Постанова № 70556234, 23.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р. Справа№ 911/3661/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Дідиченко М.А.

за участю секретаря Халько В.А.,

та представників:

від апелянта - Баранов О.В. - дов. №156 від 28.09.2017р.;

від заявника - Квітін Р.В. - дов. б/н від 10.10.2016р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Банк «Київська Русь»

на ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2016р.

у справі №911/3661/16 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський

цукровий завод

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2016р. по справі №911/3661/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Рокитнянський цукровий завод"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича; призначено попереднє засідання господарського суду на 24.01.2017р.; відмовлено у задоволенні заяв арбітражних керуючих Сиволобова М.М., Солдаткіна С.В., Удовенка Р.П., Титаренка М.О., Бандоли О.О. та Загороднього О.М. про участь у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, ПАТ «Банк «Київська Русь» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2016р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "Рокитнянський цукровий завод".

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" просить апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Київська Русь» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2016р. залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017р. було продовжено строк розгляду справи №911/3661/16 згідно ст. 69 ГПК України.

Колегією суддів 13.11.2017р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.11.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта і заявника, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

До господарського суду Київської області звернулось ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" із заявою про порушення справи про банкрутство у зв'язку з тим, що задоволення вимог основних кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань Боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами та на підставі ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2016р. заяву ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" про порушення справи про банкрутство було прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 29.11.2016р.

22.11.2016р., 23.11.2016р. і 28.11.2016р. до місцевого суду надійшли заяви про участь у справі про банкрутство ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" арбітражних керуючих: Сиволобова М.М., Солдаткіна С.В., Удовенка Р.П., Закорка В.В., Титаренка М.О., Бандоли О.О. і Загороднього О.М.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Позачерговими загальними зборами акціонерів Боржника 10.10.2016р. було прийнято рішення (що підтверджується протоколом № 2/2016) про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства-Боржника у зв'язку із загрозою неплатоспроможності.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону про банкрутство, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство, боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI)" № 01-06/606/2013 від 28.03.2013р., порушення справи про банкрутство за заявою боржника здійснюється за наявності однієї з таких умов: неплатоспроможності; загрози неплатоспроможності; неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства. Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст.15 Закону про банкрутство, неплатоспроможністю визнається неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів) у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження. Виходячи з системного аналізу ч. 3 ст. 10, ч. 5 ст.11, ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство, загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. При цьому дотримання заявником відповідного тримісячного строку не вимагається.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006р. №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010р. №1361, - "Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності", - п. 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Місцевим судом було встановлено, що Заявником на виконання вимог ст. 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство були додані письмові докази, у тому числі копії судових рішень та постанов органу ДВС щодо безспірних вимог кредиторів до Боржника; копію статуту Боржника та баланс Боржника станом на останню звітну дату; перелік кредиторів Боржника, вимоги яких визнаються Боржником, перелік майна Боржника та майна, що перебуває в заставі, перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед Боржником, як цього вимагає ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство; довідки ФДМ України щодо відсутності на балансі Боржника державного майна; відповідні довідки про рахунки Боржника в банківських установах та рахунки, на яких обліковуються цінні папери; рішення власника Боржника про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Заявником на виконання приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство було вказано про наявність майна, яке не є обтяженим у жодний спосіб, загальною вартістю 231 283,18 грн., достатнього для покриття судових витрат у справі про банкрутство.

Тому судом першої інстанції було законно і обґрунтовано порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Рокитнянський цукровий завод".

Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону про банкрутство, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, на два запити місцевого суду було надано довідки від 15.11.2016р. та від 16.11.2016р. щодо неможливості автоматизованого відбору кандидатури арбітражного керуючого, з підстав того, що "не знайдено жодної кандидатури арбітражного керуючого за умовами, вказаними у Запиті на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого".

Як зазначалося вище до місцевого суду були надіслані заяви арбітражних керуючих, які виявили бажання взяти участь у даній справі про банкрутство, а саме: Сиволобова М.М., Солдаткіна С.В., Удовенка Р.П., Закорка В.В., Титаренка М.О., Бандоли О.О. та Загороднього О.М.

Частиною 1 статті 114 Закону про банкрутство визначено, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України; відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого повинно бути вмотивованим.

Як вбачається з приписів п. 4.17. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, за наявності двох довідок від адміністратора автоматизованої системи про неможливість автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого у конкретній справі суд вирішує питання про призначення арбітражного керуючого відповідно до законодавства про банкрутство без застосування автоматизованої системи.

Враховуючи, що за допомогою автоматизованої системи не було визначено кандидатуру арбітражного керуючого для призначення у даній справі про банкрутство, та наявність значної кількості заяв арбітражних керуючих щодо участі у цій справі, місцевий суд дійшов вірного висновку про необхідність проведення конкурсу кандидатур для призначення розпорядником майна ПАТ "Рокитнянський цукровий завод".

Арбітражний керуючий Сиволобов М.М. за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до державного органу з питань банкрутства, а також порушень законодавства та ліцензійних умов не допускав; судимості за вчинення корисних злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою; конфлікту інтересів не має; відмов в допуску до державної таємниці не отримував; має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у цій справі про банкрутство; має 5 рівень кваліфікації арбітражного керуючого.

До заяви було додано копію свідоцтва № 451 від 12.03.2013р., свідоцтва про підвищення кваліфікації, рішення МЮУ про присвоєння 5 рівня кваліфікації, договору страхування відповідальності арбітражного керуючого та інформацію про справи, в яких брав участь арбітражний керуючий.

Арбітражний керуючий Солдаткін С.В. не є заінтересованою особою у цій справі, не здійснював раніше управління цим боржником. До заяви було додано копію дубліката свідоцтва № 200 від 25.01.2016р.

Арбітражний керуючий Удовенко Р.П. діяльністю арбітражного керуючого займається з 2004 року; забезпечений офісним приміщенням і транспортним засобом; з моменту отримання свідоцтва № 275 від 21.02.2013р. до нього не застосовувались дисциплінарні стягнення; у 2014 та 2016 роках арбітражний керуючий підвищував свою кваліфікацію і на даний час має 5 рівень; не належить до жодної з категорій осіб, визначених ч. 2 ст. 114 Закону про банкрутство.

До заяви було додано копії свідоцтва МЮУ № 275 від 21.02.2013р.; ліцензій арбітражного керуючого; свідоцтв про підвищення кваліфікації; рішення МЮУ про присвоєння 5 рівня кваліфікації; договору оренди офісу; договору страхування та Акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого.

Арбітражний керуючий Закорко В.В. не є заінтересованою особою у цій справі, управління боржником раніше не здійснював, відмови у наданні допуску до державної таємниці не отримував, конфлікт інтересів відсутній. Крім того, він не є особою, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, яка має судимість за вчинення корисливих злочинів, яка не здатна виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я, якій заборонено обіймати керівні посади. Арбітражний керуючий також надає інформацію про освіту, досвід роботи, підвищення кваліфікації та рівень завантаженості справами; має 5 рівень кваліфікації, діяльність арбітражного керуючого застрахована. Додатково у заяві зазначено про наявність у розпорядженні арбітражного керуючого власного автомобіля, офісу та всієї матеріально-технічної бази для ефективного виконання обов'язків арбітражного керуючого.

До заяви було додано копії свідоцтва МЮУ № 1632 від 09.08.2013р., свідоцтва про підвищення кваліфікації, рішення МЮУ про присвоєння 5 рівня кваліфікації, диплома про освіту, договору оренди офісу та договору страхування.

Арбітражний керуючий Титаренко М.О. має 5 рівень кваліфікації, не належить до осіб, які вважаються заінтересованими, здійснювали раніше управління боржником, заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності, мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Арбітражний керуючий Бандола О.О. за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення строків подання інформації, визначеної Законом про банкрутство, звітності до державного органу з питань банкрутства, а також порушень строків, визначених ухвалами судів, порушень законодавства та ліцензійних умов діяльності арбітражного керуючого, не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; для здійснення діяльності арбітражного керуючого має трьох помічників, повністю забезпечений офісним приміщенням, автотранспортом і оргтехнікою; не відноситься до жодної категорії осіб, визначених у ч. 2 ст. 97, ч. 2 ст. 114 Закону про банкрутство; діяльність арбітражного керуючого застрахована; має 5 рівень кваліфікації. Також арбітражним керуючим наведено перелік справ, в яких арбітражний керуючий здійснював повноваження.

До заяви було додано копії диплома про освіту, ліцензій арбітражного керуючого, свідоцтва МЮУ № 853 від 17.07.2013, свідоцтв про підвищення кваліфікації, витягу з рішення про присвоєння 5 рівня кваліфікації, договору страхування, трудової книжки.

Арбітражний керуючий Загородній О.М. за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення строків подання інформації, визначеної Законом про банкрутство, звітності до державного органу з питань банкрутства, а також порушень строків, визначених ухвалами судів, порушень законодавства та ліцензійних умов діяльності арбітражного керуючого, не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; для здійснення діяльності арбітражного керуючого повністю забезпечений офісним приміщенням, автотранспортом і оргтехнікою; не відноситься до жодної категорії осіб, визначених у ч. 2 ст. 114 Закону про банкрутство; діяльність арбітражного керуючого застрахована; має 4 рівень кваліфікації. Також арбітражним керуючим наведено перелік справ, в яких арбітражний керуючий здійснював повноваження.

До заяви було додано копії диплома про освіту, ліцензії арбітражного керуючого, свідоцтва МЮУ № 1505 від 16.07.2013, свідоцтв про підвищення кваліфікації, листа МЮУ щодо присвоєння 5 рівня кваліфікації, договору страхування.

Місцевий суд дійшов вірного висновку, що кандидатура арбітражного керуючого Закорка В.В. відповідає вимогам ст. 97 та ст. 114 Закону про банкрутство та є такою, що найбільш підходить для призначення розпорядником майна Боржника у цій справі.

Згідно положень ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, ст.ст. 10, 16, 19, 22, 97, 114, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Київська Русь» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2016р. по справі №911/3661/16- без змін.

Справу №911/3661/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді С.В. Сотніков

М.А. Дідиченко