді Бенца К.К. у розгляді даної справи посилається на п.4 ч.1 ст. 20 ЦПК України.

Згідно з п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Разом з тим наведені в заяві позивача ОСОБА_5 обставини про відвід судді Бенца К.К. не містять належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність упередженості судді у розгляді справи.

Частиною 1 статті 122 ЦПК України визначено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

На виконання приписів ЦПК України, суддею перевірені матеріали позовної заяви на дотримання вимог передбачених ст. ст. 119, 120 ЦПК України та за наслідками, мною як головуючій у справі 06.09.2017 року прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без руху в якій зазначені підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомлено позивача і надано йому строк для усунення недоліків.

06.09.2017 року відповідно до супровідного листа, копія ухвали від 06.09.2017 року надіслана позивачу ОСОБА_5

На виконання вимог ухвали судді від 06.09.2017 року про залишення позовної заяви без руху, представником позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на адресу суду 15.09.2017 року, надіслана заява до якої долучені оригінали платіжних доручень на підтвердження сплати судового збору. Вказана заява з долученими оригіналами платіжних доручень передана судді 18.09.2017 року та долучена до матеріалів справи.

В подальшому, мною як головуючій у справі, на виконання приписів ч.3 ст. 122 ЦПК України 20.09.2017 року надіслані до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, запити, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) таких фізичних осіб , як ОСОБА_6 та ОСОБА_3

05.10.2017 року згідно вхідного штампу суду, на адресу суду від відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради на запит суду від 20.09.2017 року надійшла довідка згідно якої відповідно до картотеки реєстраційного обліку ОСОБА_6 зареєстрованим не значиться.

Після цього, мною як головуючій у справі 05.10.2017 року надіслано запит до відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_6

18.10.2017 року згідно вхідного штампу суду, на адресу суду від відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області надійшли відомості щодо місця реєстрації ОСОБА_6 Вказані відомості передані судді 19.10.2017 року.

У відповідності до приписів ч.4 ст. 122 ЦПК України питання про відкриття провадження у справі мною ,як головуючій у справі вирішено наступного дня після отримання у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи та 20.10.2017 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та справу призначено до судового розгляду .

Того ж дня, 20.10.2017 року суддею Бенца К.К. було розглянуто заяву позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову, за наслідками розгляду якої мною, як головуючій у справі постановлено ухвалу від 20.10.2017 року якою заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено частково .

Водночас слід зазначити, що відповідно до даних комп’ютерної програми “ Д-3” автоматизованої системи документообігу суду ухвала про відкриття провадження у справі від 20.10.2017 року була відправлена до ЄДРСР - 21.10.2017 року, а ухвала про вжиття заходів забезпечення позову від 20.10.2017 року була відправлена до ЄДРСР - 23.10.2017 року ( понеділок), а отже обставини на які посилається позивач , як на підставу відводу судді не вказують на необ’єктивність та упередженість судді при розгляді скарги .

Що стосується заяви представника відповідача ОСОБА_4 про відвід судді, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.9 Конституції України, ст.20 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи, оскільки є обставини, які викликають сумнів в його безсторонності, а отже і об'єктивності.

Так, відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись суб’єктивними та об’єктивними критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ОСОБА_9 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: “ніхто не може бути суддею у власній справі”. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Враховуючи викладене, в силу статті 20 ч.1 п.4 ЦПК України з врахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом , заявлений відвід судді підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 20, 23-25, 208-210 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву позивача ОСОБА_5 про відвід судді - залишити без задоволення.

Заяву представника відповідача ОСОБА_4 про відвід судді Бенца К.К. у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна- задоволити.

Відвести суддю Бенца К.К. від розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна.

Передати матеріали цивільної справи № 308/8457/17 до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог, передбачених ст. 25 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_10