Рішення № 70558536, 22.11.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1359/17

н/п 2/640/1314/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Давіденко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Київського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні із дітьми, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавленням батьківських прав, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Київського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей. Відповідачем ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_1, третя особа Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики ХМР про позбавлення батьківських прав. Ухвалою суду від 30.03.2017року даний зустрічний позов прийнятий до розгляду із первісним позовом.

В обґрунтування своїх вимог по первісному позову ОСОБА_1 посилається на те, що між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб, який розірваний у листопаді 2010 року. Від шлюбу вони мають спільних дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають із відповідачкою. Після розлучення відповідачка всіляко чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні синів, що є порушенням його прав, в позасудовому порядку домовитись про його побачення та спілкування із синами вони не можуть, оскільки відповідач чинить всіляки перешкоди у цьому. Відповідачка по первісному позову ОСОБА_2 проти задоволення вимог заперечувала.

Позивачка по зустрічному позову ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги зустрічного позову підтримала, в обґрунтування зустрічного позову зазначила, що шлюб між сторонами розірвано у 2015 році, після чого до подачі первісного позову відповідач життям дітей не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись із дітьми та приймати участь у їх вихованні на підтвердження своїх доводів надала наступні документи: довідку з ДНЗ №123, в якому навчається ОСОБА_5, згідно наданої довідки ОСОБА_1 з грудня 2015року в садок не приходить, батьківські збори не відвідує, з вихователем та дитиною не спілкувався; довідку ХСШ №16, в якій навчається ОСОБА_4 з 2015року, згідно надано довідки ОСОБА_1 зв'язок з класним керівником не підтримує, батьківські збори не відвідує; довідку Харківського ліцею №89, в якому навчається ОСОБА_5, відповідно до якої ОСОБА_1 останній раз відвідував ліцей у вересня 2015року.

Третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради до суду просила справу слухати без участі представника Управління та надала висновок щодо розв»язання спору по дані справі.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1,ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 Шлюб між сторонами розірваний, проживають окремо, відповідачка вийшла заміж у 2016 році та від нового чоловіка має дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 Спільні з відповідачем діти ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 мешкають разом зі своє матір'ю ОСОБА_2, ОСОБА_1 проживає окремо, що останнім не заперечувалось під час судового розгляду.

Частино 1 ст.159 СК України передбачено - якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Судом встановлено та фактично визнано сторонами під час судового розгляду, що мати ОСОБА_2, з якою мешкають діти та батько дітей в позасудовому порядку домовитися про час спілкування не можуть у зв'язку із неприязненими відносинами, які між ними склались.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Україною 27.02.1991р., визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 9 Конвенції, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до положень ст.7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Частинами 1,2 ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Частиною 2 ст. 159 СК України передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання) місце та час їх спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 153 СК України право батьків на спілкування з дітьми незалежно від того, де вони знаходяться. Спілкування з дітьми може бути як періодичним, так і систематичним, можливість сумісного відпочинку, відвідування дитини вдома, в школі, у дитячому закладі.

Рішення органу опіки та піклування, функції якого на теперішній час виконує Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з синами, в позасудовому порядку не приймалось.

Під час розгляду справи у суді Управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради наданий висновок відповідно до якого Управління служб, як представник органу опіки та піклування вважає за доцільне обмежити спілкування ОСОБА_1 з дітьми та вважає за недоцільне позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

Таким чином, за наявності звернення позивача до Управління служб у справах дітей із заявою про встановлення порядку участі у спілкуванні з дітьми, звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів та до суду з дійним позовом, суд приходить до висновку про здійснення ОСОБА_2 перешкод батьку ОСОБА_1 у спілкуванні з синами.

При визначені позивачу як батьку часу на спілкування із синами, суд враховує в першу чергу інтереси дітей, їх вік та розпорядок, за якими діти у будні дні відвідують дошкільний та шкільні навчальні заклади, а також неприязні стосунки між позивачем та відповідачем.

Враховуючи зазначене, а також вік дітей, виходячи з іх інтересів, а також висновку Управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, обставин справи, зазначених вище та вимог закону, суд вважає за необхідне встановити час спілкування батька з дітьми : перша та третя неділя місяця - з 10:00 год. до 18:00 год., без присутності матері ОСОБА_2, з обов'язковим поверненням дітей до місця постійного проживання, а також зобов»язати ОСОБА_2 не чинити батьку перешкод у спілкуванні із синами.

Що стосується зустріних позовних вимог про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно своїх синів, суд зазначає наступне.

Згідно до положень ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п.п. 15, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов»язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об»єктивного з»ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на цей орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов»язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов»язками.

Так, надані ОСОБА_2 довідки з навчальних закладів, в яких навчаються діти не приймаються судом як доказ щодо ухиленні від виконання ОСОБА_1 батьківських обов»язків по вихованю дітей, оскільки у наданих довідках зазначено, що ОСОБА_1 не відвідує навчальні заклади з вересня-грудня 2015року, а як вбачається з рішення суду шлюб між сторонами було розірвано 18.12.2015року та саме з цього часу ОСОБА_1 зазначає, що йому створено перешкоди у спілкуванні з його синами.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 умисно не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання синів, до нього раніше не застосовувалися заходи попередження та впливу, на даний час він прагне належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, повноцінно приймати участь у вихованні дітей, а тому позбавлення його батьківських прав є передчасним, так як винна поведінка його або свідоме нехтування своїми обов»язками щодо дитини в суді не доведені.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.10, 11, 27, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України,суд -

вирішив :

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із дітьми: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3., визначивши час:

- перша та третя неділя місяця - з 10:00 год. до 18:00 год., без присутності матері ОСОБА_2, з обов'язковим поверненням дітей до місця постійного проживання.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми - та брати участь у її вихованні.

В решті позову - відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн.

На рішення через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бородіна Н.М.