Окрема думка судді № 70556466, 20.11.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

судді Пушай В.І. у справі № 922/1418/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Альнікова Юрія Станіславовича до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, про визнання договору поновленим, щодо постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 р.

"20" листопада 2017 р. Справа № 922/1418/17

Господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов такого висновку, що у спірних правовідносинах наявні передбачені ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» підстави для визнання поновленим договору оренди землі від 30.12.2010 р., укладеного між фізичною особою Альніковим Юрієм Станіславовичем та Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі 22.12.2011 р. № 632040004000515 на п'ять років на тих самих умовах у редакції додаткової угоди, доданої до позовної заяви.

Ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено поновлення договору оренди землі у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; немає письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Зазначена правова позиція щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" викладена в постановах Верховного суду України від 25 лютого 2015 р. у справах № 6-219цс14, 6-10цс15; від 18 березня 2015 р. у справах № 6-3цс15, 6-4цс15, 3-312гс16 та є обов'язковою для всіх судів України в силу положень 111-28 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, відповідно до ч. 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2- 5 цієї статті).

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону № 161-XIV та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору оренди землі на новий строк; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Тобто, у певних випадках підлягає застосуванню норма, що надає позивачеві переважне право на поновлення спірного Договору з узгодженням сторонами окремих умов, що ґрунтуються на вимогах законодавства з урахуванням обставин, які запропоновані орендодавцем.

При цьому відмова, а також наявне зволікання уповноваженого органу виконавчої влади в укладенні додаткової угоди до Договору оренди землі про поновлення його на той самий строк, відповідно до ч. 11 цієї статті є підставою для поновлення Договору в судовому порядку шляхом визнання такої угоди укладеної.

З матеріалів справи вбачається, що позивач- орендар тричі звертався до уповноваженого органу -1-го відповідача із заявами про поновлення спірного Договору на той самий строк та на тих самих умовах.

Проте, у відповідь на першу та другу заяви 1-й відповідач повідомляв позивача про необхідність надання йому витягу з нової нормативної грошової оцінки (для визначення розміру орендної плати відповідно до вимог закону), документів про відсутність заборгованості з орендної плати та проекту додаткової угоди до Договору про його поновлення, із зазначенням в ній нового розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати на рівні 8% від зазначеної оцінки.

Позивач при поданні 3-ї заяви надав на вимогу 1-го відповідача зазначені документи, в тому числі витяг з нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки та проект Додаткової угоди до Договору про його поновлення, із зазначенням в ній розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати на рівні 8% від зазначеної оцінки.

Проте, 1-й відповідач відмовив в укладенні зазначеної Додаткової угоди з підстав зволікання з боку позивача в її укладенні та закінчення строку договору, що є безпідставним, оскільки перше звернення позивача є своєчасним.

При цьому зазначене письмове повідомлення про відмову в поновленні Договору оренди землі здійснене 1-м відповідачем вже після того, як сплинув встановлений ч. 6 статтею 33 Закону України «Про оренду землі» місячний строк з дня закінчення строку дії Договору.

Крім того, позивач в п. 2 Додаткової угоди до спірного Договору, яку він просить визнати суд укладеною, об'єктом оренди зазначив земельну ділянки з кадастровим номером 6320480500:01:000:0502 площею 16,8240 га , в той час як в акті приймання -передачі земельної ділянки, який є додатком до Договору, зазначено земельну ділянку з іншим кадастровим номером та площею, а саме:земельну ділянку кадастровий номер 6320480500:01:000:0390 площею 17,0619 га.

Також в п. 4 зазначеної Додаткової угоди зазначено нову грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6320480500:01:000:0502 та розмір орендної плати-замість 2% від нормативної грошової оцінки землі передбачено 8% від такої оцінки.

Натомість, зазначене не свідчить про те, що позивач в порушення статті 33 Закону України «Про оренду землі» просить фактично змінити Договір оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вніс до Додаткової угоди умови щодо нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати на рівні 8% від цієї оцінки на вимогу 1-го відповідача, а тому сторони узгодили зазначені умови.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6320480500:01:000:0502 площею 16,8240 га фактично є тією ж земельною ділянкою, яка передана позивачеві в оренду за спірним Договром та зазначена в акті приймання-передачі до Договору, оскільки з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка № 6320480500:01:000:0502 площею 16,8240 га фактично є скоригованою за площею земельною ділянкою кадастровий номер 6320480500:01:000:0390, внаслідок проведеної Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області під час здійснення землеустрою інвентаризації земель у 2013 році.

Зазначена інвентаризація та формування земельної ділянки з кадастровим номером 6320480500:01:000:0502 площею 16,8240 проводилися на підставі розпорядження від 05.08.2013 р. № 196 Барвінківської РДА (2-й відповідач), яка була первісним орендодавцем за спірним Договором, за наявності чинного Договору оренди землі, без внесення до нього відповідних змін та без повідомлення позивача як орендаря про новий кадастровий номер та скориговану площу земельної ділянки.

А отже, вважається, що об'єкт оренди не змінився, а його ознаки з номером, скориговані з відома орендодавців.І таким чином, зазначене коригування не може вважатися зміною об'єкта оренди, а є тільки технічним уточненням з його реєстрації.

Відділом Держгеокадастру у Барвінківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 13.07.2017 р. за вих.№ 231/102-17 на заяву позивача № б/н від 13.07.2017 р. наданий додаток до Витягу з Державного земельного кадастру НВ-6303720912017 від 20.01.2017 р., у якому повідомлялося, що на земельну ділянку кадастровий номер 6320480500:01:000:0390 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 17,0619 га після проведення інвентаризації земель Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області під час здійснення землеустрою, встановлена дійсна площа земельної ділянки, тобто відбулась коригування загальною площі земельної ділянки (а не зміна її меж як стверджує 1-й відповідач) з 17,0619 га на 16,8240 га, у зв'язку з чим їй присвоєно кадастровий № 6320480500:01:000:0502. Відповідно до даних державного земельного кадастру, площа земельної ділянки кадастровий № 6320480500:01:000:0502 становить 16,8240 га.

Докази зміни меж земельної ділянки в результаті інвентаризації відсутні та 1-й відповідач не довів, які самі межі ділянки за відповідними літерами та схемою змінилися.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що позивачеві при наданні в користування за спірним Договором земельної ділянки кадастровий номер 6320480500:01:000:0390 встановлено її межі та передано межові знаки, які не переносилися. Під час дії Договору позивач не знав про зміну кадастрового номеру та площі орендованої земельної ділянки, оскільки йому не повідомлялося про це.

Пунктом 6 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 р. № 513 передбачено, що під час проведення інвентаризації земель установлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не здійснюється.

Отже, відповідна перереєстрація з підстав відсутності у відповідачів інформації щодо кадастрового номеру та відповідної реєстрації об'єкта оренди на час укладення спірного Договору свідчить лише про наявність недоліків в обліку у останніх, що не є порушенням з боку позивача і також не може бути підставою відмови у визнанні спірного Договору поновленим на зазначених умовах.

Суддя Пушай В.І.