Ухвала суду № 70559330, 24.11.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

24 листопада 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Жайворонок Т.Є., розглянувши заяву Національного банку України (далі - НБУ) про повернення сплаченої суми судового збору,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява НБУ про перегляд Верховним Судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 24 травня 2017 року та постанови Вищого господарського суду України від 15 серпня 2017 року у справі № 910/43/17 з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду України від 3 листопада 2017 року відмовлено НБУ в допуску справи № 910/43/17 до провадження Верховного Суду України.

У листопаді 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява НБУ про повернення сплаченої суми судового збору.

За змістом положень ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік підстав для повернення суми сплаченого судового збору, який не передбачає повернення судового збору у разі відмови у допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Аналіз наведеної норми Закону України «Про судовий збір» свідчить, що сплачений судовий збір повертається лише у разі, коли справа не розглядалася судом по суті та будь-яка юридична оцінка обставин справи і доводів сторін не здійснювалася.

Оскільки відмова у допуску справи до провадження є процесуальним наслідком здійснення Верховним Судом України оцінки доводів заявника на предмет допущення судами касаційної інстанції неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, судовий збір за наслідками відмови поверненню не підлягає.

Ураховуючи наведене, у задоволенні заяви НБУ про повернення сплаченої суми судового збору слід відмовити.

Керуючись п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1587/ed_2016_06_02/pravo1/T161402.html?pravo=1> 2016 року № 1402-VIII, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466460/ed_2016_10_05/pravo1/T179800.html?pravo=1>, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_411/ed_2016_09_07/pravo1/T113674.html?pravo=1>,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Національного банку України про повернення сплаченої суми судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України Т.Є. Жайворонок