Рішення № 70554417, 22.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2017 Справа № 904/8316/17За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"

до Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод"

про стягнення 4 518 745,65 грн.

за участі Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1, дов. №688/1001 від 14.12.16р.

Відповідача: ОСОБА_2, дов. №25/256-200 від 20.09.17р.

Третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 3 882 800,42 грн. - боргу за спожиту активну електричну енергію, 32 907,89 грн. - 3% річних, 467 664,40 грн. пені, 135 372,94 грн. інфляційних втрат, 67 781,19 грн. - витрат зі сплати судового збору, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Від Відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі іншого Відповідача, а саме ТОВ "Всеукраїнська Енерго Компанія".

У судовому засіданні 11.10.17р. представник Відповідача наполягав на залучені до участі у даній справі іншого Відповідача - ТОВ "Всеукраїнська Енерго Компанія".

Представник Позивача заперечував клопотання Відповідача про залучення іншого Відповідача, оскільки вважає, що у ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" наявні правові підстави заявити позовні вимоги про стягнення боргу за спожиту електроенергію тільки до ДП "НВО "ПХЗ", оскільки обов'язок оплачувати за спожиту електроенергію, встановлений договором про постачання електроенергії №52/03-Ц від 01.04.04р.

Суд відхилив клопотання Відповідача про залучення іншого Відповідача, як необґрунтоване.

Беручи до уваги, що, за даними Відповідача, борг виник внаслідок неналежного виконання договору доручення № 25825-00-505917 від 20.12.16р. й, відповідно, рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки ТОВ "Всеукраїнська Енерго Компанія", суд залучив до участі у справі, у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Всеукраїнська Енерго Компанія".

Позивач надав пояснення на контррозрахунок штрафних санкцій, проведений Відповідачем.

Від Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочення виконання судового рішення, в якому він звертає увагу суду на те, що дана заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання укладеного трьохстороннього договору доручення, укладеного Позивачем, Відповідачем та Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідач посилається на те, що всі свої зобовязання за Договором виконав, перерахувавши Третій особі 4 500 000,00 грн., а, в свою чергу, Третя особа обіцяла Відповідачеві врегулювати даний спір з Позивачем в добровільному порядку, однак станом на 21.11.17р. не виконала свої зобовязання. Розуміючи ситуацію, що склалася, Відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, а саме пеню на 90%, тобто на 420 897,96 грн. у звязку із скрутним матеріальним станом підприємства. Окрім цього, просить розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців відповідно до наданого графіку. На обґрунтування свого клопотання Відповідач надав звіт про фінансові результати за 9 місяців 2017р.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочки виконання рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору явку повноважного представника у судове засідання не забезпечила, пояснення на позов, документи витребувані судом на час розгляду справи господарському суду не надала. Про засідання суду повідомлялася належно.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача і Відповідача, господарський суд

встановив:

01.04.04р. ВАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі Позивач, Енергопостачальник) та ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" укладено договір №52/03-Ц (далі Договір), за п. 1 якого Енергопостачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Енергопостачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору Споживач зобовязується оплачувати Енергопостачальнику вартість спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії згідно з умовами додатку 3 "Порядок розрахунків" та додатку 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Розрахунковий період для обліку і розрахунку спожитої електроенергії за показами розрахункових засобів обліку встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Розрахунковий місяць для здійснення платежів за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію та її обсяги, що належать до включення у звіт Споживача про споживання електричної енергії, відповідає календарному місяцю.

Згідно з п. 3.1.1. Договору Енергопостачальник має право одержувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком 3 "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Енергопостачальнику пеню у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

У разі прострочення зазначених платежів Споживач на вимогу Енергопостачальника зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми (п. 4.2.1. Договору).

Відповідно до п. 9.9. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2004 року.

Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.9.1. Договору).

Пунктом 4 Додатку 3 "Порядок розрахунків" встановлено, що Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за системою щотижневих планових платежів:

- до першої, другої та третьої щотижневої середи розрахункового періоду оплачує за кожний тиждень 30 відсотків обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період;

-остання оплата у поточному розрахунковому періоді здійснюється за два банківських дня до кінця розрахункового періоду у сумі, що дорівнює різниці між вартістю 100% очікуваного споживання електроенергії у розрахунковому періоді та попередніх поточних платежів за електроенергію;

-остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі рахунку, наданого Енергопостачальником, протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання, але не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Рахунок надається представнику Споживача на руки, нарочним (через канцелярію Споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою-дорученням через Банк.

25.12.16р. ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" (далі Довіритель, Відповідач) та ТОВ "Всеукраїнська Енерго Компанія" (далі Повірений, Третя особа) та ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі Кредитор, Позивач) уклали договір доручення №25825-00-505917 (далі Договір Доручення), за п. 1.1. якого у відповідності з цим Договором Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобовязання сплатити від імені Довірителя, на користь Кредитора вартість активної електричної енергії на загальну суму 9 000 000,00 грн. з ПДВ шляхом сплати щомісячних поточних платежів (передоплата і остаточний розрахунок) за активну електричну енергію, передбачених Договором про постачання електричної енергії № 52/03-Ц-795504 від 01.04.2004 року (далі Основний договір), укладеним між Кредитором і Довірителем у строки визначені основним договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору Доручення розмір щомісячного платежу визначається як розмір платежів за активну електроенергію (передплата і остаточний розрахунок), спожиту у розрахунковому періоді, що зазначається у відповідних рахунках, які Кредитор направляє на адресу Довірителя.

Зобовязання Повіреного за цим Договором визнаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на відповідний розрахунковий рахунок Кредитора (п.1.9. Договору Доручення).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.17р., але в усякому разі до повного виконання зобовязань за ним (п. 3.1. Договору Доручення).

Позивач виконав свої договірні зобовязання, що підтверджується Актами прийняття-передавання товарної продукції (електричної енергії) за лютий, березень 2017р.

З посиланням на п. 4.2.1. Договору, на прострочений борг Відповідача, за активну електроенергію, Позивач нарахував пеню 467 664,40 грн. за період прострочки з 09.03.17р. по 28.08.17р. Крім того, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача за активну електроенергію Позивачем нараховані 3% річних - 32 907,89 грн. за період прострочки з 09.03.17р. по 28.08.17р., індекс інфляції 135 372,94 грн. за період з 01.04.17р. по 31.07.17р. Нарахування проводилися за кожним рахунком окремо.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки довірителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобовязаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечував з наведених вище підстав, однак належних і допустимих доказів відсутності боргу перед Позивачем суду не надав.

Перевіривши розрахунки Позивача, суд встановив, що розрахунки основного боргу та індексу інфляції проведені правильно, розрахунок річних та пені Позивачем проведено без урахування умов договору щодо строків оплати.

Проаналізувавши надані Сторонами докази, суд не приймає у якості належного доказу "корінець" про вручення 03.03.17р. Відповідачеві рахунку №241/38/2/1 від 01.03.17р., оскільки в матеріалах справи наявний рахунок №241/38/2/1 від 04.03.17р. При цьому, сторони не заперечували, що рахунок №241/38/3/1 від 03.04.17р. Відповідач одержав 05.04.17р. З урахуванням наведених даних, а також п. 4 Додатку 3 "Порядок розрахунків" до Договору, суд вважає, що прострочка Відповідача почалася з 11.03.17р. за спожиту в лютому 2017р. електроенергію і, відповідно, з 11.04.17р. за спожиту в березні 2017р.

За перерахунком суду 3 % річних за весь період прострочки становить 32 550,62 грн., пеня - 462 020,39 грн.

Відповідачем подано клопотання про зменшення штрафних санкцій та розстрочення виконання судового рішення у звязку з тим, що у останнього важкий фінансовий стан. Згідно зі звітом про фінансові результати за формою №2 за 9 місяців 2017р. у підприємства Відповідача рахується збиток на суму 22 833 000,00 грн.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Враховуючи наведені Відповідачем в клопотанні про зменшення пені доводи, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, заявленої до стягнення до 369 616,31 грн.

Відповідно до п.6 ч. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення, оскільки лише зі звіту про фінансові результати за 9 місяців 2017р. не можливо дійти однозначного висновку щодо наявності підстав для розстрочки рішення суду, крім того, клопотання Відповідачем подане в останній процесуальний день розгляду справи, що позбавляє можливості Позивача надати обґрунтовані заперечення на клопотання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 3 882 800,42 грн. - боргу, 369 616,31 грн. пені, 135 372,94 грн. інфляційних втрат, 32 550,62 грн. 3 % річних, решта вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", 51400, м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 44 (код 14310112) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", 49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22 (код 23359034) 3 882 800,42 грн. - боргу, 369 616,31 грн. пені, 135 372,94 грн. інфляційних втрат, 32 550,62 грн. 3 % річних, 66 305,11 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 27.11.2017

Суддя С.Г. Юзіков