Ухвала суду № 70573359, 23.11.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/8136/17

Провадження №1-кс/265/3236/17

У Х В А Л А

23 листопада 2017 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 А. В., за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л., прокурора Сластіна М.С., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши клопотання прокурора Військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному проваджені №42017051120000281 від 21.11.2017 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_5 Білорусь, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених за п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України

ВСТАНОВИВ:

Військовою прокуратурою Маріупольського гарнізону проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014050770004343 від 04.11.2014 року за підозрою ОСОБА_6 у вчинені злочинів, передбачених п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_7 у вчинені злочинів, передбачених ч.ч. 3, 5 ст.27, п.п. 3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ч.1 ст.263, ч.1 ст.410, ст.257, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_8 у вчинені злочинів, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27, п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України.

22 листопада 2017 року прокурор Військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області із клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених за п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України.

Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному та його захиснику 21 листопада 2017 року.

В обгрунтування вказаного клопотання, прокурор зокрема зазначив, що 20.02.2017 року о 10 год. 30 хв. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених п.п. 3, 11, 12, ч.2 ст.115, ч.3 ст.146 КК України, тобто умисному вчиненні незаконного позбавлення волі або викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням зброї, що спричинили тяжкі наслідки, а також умисному вбивстві викраденої людині, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

20.02.2017 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області відносно підозрюваного ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.04.2017 року.

В подальшому, вказаний запобіжний захід, на підставі ухвал слідчих суддів Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області було продовжено, останній раз до 24.11.2017 року.

21.11.2017 року відносно ОСОБА_2 винесено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, саме: у вчиненні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України.

На думку прокурора, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, обґрунтовано підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: заявою про зникнення ОСОБА_12; допитами свідка та потерпілої ОСОБА_13; допитами свідка ОСОБА_14; допитами свідка та потерпілої ОСОБА_15; допитом свідка ОСОБА_16; оглядом автомобіля ВАЗ2106; показаннями підозрюваного ОСОБА_6; слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_6 в ході якого знайдено труп ОСОБА_12; впізнанням ОСОБА_2 потерпілою ОСОБА_17 по фотознімкам; одночасним допитом між ОСОБА_6 та ОСОБА_2; висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №8-40 від 14.03.2017, згідно з яким останки людини, виявлені при слідчому експерименті за участі підозрюваного ОСОБА_6, на 99,9999% належать ОСОБА_12; висновком судової медико-криміналістичної експертизи №193-МК, згідно з якими, останки людини виявлені при слідчому експерименті за участі підозрюваного ОСОБА_6 співпадають з анатомно-морфологічними ознаками та антропометричними показниками потерпілого ОСОБА_12; висновком балістичної експертизи №26/3.2-255 від 04.04.2017, яким ідентифіковано кулі вилучені з місця події та зброю з якої здійснювалися постріли; висновком балістичної експертизи №26/3.2/3.3/5.1-84 24.03.2017, згідно з яким на одязі ОСОБА_12 виявлені пошкодження, які можуть бути вогнепальними, ймовірно постріли здійснювалися з заду наперед; висновком судово-медичної експертизи кісткових останків №192- МК від 31.03.2017, відповідно до якого на кістках виявлені вогнепальні поранення, здійснені пострілами з заду наперед не менше 5 пострілів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи відділення СПЕ КЛПУ «Обласної психіатричної лікарні м.Словянська» №214 від 24.02.2017 р., ОСОБА_2 в період інкримінованих йому діянь (з середини жовтня 2014 року по 02.11.2014 включно) будь-якою хронічною психічною хворобою, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумієм або іншим хворобливим станом не страждав. Виявляє акцентуацію особистості змішаного (застревающего, збудженого) типу. У період вчинення інкримінованих подій, ОСОБА_2 по психічному стану міг у повному обсязі осмислювати свої дії та керувати ними.

Таким чином, прокурор вказував, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи осудним вчинив злочини, передбачені п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України.

Під час проведення досудового розслідування, за клопотанням сторони захисту, було проведено додаткову судово-психіатричну експертизу щодо встановлення психічного стану ОСОБА_2 на теперішній час.

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» №202 від 06.10.2017 р., ОСОБА_2 на теперішній час виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у формі важкого депресивного епізоду. Зазначений тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, позбавляє іспитованого здатності в даний час усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_2 потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом з наступним направленням в розпорядження слідчих органів.

21.11.2017 року з матеріалів кримінального провадження №12014050770004343 від 06.11.2014 року були виділені матеріали кримінального провадження №42017051120000281 від 21.11.2017 року відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України, та на підставі ст.ст.503, 504, 510 КПК України було змінено порядок досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні, а також прийнято процесуальне рішення про подальше проведення досудового розслідування відносно ОСОБА_2 за правилами, передбаченими главою 39 КПК України «Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру», оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин у стані осудності, але на даний час відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у формі важкого депресивного епізоду.

Прокурор вказував, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання особою покладених процесуальних обовязків, а також запобігання спробам вчинення дій передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо особі буде обрано інший запобіжний захід.

При цьому, під час обрання та продовження слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, й було встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1 - 5 ч.1 ст.177 КПК України, які до теперішнього часу не зменшились та продовжують існувати, а спроби запобігання настанню вказаних ризиків неможливо через застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Так, ОСОБА_2, який являється громадянином ОСОБА_5 Білорусь, на території України не має міцних соціальних звязків та у звязку із вчиненням ним особливо тяжкого злочину може виїхати за межі України. У звязку з цим, у правоохоронних органів України не буде можливості затримати останнього та як наслідок притягнути його до кримінальної відповідальності, а тому існують ризики переховування останнім у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ за контрактом, має доступ до зброї, боєприпасів, у звязку з чим може продовжити свою злочинну діяльність, а також може свідчити про можливість незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження шляхом застосування до останніх методів залякування, використання вогнепальної зброї, методів фізичного та морального впливу.

На думку прокурора, запобігти настанню вказаних ризиків застосуванням більш м'яких запобіжних заходів неможливо, оскільки ОСОБА_2 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити речі та документи, незаконно впливати на потерпілих та свідків; перешкоджати кримінальному провадження іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення по справі «Летельє проти Франції», «W проти Швейцарії», прокурор зазначав, що тяжкість злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства, а також те, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

В той же час, враховуючі вимоги ст.508 КПК України, прокурор зазначав, що на сьогоднішній день, до ОСОБА_2 не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку, передбачено такий запобіжний захід як поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Отже, оскільки ОСОБА_2 на час осудності вчинив злочини, які відноситься до категорії особливо тяжких та за які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, та у разі обрання більш мякого запобіжного заходу, ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити або сховати речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів не передбачається можливим.

Відповідно до наданої відповіді КЛПУ «Міська психіатрична лікарня №7 м. Маріуполя» №2851 від 30.10.2017 року, яка розташована за місцем проведення досудового розслідування, зазначений заклад не має можливості забезпечити утримання ОСОБА_2, оскільки у них відсутні достатні умови утримання з урахуванням заходів безпеки та запобігання ризику його втечі, що обумовлює необхідність направлення його до ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» (код ЄДРПОУ 01285973).

Враховуючи викладене, прокурор просив змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» (код ЄДРПОУ 01285973) строком до 29.01.2018 року, тобто в межах строків досудового розслідування.

В судовому засіданні, прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснив, що у ОСОБА_5 Чехія він отримав статус біженця з політичних мотивів. Вїзд в Білорусію йому закритий. Він є учасником АТО. Всі звинувачення з боку прокурора є обмовою. Поміщення його до психічної установи вважав приниженням своєї гідності.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_2 в першу чергу потребує лікування, для того, щоб в подальшому перед судом довести свою невинуватість.

Дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст.508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №202 від 06.10.2017 року, ОСОБА_2 на теперішній час виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у формі важкого депресивного епізоду. Зазначений тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, позбавляє іспитованого здатності в даний час усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_2 потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом з наступним направленням в розпорядження слідчих органів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цей час не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_2, оскільки ніяким чином не впливає на його належну процесуальну поведінку підозрюваного та ОСОБА_2 за станом свого здоровя потребує спеціалізованої допомоги у відповідній медичної установі.

При цьому, суд погоджується з позицією прокурора про направлення підозрюваного до психіатричного закладу із суворим наглядом. Оскільки, відповідно до ч.5 ст.94 КК України, госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Отже ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували до хвороби підозрюваного, не відпали та продовжують, а саме:

- щодо п.п.1 ст.177 КПК України ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, ОСОБА_2 є громадянином іншої держави, перебував у розшуку, а тому на думку слідчого судді, існує ризик того, що ОСОБА_18 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- щодо п.3- 5 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні декількох особливо тяжких злочинів, із застосуванням вогнепальної зброї, яка була незаконно привласнена під час проведення АТО. Злочини були повязанні з посяганням на життя інших осіб з корисливих мотивів. З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, може продовжити свою злочинну діяльність, у тому числі незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчиняти інше кримінальні правопорушення.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні обставини виправдовують подальше застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

В той же час, слідчий суддя вважає безпідставним обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 строком до 29.01.2018 року, оскільки в силу ст.ст.197, 199, 508 КПК України, строк запобіжного заходу, повязаного з тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 199, 508 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора Сластіна М.С. у кримінальному проваджені №42017051120000281 від 21.11.2017 року про зміну підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку задовольнити частково.

2. Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді поміщення до державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» в умовах, що виключають його небезпечну поведінку строком на 60 (шістдесят) днів.

3. Негайно доставити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» (адреса: вул.Надії Алексєєнко, 84, м. Дніпро, 49006).

4. Виконання ухвали в частині доставлення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» доручити Головному управлінню Національної поліції в Донецькій області.

5. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без змін до надходження його до державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», а з моменту поміщення його в медичний заклад запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відмінити.

6. Строк дії цієї ухвали спливає 21 січня 2018 року.

7. Зобовязати Головне управління Національної поліції в Донецькій області повідомити слідчого суддю Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 про доставлення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України».

8. Копію цієї ухвали негайно направити до Маріупольського слідчого ізолятору, Головного управління Національної поліції в Донецькій області та до державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України».

9. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

10. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.В. Щербіна