Постанова № 70556416, 20.11.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р.

Справа № 923/557/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Федорончук Д.О.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 20.11.2017:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

від органу ДВС – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.09.2017

по справі № 923/557/16

за позовом: Приватної багатогалузевої фірми "Експрес"

до відповідача: Генічеської міської ради Херсонської області

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

за участю Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області

У судовому засіданні 20.11.2017 згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.03.2017 у справі №923/557/16 позовні вимоги Приватної багатогалузевої фірми "Експрес" задоволено: визнано укладеною між Генічеською міською радою Херсонської області (далі також – відповідач, Рада, боржник) та Приватною багатогалузевою фірмою "Експрес" (далі також – позивач, ПБФ "Експрес", Фірма, стягувач) додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.02.2006, що зареєстрований в Генічеському районному окрузі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 14.04.2006 під № 4АА002144-040672000004, про поновлення договору оренди земельної ділянки з наступними істотними умовами: в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 6522110100:01:089:0008, загальною площею 0, 250 га, за адресою: м.Генічеськ, вул.Свердлова, 40, на той же строк - 10 (десять) років на тих самих умовах. Крім того, стягнуто з Генічеської міської ради Херсонської області на користь Приватної багатогалузевої фірми "Експрес" судові витрати в сумі 1378,00 грн.

18.04.2017 на виконання вказаного рішення суду видано наказ про стягнення судового збору на користь позивача.

13.07.2017 ПБФ "Експрес" звернулась до Господарського суду Херсонської області зі скаргою на дії Управління ДКСУ у Генічеському районі Херсонської області (далі також – Управління) щодо виконання рішення даного суду у справі №923/557/16. Так, у вказаній скарзі Фірма просила визнати неправомірними дії Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області по поверненню наказу Господарського суду Херсонської області №923/557/16, виданого 18.04.2017, про стягнення з Генічеської міської ради судового збору в розмірі 1378,00 грн. та зобов'язати Управління виконати вказаний наказ суду з врахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.09.2017 по справі № 923/557/16 (суддя Сулімовська М.Б.) скаргу ПБФ "Експрес" на дії Управління ДКСУ у Генічеському районі Херсонської області задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області по поверненню наказу Господарського суду Херсонської області у справі №923/557/16, виданого 18.04.2017, про стягнення з Генічеської міської ради судового збору у розмірі 1378,00 грн. У задоволенні решти скарги відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази вжиття Управлінням заходів щодо виконання рішення суду, у тому числі докази звернення до суду в межах провадження у даній справі із заявами про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення. Відтак, враховуючи, що наказ стягувачеві повернуто без виконання з підстави, яка не передбачена чинним законодавством, Управлінням ДКСУ у Генічеському районі Херсонської області не вжито жодних заходів щодо виконання рішення господарського суду, що набрало законної сили і є обов'язковим до виконання, суд дійшов висновку, що скарга ПБФ "Експрес" в частині визнання неправомірними дій Управління по поверненню наказу Господарського суду Херсонської області у справі №923/557/16, виданого 18.04.2017, про стягнення з Генічеської міської ради судового збору в розмірі 1378,00 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується скарги в частині зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі виконати наказ господарського суду з врахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд зазначив, що вона задоволенню не підлягає, оскільки суд не може визначати порядок та умови здійснення заходів щодо виконання рішення суду.

Не погодившись з даною ухвалою суду, Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.09.2017 по справі № 923/557/16, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, Управління зазначило, що в даному випадку боржник не перебуває на обліку в органах казначейства та наказ Господарського суду Херсонської області від 18.04.2017 по справі № 923/557/16 щодо стягнення з Ради судового збору у розмірі 1378,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та є зрозумілим для виконання, тому Управління не має підстав для звернення до суду із заявою про роз’яснення, зміну способу та порядку виконання даного рішення, хоча таке право мав сам стягувач, який ним не скористався. Таким чином, скаржник вважає, що правомірно відмовив заявнику у прийнятті виконавчого документа на підставі пп.1 п.9 ч.1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, з урахуванням вимог ч.2 п.3 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Крім того, Управління додало до апеляційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 відстрочено Управлінню ДКСУ у Генічеському районі Херсонської області з власної ініціативи сплату судового збору (1600,00 грн.) за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 19.09.2017 до першого судового засідання – 20.11.2017.

У відзиві на апеляційну скаргу Фірма просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Управління, залишивши ухвалу місцевого господарського суду від 19.09.2017 без змін. При цьому, позивач зазначив, що скаржник не направив йому копію скарги з доданими до неї документами. Однак, судова колегія зазначає, що до апеляційної скарги Управління в якості відповідного доказу було додано фіскальний чек щодо направлення ПБФ "Експрес" копії скарги з доданими до неї документами.

Посилання Фірми у відзиві на те, що поновлення строків при прийнятті апеляційної скарги Управління було здійснено без будь-яких правових підстав та обґрунтувань причин такого пропуску спростовується змістом вищезгаданої ухвали суду апеляційної інстанції від 03.11.2017.

Що стосується доводів позивача про те, що ухвалою від 03.11.2017 колегія суддів «скасувала свою ж ухвалу від 09.10.2017», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, 29.09.2017 Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області вперше подало до Господарського суду Херсонської області апеляційну скаргу на ухвалу даного суду від 19.09.2017 (повний текст було складено і підписано 25.09.2017) по справі № 923/557/16, яка була повернута ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Частиною 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Усунувши зазначений у вказаній ухвалі суду апеляційної інстанції недолік, Управління вдруге звернулось з апеляційною скаргою на вищезгадану ухвалу місцевого господарського суду згідно ч. 4 ст. 97 ГПК України.

Водночас скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги, посилаючись на поважність причин, з яких встановлений ст. 93 ГПК України строк апеляційного оскарження ухали суду був пропущений через те, що вперше апеляційна скарга була подана своєчасно, однак повернута ухвалою суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів відновила Управлінню Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області строк на апеляційне оскарження, виклавши у вищезгаданій ухвалі від 03.11.2017 відповідні підстави, відстрочила Управлінню сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.09.2017 по справі № 923/557/16 до 20.11.2017 та прийняла апеляційну скаргу Управління до провадження з призначенням її до розгляду.

Відтак, вищенаведені доводи позивача є помилковими та такими, що не відповідають положенням чинного законодавства й обставинам справи.

ПБФ "Експрес", Генічеська міська рада Херсонської області та Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями з відмітками підприємства поштового зв’язку про вручення поштових відправлень, не з’явились, а отже, не скористались своїм процесуальним правом прийняти учать у засіданні суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вище згадувалось, рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.03.2017 у справі №923/557/16 задоволено позов ПБФ "Експрес", а також стягнуто на користь позивача з Генічеської міської ради судові витрати в сумі 1378,00 грн.

18.04.2017 на виконання даного рішення суду видано наказ про стягнення судового збору на користь позивача.

27.04.2017 стягувач - ПБФ "Експрес" звернувся до Управління ДКСУ у Генічеському районі Херсонської області із заявою про прийняття до виконання судового наказу Господарського суду Херсонської області у справі №923/557/16, виданого 18.04.2017, про стягнення з Генічеської міської ради судового збору.

Листом від 13.05.2017 №01-27/10/322 Управління ДКСУ у Генічеському районі Херсонської області повідомило стягувача про те, що боржник - Генічеська міська рада в Управлінні не обслуговується та не має відкритих рахунків. Натомість, обслуговується інша юридична особа - Виконавчий комітет Генічеської міської ради, у зв'язку з чим відповідно до п.п.2 п.10 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі також – Порядок), було відкладено безспірне списання коштів та встановлено місячний строк для подання документів щодо безспірного списання коштів з Виконавчого комітету Генічеської міської ради.

Листом від 13.06.2017 №02/58-06 скаржник звернувся до УДКСУ у Генічеському районі та, посилаючись на приписи Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", просив виконати рішення суду у визначені законодавством строки за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Однак, оскільки у встановлений строк скаржником не було подано відповідні документи, то Управління листом від 23.06.2017 №01-27/10/388 повернуло наказ Господарського суду Херсонської області стягувачу без виконання, у відповідності до п.п.1 п.9 Порядку, обґрунтувавши свою позицію тим, що відповідно до вищезгаданого Порядку боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Разом з тим, боржник за наказом Господарського суду Херсонської області - Генічеська міська рада, в управлінні Казначейства не обслуговується та не має відкритих рахунків, а отже, не є боржником в розумінні цього Порядку.

У свою чергу, ПБФ "Експрес" 13.07.2017 звернулась до суду зі скаргою на дії Управління ДКСУ у Генічеському районі Херсонської області щодо виконання рішення Господарського суду Херсонської області у справі №923/557/16, в якій просила визнати неправомірними дії Управління по поверненню наказу Господарського суду Херсонської області №923/557/16, виданого 18.04.2017, про стягнення з Генічеської міської ради судового збору в розмірі 1378,00 грн. та зобов'язати Управління виконати цей наказ господарського суду з врахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У силу ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

За приписами ст.121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Підпунктом 1 пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Такий порядок врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 15 Порядку дії Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

Отже, враховуючи, що виконання рішення господарського суду є невід'ємною частиною судочинства в господарських спорах, скарги на дії (бездіяльність) органу Держказначейства у процедурі виконання наказів господарського суду підвідомчі господарським судам і розглядаються за процедурою, встановленою ст. 121-2 ГПК України.

В абз. 16 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Згідно ст. 5 названого Закону система місцевого самоврядування включає, у тому числі, міську раду, яка поряд з сільськими і селищними радами, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону, є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За положенням п. 2 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - це бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а відповідно до п. 12 частини першої цієї статті бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Місцевими бюджетами є бюджети Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п. 34 ч. 1 ст. 2, ч.ч. 2, 3 ст. 5 БК України).

Частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу унормовано, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Підпунктом 1 пункту 9 Порядку визначено, що орган Державної казначейської служби України повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

При цьому, як вірно зауважив місцевий господарський суд, наявність інших визначених законом підстав для повернення органом Державної казначейської служби України виконавчого документа стягувачу має бути чітко встановлена правовою нормою. Такі підстави підлягають обмеженому (вузькому), а не розширеному тлумаченню, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проте, чинним законодавством не передбачено такої підстави для повернення виконавчого документа, як відсутність відкритих рахунків установи-боржника в органі казначейства.

За таких обставин, суд правильно констатував, що у справі № 923/557/16 виконавчий документ - наказ Господарського суду Херсонської області від 18.04.2017 повернуто Управлінням Державної казначейської служби України у Генічеському районі стягувачеві - ПБФ "Експрес" з підстави, яка не передбачена чинним законодавством.

Разом з тим, суд вірно зауважив, що відповідно до пп. 2 п. 4, пп. 2 п. 5 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку; під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення скарги Фірми щодо визнання неправомірними дій Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області по поверненню наказу Господарського суду Херсонської області від 18.04.2017 № 923/557/16 про стягнення з Генічеської міської ради судового збору у розмірі 1378,00 грн. з огляду на те, що, по-перше, чинним законодавством не передбачено такої підстави для повернення виконавчого документа, як відсутність відкритих рахунків установи-боржника в органі казначейства, і по-друге, Управління під час виконання зазначеного виконавчого документа могло звернутися до суду, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, згідно пп. 2 п. 5 Порядку.

Так само судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги Фірми в частині зобов'язання Управління ДКСУ у Генічеському районі виконати наказ господарського суду з врахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", так як суд не може визначати порядок та умови здійснення заходів щодо виконання рішення суду.

Доводи Управління, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованість наведеного вище висновку господарського суду першої інстанції.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни ухвали Господарського суду Херсонської області від 19.09.2017 по справі № 923/557/16 - відсутні.

Стосовно не сплати Управлінням судового збору за подання апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 відстрочено Управлінню ДКСУ у Генічеському районі Херсонської області сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.09.2017 по справі № 923/557/16 до 20.11.2017.

Станом на 20.11.2017 Управлінням не виконано вищевказану вимогу ухвали від 03.11.2017, докази на підтвердження сплати Управлінням ДКСУ у Генічеському районі Херсонської області судового збору за подання апеляційної скарги Одеському апеляційному господарському суду не надані, як і будь-які пояснення з цього приводу.

За таких обставин, судовий збір у сумі 1600,00 грн. підлягає стягненню з Управління.

Керуючись ст. ст. 99, 101 – 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.09.2017 по справі № 923/557/16 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області до Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.09.2017 по справі № 923/557/16 в сумі 1600,00 грн.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 27.11.2017.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя: Я.Ф. Савицький